"Дім дивних дітей міс Сапсан". Чому варто подивитись новий фільм Тіма Бартона

В основі нового фільму Тіма Бартона лежить американський бестселер 2011 року, книга "Дім дивних дітей". Вона спочатку задумувалась як збірка фотографій, але згодом молодий письменник Ріггз поєднав їх сюжетом, який одразу після появи в книгарнях зацікавив знаменитого кінорежисера.

Відомий своїми похмурими, готичними і фантастичними фільмами, Бартон екранізував дебютну книгу Ріггза, дещо спростивши викладені в першоджерелі перипетії, не знехтувавши при цьому візуальними образами.

Однією з головних особливостей нової картини Бартона є те, що це його перший, високобюджетний фільм ($110 млн), в якому немає ні Джонні Деппа, ні колишньої дружини Гелени Бонем Картер. 

"Дім дивних дітей міс Сапсан" - перший за багато років фільм Бартона, в якому піднято одразу декілька проблем і тем, події відбуваються у декількох вимірах одночасно. Благо, що книжний сюжет дозволяє неабияк розвернутись.

Тут вам і історичні алюзії, як то нацисти, Друга світова війна, бомбардування і такі звичні бартонівські теми, як втеча від реальності, дивакуватість і нонконформізм, конфлікт батьків і дітей.

Зафільмовуючи громіздку історію, Бартону вдається не зморити і не заплутати глядача. Повороти сюжету не позбавлені логіки, а довершена гра культових акторів не затьмарює роботу дебютантів. Поряд з британськими корифеями кіно Джуді Денч і Теренсом Стампом, гармонічно співіснують актори-діти, шлях яких у кіно лише розпочався. 

Фільм починається як підліткова драма про хлопчину Джейка, який не знаходить спільної мови з батьками і втікає від реальності в вигаданий його дідусем світ, де живуть такі ж, як і він, неординарні діти. 

Проте, подорож буде не такою простою, як здається. Для того, щоб потрапити у дім дивних дітей міс Сапсан необхідно перебратися у минуле, у 3 вересня 1943 року, в часову петлю, яка відтворює останній день притулку перед бомбардуванням. 

Зрозуміло, що Бартон відправив свого юного героя у минуле не просто так. Реконструюючи спогади дідуся силою своєї уяви, герой насправді бореться з власними комплексами, поступово звільняючись від гніту байдужого і цинічного батька, нав’язаного йому психоаналітика, гаджетів і "нормальних" однолітків.

Герой біжить туди, де час можна повернути назад, де не засудять твою унікальність, бо там кожен чимось особливий. 

Але в якому б герой не жив часі, завжди знайдуться ті, хто буде ворогувати і навіть створювати небезпеку, від якої не врятує навіть низка повторюваних подій, які трапляються у домі міс Сапсан, який застряг у петлі часу.

Головною загрозою існування дивних дітей і Джейка є "порожняки" - людиноподібні монстри, які не зупиняються ні на мить у своєму полюванні за новими друзями головного героя фільму.

"Порожняки" є алегорією байдужих і цинічних оточуючих Джейка з реальності. Страшні потвори символізують бездушних людей, які змушують головного героя тікати у минуле.

Вступаючи з ними у битву, хлопчина насправді протистоїть усім оточуючим з сьогодення, хто цькував і змушував робити те, що йому нецікаво. Таким чином герой набирається мужності для боротьби у більш цинічній і жорстокій реальності, в яку йому рано чи пізно доведеться повернутися.

Новий фільм Бартона з тих кінострічок, глибина і символізм яких зчитується одразу під час перегляду. Завдяки майстерній режисурі, прекрасній музиці і чудовій операторській роботі, глядач поринає у світ, в який хочеться вірити разом з головним героєм.

"Дім дивних дітей міс Сапсан" - це класичний бартонівський мікс з реалістичної драми і фентезі. Головним її достоїнством є те, що він не лише для дитячої чи підліткової аудиторії. Фільм досить серйозний і глибокий, а отже зацікавить дорослих.