Як ЛНР зробить Луганськ найосвіченішим містом в світі

Після «націоналізації» трьох луганських вишів - національного університету ім. Тараса Шевченка (ЛНУ), Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля (СНУ)  та  медичного університету (ЛДМУ) - «влада» терористичної ЛНР призначила нових «ректорів» та «керівництво», яке одразу ж розпочало активно агітувати всіх охочих отримати освіту в ЛНР.

Так в «прес-службі» захопленого Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка першокурсникам обіцяють безкоштовне навчання і стипендії в осяжному майбутньому, іногороднім - гуртожиток (теж безкоштовний), контрактникам - бюджет, випускникам – російські дипломи, а також агітують їх не забирати документи з вишу і не їхати в Старобільськ, куди офіційно переїхав університет після захоплення.

«Звертаємося до студентів-бюджетників, яких колишнє керівництво вишу агітує забирати документи з Луганського університету, обіцяючи стипендії. Застерігаємо вас, що це всього лише спосіб маніпуляції вашим рішенням. В Україні фінансова криза, курс гривні значно впав, великі кошти витрачені на ведення військових дій і озброєння. У багатьох українських містах відбувається затримка заробітної плати, недостатньо газу, електроенергії та інших енергоносіїв. На тлі всього цього обіцянки стипендії є лише важелем впливу на студентів», - заявляють в «лнрівському виші».

Варто зазначити, що офіційно луганські виші передислокувалися на північ області, в міста, які знаходяться під контролем української армії. Так, ЛНУ розпочав роботу в Старобільську на базі свого факультету, СНУ - в Сєвєродонецьку, ЛДМУ тимчасово евакуйовано до Рубіжного. Крім того, з окупованого Луганська виїхало не менше ніж 70% викладачів, а ректор ЛНУ Віталій Курило оголосив, що студенти, які почнуть навчання в Луганську, будуть відраховані – адже вони не приступили до навчального процесу. Однак, незважаючи на це, охочих отримати освіту в непризнаному навчальному закладі виявилося немало. За даними джерел Еспресо.TV, лише «лнрівському ЛНУ»  вдалося «нашкребти» близько тисячі «студентів».

Фізкультура замість економіки

І хоча навчальний рік в терористичних навчальних закладах «офіційно» розпочався, повноцінним таке навчання назвати складно. В приміщеннях університетів та гуртожитках немає світла та води. При цьому слід враховувати, що в більшості гуртожитків встановлені електричні плити, і студенти не можуть навіть чайник закип’ятити. Не говорячи про проблеми з каналізацією. До пар можна готуватися тільки вдень - о шостій годині вже темно, нічого не видно.

Крім того, деякі предмети викладають шкільні вчителі, які не мають відповідної освіти. Наприклад, викладачі Інституту економіки та бізнесу ЛНУ виїхали з міста в повному складі. Через це у «студентів» цього інституту перші два тижні була лише фізкультура.

Як повідомляють наші джерела, в університеті царює атмосфера 37-го року - викладачі та студенти пишуть доноси про нелояльність до нової «влади», за якими людей забирають озброєні бойовики. За одним із таких доносів був заарештований проректор з навчальної роботи Дмитро Ужченко. Йому інкримінували серйозну статтю - диверсійну діяльність. І хоча зараз він вже на волі, однак навряд чи луганчани можуть бути застрахованими від подібних арештів.

Вимушені пристосуванці

Ті ж викладачі, студенти та батьки, які змушені були залишитися в окупованому місті, як один повторюють, що в них все добре. І іноді здається, що вони й справді в це вірять.

Нещодавно розмовляла з жінкою з Луганська, яка до бойових дій працювала головним бухгалтером в одному з крупних банків:

- А де ж зараз Ваша дочка? (навчається на кафедрі дизайну ЛНУ)

- Продовжує навчатися.

- (Із завмиранням) В Старобільську?

- Ні, ми вирішили продовжити навчання в Луганську. Тут залишилася більшість спеціалістів, тому ми не захотіли нікуди їхати.

- Але ж який диплом вона отримає?

- В нас будуть російські дипломи.

- Ви в це вірите, адже Росія не визнала ЛНР і, скоріш за все, не визнає і дипломи.

- Ой, ти знаєш, для дизайнера диплом не головне.

***

Студентка ЛНУ, яка виїхала в Київ, після перемир’я повернулася в Луганськ, щоб забрати документи з вишу. Документи їй не віддали, натомість почали вмовляти перевестися на бюджет (вона навчалася на контрактній основі). Після декількох відмов, її кураторка в серцях випалила:

- От як це розуміти – платно вчилась, а безкоштовно не хочеш. Ти ж бачиш, у нас все добре, щурів ми не їмо, як в вашому Києві пишуть.

А потім додала:

- А документи я тобі не віддам, ти подумай ще...