"Англійський Трамп". Хто такий Джонсон, який став головним дипломатом Британії

Якщо хтось думав, що з появою "другої Тетчер" на чолі британського уряду англійці припинять шокувати весь світ дивними вчинками, він глибоко помилявся.

Тереза Мей призначила міністром закордонних справ Великої Британії Бориса Джонсона — одного з головних агітаторів кампанії за вихід країни з Євросоюзу.

Відомий своїми дивними висловлюваннями та вчинками колишній мер Лондона буде відповідати за справу, що потребує тонкого дипломатичного хисту — спілкування зі світовими лідерами. Зокрема, він тепер має сформувати лінію поведінки британського уряду щодо України. А також визначитись зі ставленням до Росії взагалі й Путіна зокрема.

Черга ображених

Борис Джонсон на своїй новій посаді має почати з вибачень, бо за свою кар'єру встиг наговорити образливих речей на адресу різних світових лідерів. За словами самого Джонсона, перший в черзі на вибачення — американський президент Барак Обама.

Його британець навесні цього року образив расистським висловлюванням про те, що кенійське походження лідера США живить "родову нелюбов до Британської імперії".

Кандидат у президенти Хілларі Клінтон, на думку Джонсона, своєю зовнішністю нагадує "медсестру-садистку в лікарні для душевнохворих". Так він описав її у 2007 році в колонці для Daily Telegraph.

У травні 2016 року Джонсон виграв конкурс образливих віршів, влаштований газетою Spectator з лімериком про турецького президента Ердогана. За змістом це дуже непристойне творіння, яке розповідає про "одного хлопця з Анкари", який мав любовні стосунки з козлом і навіть не подякував йому за це.

На відміну від інших європейських лідерів, Борис Джонсон хвалив президента Сирії Башара Асада за те, що він б'ється з "Ісламською державою". І плювати на винищення політичних опонентів та бомбардування мирного населення.

"Апологет Путіна"

Щодо Путіна в Джонсона двозначна позиція. Якось він назвав російського президента тираном. Та були й інші висловлювання.

Наприклад, у березні 2016 року Джонсон відзначив "безжальну чіткість" з якою Путін захищає Асада. Це сталося після того, як за підтримки російської авіації війська Асада звільнили Пальміру від "ІД".

У травні Джонсон заявив, що частково у вторгненні Росії в Україну винний Євросоюз — тим, що мав претензії "проводити оборонну політику".

Коментуючи ці слова, колишній міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро сказав, що містер Джонсон "пробив чергове дно" та назвав його "апологетом Путіна". Цікаво, що Борис на це образився. Отже, бути апологетом Путіна в його очах — це щось негідне.

Російська кров

У Джонсона є дуже умовне російське коріння. Дідусь та бабуся його мами за походженням — євреї з Російської імперії, які переїхали в США.

Дід був палеографом, а бабуся прославилась перекладами Томаса Манна. Джонсон може навіть сказати кілька слів російською, але з жахливим акцентом.

Ім'я Борис батьки майбутнього політика дали йому на честь свого друга — російського емігранта, який жив у Мексиці.

До речі повне ім'я екс-мера Лондона — Александер Борис де Пфеффель Джонсон. Він сам називає себе плавильним котлом, в якому намішано багато релігій та національностей.

Британський Трамп

Після того, як 52-річний Борис Джонсон став одним з ключових агітаторів кампанії за вихід з ЄС, його почали порівнювати з кандидатом у президенти США Дональдом Трампом.

Британський політик Нік Клегг сказав, що Джонсон — це "Трамп зі словником". За його словами, Борис — людина, що ігнорує факти та говорить все, що хоче лише задля того, щоб виштовхати Британію з ЄС.

Дійсно, Трамп і Джонсон мають багато спільного, навіть зовні трохи схожі.

Ось така картинка про Трампа і Джонсона гуляє в соцмережах

Головне, що об'єднує двох політиків — манера вести передвиборчу боротьбу в агресивній популістській манері. В українських реаліях найбільше їх обох нагадує Олег Ляшко.

Та на відміну від Трампа екс-мер Лондона не мільярдер і не бізнесмен. Британець любить підкреслювати свій скромний стиль життя, катаючись на роботу на велосипеді.

З журналістів у політики

Свою політичну кар'єру Джонсон почав сформувавшись як дуже непоганий журналіст. Ще в молодості він дописував у журнал Times, а згодом перейшов працювати в Daily Telegraph.

Саме там він у якості кореспондента в Брюсселі почав писати євроскептичні статті, зростанню відповідних настроїв серед британців.

"Вважається, що саме критичні матеріали Джонсона в Daily Telegraph на початку 1990-х років поглиблювали та поширювали євроскептичні настрої", - розповів сайту Еспресо заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий.

За його словами, і сам Борис Джонсон, і британські журналісти в Брюсселі відзначали, що ті його матеріали часто носили маніпулятивний характер.

Чого чекати українцям

Дуже важко робити прогнози, яким міністром закордонних справ буде Джонсон, оскільки жодного досвіду дипломатичної роботи в нього немає.

"Це призначення стало шоком для багатьох лідерів світу. У своїй попередній роботі він прославився екстравагантністю, непередбачуваністю й поверховістю суджень", - зазначив Сергій Солодкий.

Для України підтримка Великої Британії дуже важлива. Досьогодні це була одна з тих небагатьох країн Євросоюзу, які виступали не лише за подовження, але й посилення санкцій проти Росії. Чи буде притримуватись новий уряд Терези Мей цієї ж лінії поки що незрозуміло.

Борис полюбляє з'являтись перед камерами на велосипеді. Фото: Reuters

З одного боку, Лондон — давній союзник Вашингтона. З Путіним у Великої Британії традиційно погані стосунки. Досить згадати, що саме в Лондоні знаходили притулок ті російські діячі, які сварились з російським президентом: Борис Березовський, Олександр Литвиненко, Сергій Пугачев та інші.

З іншого ж боку, Джонсон — найгірше втілення британського консерватора, яке можна лише уявити. Та зараз все залежить від того, яку лінію поведінки він обере.

"Питання в тому, що переможе в Джонсоні — його гострий розум та освіченість, чи прагнення бути екстраординарним, подобатись публіці. Важливо, аби нова посада змусила його посерйознішати", - говорить Солодкий.

Він нагадав, що подібні приклади були. І Жозе Мануель Баррозу, і Хавьер Солана, і Йошка Фішер в молодості припускалися помилок, сповідували радикальні ідеї, та на серйозних постах соліднішали — посада зобов'язувала.

"Є надія, що Джонсон на новій посаді відмовиться на шкоду популярності від стилю Берлусконі — некоректної риторики, яка образила не одного світового політика. Одна справа, коли це говорить журналіст чи навіть мер, інша — міністр закордонних справ. Наслідки неспівмірні, бо ж він представляє всю країну", - говорить Сергій Солодкий.

Якщо Джонсон обере курс на популізм, Україна може втратити підтримку Великої Британії.

"Кілька років тому наш інститут проводив опитування у Великій Британії з приводу України. Фактично половина респондентів відмовлялася відповідати на ці питання, бо їм то не цікаво. Треба розуміти це британське мислення — їм нецікаве все, що за Ла Маншем — і враховувати це", - зауважив Солодкий.

Для Терези Мей присутність Бориса Джонсона в уряді логічна. Їй необхідно склеїти розколоту Брекзітом Консервативну партію, тому частину міністерських портфелів отримали ідеологи виходу Британії з ЄС. Та проблема в тому, що такі як Джонсон здатні розсварити британців з усім світом.