Російський філософ Ахутін: У моїй країні проводять найнебезпечніший соціальний експеримент

"Проти українців скоюються злочини моєю  власною країною,  моєю Батьківщиною"

Частково усвідомлено переїхав до України, почасти - волею сприятливих обставин. Справа в тому, що моя дружина народилася в Україні, вона могла отримати громадянство і отримала його, а я, відповідно, - вид на проживання. І це було усвідомлено, що в Україні, тому що я нікуди емігрувати не збирався все своє життя. По-перше - це просто майже втеча, по-друге - це втеча туди, до тих людей, яким я співчуваю, з якими я співпереживаю. Я вважаю, що проти них чиняться злочини моєю власною країною, моєю Батьківщиною.

Звідти мене і таких людей, як я, просто виштовхують, як із задушливої ​​кімнати. Я не політик і не опозиціонер, як і безліч моїх друзів у Росії, - це просто нормальні люди, причетні до культури, нормальних людських цінностей. І кожен день їх гідність піддається приниженню, не просто прямому, хоча і прямого достатньо: можуть затримати на вулиці з першої-ліпшої причини, а вже якщо вийшов на пікет, то це ...

"В Україні - нормальна, важка, людська ситуація, а в Росії - виходить за рамки, властиві нормальному життю людей"

В Україні абсолютно інша ситуація. Я тут був на кількох дуже масових зібраннях неполітичного спрямування, так там міліціонера не знайдеш. В Україні - нормальна, людська ситуація, але я нічого не можу сказати радісного, бо важка ситуація в плані війни, ну і важке економічне минуле. Але це нормальна, людська ситуація. Це проблеми, важкі проблеми, але це нормально, життя людське важке.

А те, що відбувається в Росії, - виходить за рамки норм. Я не можу сказати, що за рамки людського, тому що це теж людське, на жаль, але норми обивательські, громадянські, властиві нормальному життю людей.

"Майдан - це не національна боротьба, а боротьба нормальних людей за власну гідність"

Що особливо зближує з переживанням Майдану? Можливо,  думка виїхати народилася саме тоді. Я цілодобово дивився онлайн-трансляцію Майдану. Цього було достатньо, щоб мені зрозуміти, що це була не класова боротьба, що не національна боротьба, а боротьба нормальних людей за власну гідність. Важко назвати точніше. Це подія, це  Революція Гідності, коли люди сказали, що не можна нас чобітьми більше топтати, нас не можна обманювати, нами не можна нехтувати.

"Путін ще в 2012 році натякнув, як буде перетворювати росіян на підданих"

Так от у Росії зараз саме це і робиться, свідомо причому.

Я вам нагадаю, що влітку 2012 року в передвиборчу кампанію Путіна був зібраний величезний передвиборний мітинг в Лужниках. Там кандидат в президенти країни звернувся до своїх прихильників, які зібралися, рядками з "Бородіно" Лермонтова, описуючи ситуацію не як громадянські вибори, звичайні вибори в країні, а як воїн, Кутузов такий проти наступу якихось французів. Це ці французи? Так от, ми з'ясували за цей час, "французи" - це ми, я не скажу, що інтелігенція, а люди з почуттям власної гідності, з почуттям громадянина, а не підданого. От був натяк такий озвучений тоді - проти громадянина і про перетворення громадянина в підданого.

Громадяни, зрозуміло, залишилися. І я не вірю даним соцопитувань, їх неможливо перевірити. Все, що опубліковано у нас в якості інформації, зазначено знаком "брехня". Все покрито порохом брехні.

"Зараз проводиться найколосальніший і найнебезпечніший соціальний експеримент -  експеримент над людьми"

Майбутнє Росії, отже, дуже складно спрогнозувати. Якщо ми будемо говорити про те, що відбувається в Росії, то, зрозуміло, все, що я говорю, - це моє особисте враження, а головне - переживання, афект. Я відчуваю небезпеку нечуваних масштабів. Я в цьому абсолютно впевнений, особисто я. Не стільки тому, що загрожує війна, яка може перерости в набагато більшу, але от у якому сенсі: свого часу, десь в 30-ті роки, європейці, які симпатизували Радянському Союзу, говорили, що в Росії ставиться великий соціальний експеримент. Якого роду соціальний експеримент там поставили - ми всі знаємо. Так от зараз робиться ще один найколосальніший і найнебезпечніший соціальний експеримент -  експеримент  над людьми. Цей досвід ставиться над 140 мільйонами чоловік.

Досвід ось який: уявіть собі ситуацію із замкнутим приміщенням, всі стіни цього приміщення - екрани, на екранах вам демонструється голлівудська страшилка або бойовик про якихось прибульців, які прийшли сюди завоювати світ, і єдиний, хто здатний захистити людей, - Росія. У Москві я не дивився телебачення, а в Україні по хвилинці іноді включаю російські канали - це за межею розуміння брехні, це свідоме розпалювання ненависті. Суспільство в результаті повністю деморалізоване і не в змозі протистояти цьому впливу. Мої друзі -   такі ж як я, вони повністю деморалізовані. А у багатьох піддається впливу їх ціннісний ряд: величезна кількість старих дружніх зв"язків рветься. Один мій друг, з яким ми разом були у Білому домі в 1991 році, він хоробра людина, вчений, соціолог, думаю, що він живе за кордоном і там це все слухає. Він мені сказав з приводу 2 травня в Одесі, що "майданівські головорізи приїхали спалити живцем людей".

"Росія ізолюється від світу по всіх горизонтах"

Росія ізолюється від світу по всіх горизонтах, культурних насамперед. Ще підтримуються в цьому сенсі відносини на особистому рівні  та поки ще підтримуються міжнародні зв'язки, якісь відбуваються ще міжнародні конференції, в Пітері є Європейський університет, який все ще це підтримує. Але це все не в дусі часу і країни. І я боюся, що все це буде звужуватися, звужуватися і звужуватися - нема повітря для цього.

"У свій час, не мною було придумано, але, по-моєму,  дуже точно, що метод дії Путіна - це крапельниця"

Це іншого роду світ - не сталінський. Так, Сталіна згадують, бо цей світ не міг без Сталіна існувати, але це іншого роду світ. На жаль, це нове. У свій час, не мною було придумано, але, по-моєму, дуже точно, що метод дії Путіна - це крапельниця. Чи не штурм, не арешт, а по краплинці, по краплинці. Ну уявіть, щоб крапельниця півлітра відразу ввела, людина б помер, а так людина звикає і починає поступово зрушуватися в ту сторону, туди, що там йому капають. Так ось і війна йде ця: "а нас там нема", "а невідомо хто там літає" і т.д. Це політика, і точно так само у всьому іншому.

Те, що на службу ідеології поставлено православ'я, - це ще одна риса, яку і близько не можна було уявити в сталінський час.

Я кажу це, щоб ми зрозуміли, що ми маємо справу не просто з відтворенням Радянського Союзу, сталінізму - це не так, це небезпечніше. Це небезпечніше , я не знаю, наскільки це зрозуміло, тому що тоталітаризм відрізняється від деспотії, тиранії тим, що тоталітаризм - це влада над свідомістю, над душею. Ось це відбувається.

"Російське телебачення займається розбещенням людей,  їх "звільненням від химери совісті "

Ось ви запитали з приводу пристосування. Так, пристосовуватися -   ще одна риса, яка потребує дуже пильної уваги. Я це називаю - "розтлінням людей". Моральна структура людини - це ж не скелет, вона дуже піддається різного роду впливам, по-друге, вона потребує постійного відтворення в її цінностях, в її орієнтирах, "є непорушна шкала цінності", ось ця непорушність - вона уявна. Її потрібно постійно відтворювати, відповідати на запитання: а чому, власне, не можна брехати, вбивати. Це непросто, поки ти особисто не відповіси на це питання - вона не буде непорушною. Так ось саме це і розтліває. Ось знаєте знамениту фразу: "я звільняю вас від цієї химери совісті", ось все, що йде по російському телебаченню, - це звільнення від цієї "непорушноюї шкали". Яке звільнення? По краплинці, по краплинці. І люди кажуть: ах так, взагалі-то можна, а чому власне не можна? Чому не можна, будучи антипутінськи налаштованим, бути політичним консультантом при партії "Справедлива Росія" ...

"Ватники" - це абсолютно помилкове визначення "

Більше того, вся ця путінська революція, бо це революція, її зображують як консерватизм. Кожен день засідання нашої Думи - це революція. Від Конституції нічого не залишилося - вона повністю революціонізована. Це революція, ось  абсолютно помилкова назва "ватники", абсолютно помилкова соціологічно, всіляко, ця революція інтелектуалів, я знаю їх, я слухав їх в Інституті філософії, це люди, які придумали "російський світ" задовго до Гіркіна і Бородая, як ідею , на якій Росія може увійти в світ. Вони думали, що все буде добре і благородно, як наш великий демократ і ліберал Чубайс придумував нам ліберальну імперію, не розуміючи, що це суперечливі  речі.

"Творча думка в Росії зараз ніби забуває, що за те, що створює для представлення людям, - отримає гроші"

І ці всі програми на телебаченні потрібно ж підготувати, написати сценарій, вони прекрасно знають, вони роблять сценарій, знімають фільм, але це ж потрібен талант. Наш Михайло Леонтьєв - це були найталановитіші люди перебудови, їх текстами зачитувалися всі. Творча думка зараз ніби забуває, що за те, що складає, - отримає гроші. Ось це і відбувається. Найгірше для мене, що люди, навколо яких я звик обертатися, поважати і цінувати, вони не просто пристосовуються, а це роблять, не розуміючи, що вони роблять і яку страшну річ вони готують. Це як фізики-ядерники, керуючись "благими намірами", що, мовляв, ми захистимося, вони не розуміли, що якщо бомба ця рвоне, то від людства нічого не залишиться. І як фраза  Фермі, коли той побачив ядерний вибух: "яка фізика!". І так ось в Росії, може, думають ці "творчі уми", які, побачивши своє творіння, вигукнуть: "Ох, як я це вигадав!".