Трамп застряг в Ірані і нічого нікому не довів, - директор Центру міжнародних досліджень Дубовик

Про це сказав директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик у проєкті "СвітОгляд" з Євгеном Магдою на Slawa.TV та Еспресо.

"Думаю, що умовного дедлайну в США для примирення з Іраном немає, але війна для Трампа й для американців затягнулася. З одного боку, треба розуміти, що Трамп давно вже хотів би все закінчити, згорнути, поставити крапку й знову заявити про перемогу, бо він уже неодноразово казав, що "ми вже виграли".

Але при цьому триває період ані війни, ані миру. Час від часу відбуваються обміни ударами, як було в останні дні між Іраном та американцями. Але відкритих, системних, масштабних військових дій немає", - зауважив Дубовик.

За словами директора Центру міжнародних досліджень, наразі між США та Іраном немає потужного дипломатичного процесу. Формально мирний процес начебто триває, але без тієї інтенсивності, яка була ще кілька тижнів тому, коли медіаторами виступали пакистанці, а згодом долучалися й інші країни. І зараз також є спроби окремих держав виступити посередниками - зокрема Туреччина.

"Трамп хотів би швидко підписати якусь угоду з огляду на внутрішньополітичні чинники, адже наближаються проміжні вибори в листопаді. Війна є непопулярною в країні, а також б'є по економічних інтересах США, зокрема через зростання цін на пальне, що є дуже чутливим для американців.

Водночас він розуміє, що не може підписати будь-що, адже це може викликати критику через обсяги ресурсів, які вже були вкладені у війну. Іранці теж хотіли б завершити війну, але на вигідних для себе умовах, щоб уникнути визнання поразки", - зазначив Дубовик.

Експерт також додав, що Трамп загнав себе своєрідний глухий кут з якого не зовсім розуміє, як вийти. Тому про чіткий дедлайн говорити складно, хоча в США й хотіли б швидшого завершення.

"Щодо Китаю, то він занепокоєний передусім ситуацією в Ормузькій протоці, адже від неї залежить транзит товарів через регіон. Пекін також хвилює питання постачання іранської нафти, яка раніше надходила до Китаю.

Загалом у Пекіні не хотіли б швидкої поразки Ірану. Хоча відносини між Китаєм і Тегераном не такі тісні, як із Москвою, Китай не зацікавлений у поразці жодної з цих країн.

Тому, коли в Китаї бачать, що США витрачають ресурси, зброю й людський потенціал, це сприймається радше позитивно. Водночас там розуміють, що за певних обставин США могли б виграти, що зробило б їх ще сильнішими. Але наразі, на думку Пекіна, Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів, адже недостатньо мати лише велику кількість бомб і ракет, щоб виграти війну", - резюмував Дубовик.

• Президент США Дональд Трамп заперечив, що коли-небудь давав обіцянку не втягувати Сполучені Штати у закордонні війни.

Напруженість між США та Іраном 

Нагадаємо, США розпочали широкомасштабні бомбардування Ірану 28 лютого 2026 року. Це була спільна масштабна повітряна військова операція зі Сполучених Штатів та Ізраїлю, спрямована на знищення ракетної, військової та ядерної інфраструктури, під час якої ліквідували верховного лідера країни аятолу Алі Хаменеї

У відповідь Іран пригрозив наслідками для США та їхніх союзників у регіоні. Після американських ударів конфлікт на Близькому Сході різко загострився, а в Конгресі США розпочалися дискусії щодо повноважень президента на застосування військової сили без окремого схвалення законодавців.

Були деякі намагання між країнами провести успішні переговори. Згодом Іран заявив, що мирних переговорів зі США не буде, доки не будуть виконані його вимоги щодо припинення операцій Ізраїлю в Лівані та Газі. 

Президент США у свою чергу заявив, що Іран не інформував його про припинення переговорів, попри повідомлення про нібито призупинення діалогу.

4 червня Палата представників США ухвалила резолюцію про обмеження воєнних повноважень президента Дональда Трампа щодо Ірану.