Нова консервативна Польща. Як змінився наш західний сусід

Обравши у травні опозиційного президента із партії "Право і справедливість" (ПіС) Анджея Дуду, поляки віддали більшість мандатів цій партії і в парламенті.

Більше того: консерватори перемогли серед усіх вікових груп, мешканців як сіл так і мегаполісів, серед виборців освічених і не дуже, на заході і на сході. Така різка зміна електоральних уподобань може означати, що час готуватися до зовсім нового, іншого західного сусіда.

Традиційно виборці проєвропейської та правоцентристської "Громадянської платформи" (ГП) мешкали на заході країни. Ще минулого року на виборах до місцевого самоврядування політсила виграла у всій західній частині Польщі.

На цій мапі, а також графіках нижче, помаранчевим позначена "Громадянська платформа" (PO), синім - "Право і справедливість" (PiS)

Мапа: Newsweek 

Цього ж року на парламентських виборах 25 жовтня "Громадянська платформа" втратила практично весь електорат, по суті "віддавши" Польщу консервативній партії "Право і справедливість".

Мапа: Gazeta.pl, екзит-пол IPSOS для каналів TVN24, TVP, Polsat

Популярність консервативних ідей, як завжди, вища серед старших: найбільше голосів "ПіС" отримали серед поляків віком 60+. Однак сюрпризом стало те, що консерватори завоювали серця і молодих людей (25% для "ПіС" проти 14,4% для "ГП"). Значну підтримку серед молоді отримала також антиєвропейська і проросійська КОРВіН (партія скандального Януша Корвін-Мікке) - це аж 16,7% і партія Кукіз'15, яку можна віднести до партій правого спрямування (20,7%).

Інфографіка: екзит-пол IPSOS для каналів TVN24, TVP, Polsat

Не виграла "Громадянська платформа" і у великих містах. Зі збільшенням розміру населеного пункту підтримка ліберальних ідей традиційно зростає, однак навіть у містах із населенням понад 500 тис. (а це для Польщі мегаполіс) партія цього разу програла: 28,5% для "ГП" проти 30,6% для "ПіС".

Інфографіка: екзит-пол IPSOS для каналів TVN24, TVP, Polsat

Поразка чекала на партію також серед освічених виборців, які зазвичай віддавали голоси "ГП" (29,5% за ПіС, 26,7% за "ГП"). 

Інфографіка: екзит-пол IPSOS для каналів TVN24, TVP, Polsat

Польські коментатори правого спрямування радіють, що "у країні настало велике громадянське пробудження", і що до влади нарешті прийшли "солдати вересня 1939 року і поляки, вислані на Сибір". Воно і не дивно, адже "ПіС" опирається на ура-патріотичній історичній риториці і будуванню власної ідентичності на критиці опонента.

Критики "ПіС" побоюються, що за найгіршого сценарію "Варшава перетвориться на Будапешт", тобто Польща Ярослава Качинського піде слідами Угорщини Віктора Орбана, стане патерналістською та націоналістичною державою із посиленням радикальних кіл і без того могутньої католицької церкви.

Перемогу "ПіС" зумовило зокрема те, що нові польські ліві (не посткомуністичні, а створені на зразок європейських) лише формуються як політичні сили. Для багатьох із них ці та попередні (місцеві) вибори були першим виходом на велику сцену.

Поразка "ГП" багато в чому "завдячує" переходу колишнього лідера Дональда Туска на європейську арену (із грудня 2014 він обійняв пост президента Європейської ради). Інше яскраве обличчя політсили, колишній міністр закордонних справ, а пізніше спікер парламенту Радослав Сікорський відійшов із політики через польський "касетний скандал" 2014 року.

Така широка підтримка "ПіС" означає для України, що наші західні сусіди знову повернулися до пошуку власної ідентичності. З точки зору консерваторів, вона тримається на католицькій релігії та мучеництві борців за незалежність. У світлі цього Польща більше не заплющуватиме очі на українські сентименти щодо УПА і вимагатиме ревізії польсько-української історії.

Читайте також: Польща обирає парламент. Чого очікувати Україні

Стосунки "ПіС" із Росією ніколи не були теплими, однак у разі радикалізації антиросійської риторики Польща може повернути собі імідж русофоба і втратити вагу у вирішенні справ на міжнародній арені.

"ПіС" - це сила, яка голосно критикує європейську політику перерозподілу мігрантів і не соромиться висловлюватися євроскептично і досить радикально. Хоч партія президента Анджея Дуди офіційно і підтримує членство країни у НАТО і Євросоюзі, нині можна сподіватися погіршення стосунків із Берліном і спроби створити регіональний альянс.

Хоч сам Дуда заявляв про участь Польщі разом країнами Східної Європи у переговорах щодо Донбасу, поки що заяви залишилися лише намірами. З іншого боку, у публічну дискусію повертається ідея Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина), члени якої ані любов'ю до Брюсселя, ані до Києва не відзначаються.