Відень. Телеканал. Фірташ

От уявіть собі, бізнесмен, який отримує кредити в країні, яка воює з його країною, відверто визнає, що підтримує цю країну – ворога, стверджує, що володіє найбільшими медіа та свідчить, що через ці медіа вирішує долю президентських виборів.

Так, якби лідер ХАМАСу кредитував якогось арабського бізнесмена в Ізраїлі, який би володів там найбільшим телеканалом та визначав, хто там буде прем’єр - міністром, або президентом.

Чи уявіть, що якийсь бізнесмен у США під час війни з Іраком отримав би кредит від Саддама Хусейна, публічно визнавав би свою прихильність до іракського режиму, володів би найбільшою телемережею в США та визнавав би, що завдяки цій мережі вирішив долю президентських виборів в Америці.

Для москвофілів простіший приклад. Уявіть собі, що якийсь Ігор Коломойський на суді стверджував би, що вважає Путіна поганим вибором, переконаний, що Росія має вступити в НАТО та Європейський Союз, має змогу впливати на Держдуму, через ОРТ, власником якого він є, підтримує, наприклад, Каспарова на посаду президента Росії.

Щось подібне можна собі уявити десь, окрім України? І поки українське суспільство сприйматиме таку маніпуляцію собою та дозволятиме її, Україна довічно залишатиметься недорозвинутим підєвропейським апендицитом, який буде подразнювати Росія.

Саме тому свідчення Фірташа, Льовочкіна та інших потрібно аналізувати та розслідувати в Україні. Сподіватися на Америку марно. Досить бути інфантильним державним утворенням, громадяни якого самі не здатні навести лад у своїй хаті.

Загалом, у свідченнях Фірташа багато маніпуляцій та перекручень. Це потрібно визнати. Фірташ з дрібного за форматом, малоосвіченого шахрая намагається створити собі імідж такого собі супер впливового Гудвіна. Фірташ каже: "Я подумал, что нужен новый кандидат на 2015 год. Я нашёл такого кандидата. Это был Виталий Кличко". Звичайно,  Фірташ мав бажання використати Кличка і, мабуть, намагався це зробити. Але не потрібно забувати, що Кличко – всесвітньовідомий талановитий боксер, рейтинг якого у кожному куточку України і без Фірташа був достатньо високим.

Ще одна цитата: "Могу сказать, что мы добились, чего хотели. Порошенко стал Президентом, Кличко – мэром". Це знову очевидна маніпуляція. Адже рейтинг Порошенка був достатньо високим  і приписувати собі маніпуляцію думкою всього народу – явне перебільшення. Це мрія Фірташа і Льовочкіна, але мрія, яка в них є, ніколи не стане реальністю. Вони просто вдало блефують, використовують ситуацію,  а головне – чарівну силу медіа, вплив яких на політиків, як це не дивно, значно більший, аніж вплив на електорат.  

Свідчення Фірташа, Льовочкіна та інших – великий «разводняк», до якого звикли ці проросійські злодії в Україні.

Льовочкін говорить: "В частных встречах  (2013 год) представители США говорили, что Фирташ поддерживает не того кандидата. Он поддерживал Кличко. Но приоритетом для США был Яценюк". О великий Льовочкін! Що це за дивні "представители США"? Дешева маніпуляція, яка лише в умах пострадянських обивателів може перетворити мілкого адміністратора Януковича, та архітектора примітивної мафіозно-корупційної системи у крупного державного діяча, з яким радяться самі "представители США". :)

Відповідно до свідчень Фірташа, він керує Порошенком, Кличком, навіть Тимошенко, яка "прямо говорила – отходи от Януковича и поддерживай меня". От тільки Яценюк з загальнонаціональних лідерів був єдиним, на кого не мав впливу Фірташ, і який не просив про допомогу. Ну, звичайно, його ж США підтримують. Все це перебільшені міфи, правда у яких лише те, що і справді, Яценюк не піддавався на "розводки" (вибачте за український політичний сленг) групи РосУкрЕнерго. Помилкою інших політиків був сам факт спілкування, яким Фірташ зараз їх шантажує.

Але є у всіх цих свідченнях один епізод, який безумовно потребує розслідувань українських органів правопорядку. І сам Фірташ, і Леонід Кравчук , і інші стверджували, що підтримка одного з кандидатів на виборах Віктора Януковича велася через телеканал Інтер. І тут виникає низка запитань, відповіді на які повинна надати прокуратура.

Фірташ порушував свободу журналістської діяльності, якщо втручався як власник телеканалу в інформаційну політику мовника (стаття 171 Кримінального Кодексу).

Фірташ та "Інтер" могли порушувати законодавство про вибори, оскільки "підтримка" або "непідтримка",  по суті, називається політичною агітацією. А політична агітація може здійснюватися виключно на підставі договорів та платежів. Розміщення "замовних" інформаційних сюжетів у програмах новин також має оплачуватися відповідно до виборчого законодавства.

Фірташ міг порушити податкове законодавство. Адже, якщо платежі були, але готівкою, то це свідчить про нелегальну готівкову операцію. Якщо така підтримка  робилася безоплатно, то це кваліфікується як надання додаткового матеріального блага, яке також повинно було оподатковуватися. І це вже питання до податківців.

Закон "Про засади національної безпеки" прямо визначає надання перекрученої, недостовірної, тобто від цензурованої інформації, як загрозу національній безпеці України.

До чого призвели такі дії Фірташа та його телеканалу, і у якій небезпеці опинилася Україна через їхні дії ми бачимо сьогодні. Отже, зі свідчень Фірташа, Льовочкіна та інших випливає, що порушувалося українське законодавство про цензуру, про вибори, податкові закони та умисне створення загроз національній безпеці, що в результаті, призвело до трагічних наслідків для України.