22 медалі у Пхьончхані. Чому Україна має пишатися своїми паралімпійцями

Приклад для олімпійців

Паралімпійська збірна Україна давно привчила вболівальників до успішних виступів. З усіх без винятку Паралімпіад вона повертається з великою кількістю нагород. А останнім часом й поготів вигідно відрізняється від нашої олімпійської команди, на тлі якої набагато переконливіша.

Так сталося і у Пхьончхані. У лютому на Олімпійських іграх у Південній Кореї наша олімпійська збірна здобула лише одну нагороду - золото Олександра Абраменка у фристайлі. Із березневим виступом українців на Паралімпіаді цей результат не порівняти - там Україна завоювала неймовірні 22 медалі - сім золотих, сім срібних та вісім бронзових.

Наша команда посіла шосте місце у загальному медальному заліку - попереду лише найпотужніші збірні - США, нейтральні паралімпійські російські атлети, Канада, Франція та Німеччина.

У порівнянні із зимовою Паралімпіадою-2014, збірна України у загальному медальному заліку втратила дві позиції - чотири роки тому вона було четвертою. Зате у Пхьончахні наші спортсмени здобули на дві золоті медалі більше та повторили досягнення Турину-2006. Там українці досягли свого найкращого результату у історії - 25 медалей: 7 золотих, 9 срібних, 9 бронзових та посіли третє місце у загальному командному заліку.

Мультимедалістка

Оксана Шишкова та Віталій Казаков

Головною українською героїнею Паралімпіади-2018 стала Оксана Шишкова, яка виграла шість медалей у біатлоні та лижних гонках серед атлетів з порушенням зору. Серед біатлоністів Шишкова отримала золото на дистанції 10 км та срібло у гонках на 6 км та 12,5 км. У лижних гонках - взяла золоту нагороду у змішаній естафеті 4х2,5 км, срібло у гонці на 15 км та спринті на 1,5 км.

Загалом тепер на рахунку Оксани Шишкової стало 10 паралімпійських медалей. Ще чотири бронзові нагороди вона виграла у Сочі.

Оксана ще з трьох років займалася спортом - спочатку акробатичною гімнастикою, потім - пішла на кунг-фу. У десятирічному віці у дівчинки почав стрімко погіршуватися зір, вона отримала інвалідність. Проте спорт Шишкова не покинула та почала займатися паралімпійською легкою атлетикою, бігала на 100 м та 200 м, отримала звання майстра спорту.

Лижні гонки та біатлон у житті Оксани з'явилися у 2004 році, коли вона навчалася у харківській школі-інтернаті для дітей з ослабленим зором. А вже за п'ять років Шишкова перетворилася на спортсменку світового класу та змагалася у фіналі Кубка світу.

За усі свої нагороди Пхьончхану українка особливо завдячує своєму гайду - Віталію Казакову, який завжди біжить поруч з нею по трасі та робить підказки. Гайди такі ж учасники змагань, як і самі паралімпійці, вони долають ті ж дистанції та отримують нагороди Ігор.

Ветерани та дебютанти

Віталій Лук'яненко

Також, як і Шишкова, дві золоті медалі у Пхьончхані здобув біатлоніст Віталій Лук’яненко, який став найкращим у гонках на 7,5 км та 15 км для спортсменів із вадами зору.

Для 39-річного українця Паралімпіада-2018 стала шостою. За підсумками Сочі-2014 в колекції Лук’яненка вже назбиралося дев'ять нагород, чотири з яких були золотими.

Особливо вболівальникам запам'яталася його перемога здобута чотири роки тому на очах у Володимира Путіна. Російський президент особисто прибув на стадіон, аби нагородити золотом росіянина Миколу Полуніна, якого вважали фаворитом гонки на 7,5 км. Завадив це зробити саме Лук’яненко, який випередив господаря траси та став паралімпійським чемпіоном.

Після своїх сочинських перемог українець вирішив завершити кар'єру, але витримав без спорту лише два роки та повернувся, щоб виступити у Пхьончхані. Окрім усього іншого, у Південній Кореї Віталій Лук'яненко зруйнував міф, за яким прапороносець збірної України на церемонії відкриття потім залишається без медалей. Якщо з олімпійцями забобон діє, то паралімпійці не звертають на нього увагу.

Тарас Радь

Увірвався до історії ще один український біатлоніст - Тарас Радь, який у 18 років став наймолодшим паралімпійським чемпіоном усіх часів. Він виграв гонку на 12,5 км для спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату

У 14 років хлопець пошкодив ногу, яку через недбалість лікарів довелося ампутувати нижче коліна. Тарас не впав у відчай, а почав займатися спортом у тернопільському навчальному центрі для людей з обмеженими можливостями, де опанував лижі й біатлон.

Радь переконаний, що спорт зробив його набагато сильнішим. "Я став набагато сильнішим не тільки фізично, але й психологічно. Я перестав соромитися своєї травми. Мене більше це не хвилює", - каже Тарас Радь.

Окрім згаданих спортсменів, паралімпійськими чемпіонами стали українські лижники Максим Яровий, який був найсильнішим у гонці на 15 км сидячи та Ігор Рептюх, який виграв на дистанції 20 км для атлетів із вадами зору.

Має Україна й золото лижній змішаній естафеті. Там разом із Шишковою паралімпійськими чемпіонами стали Юрій Уткін, Людмила Ляшенко та Юлія Батенкова-Бауман.

Громадянська позиція

Оксана Павленко

Оксана Шишкова присвятила усі виграні у Пхьончхані медалі захисникам України, які зараз перебувають у АТО.

"Усім величезне спасибі, хто перебуває у АТО. Нас захищають, і ми тут доводимо всіляко, що ми - Україна, ми - сильні», - сказала Шишкова.

Для нашої чемпіонки це не просто гарні слова. Батько Оксани - Валерій Шишков у 2014 році пішов на війну добровольцем та воював до 2016 року, поки не отримав поранення.

Українські паралімпійці взагалі відзначаються чіткою громадянською позицією. Вони ще у 2014 році під час Ігор у Сочі чітко висловилися, щодо російської агресії проти України та окупації Криму.

Тоді, під час церемонії відкриття, на знак протесту, Україну представляв лише один атлет – прапороносець Михайло Ткаченко. А під час закриття Паралімпіади українська лижниця Людмила Павленко одягла на голову вінок, на стрічках якого українською та англійською було написано "Мир". Російські охоронці намагалися зірвати вінок, проте волонтери та спортсмени з інших команд цього зробити не дозволили.

Всупереч обставинам

У Пхьончхані збірної Росії взагалі не було, через допінгову дискваліфікацію, а до змагань були допущені лише Нейтральні паралімпійські атлети з цієї країни. Але й навколо їхнього виступу зчинився скандал.

Зокрема, збірні України та Німеччини подали апеляцію до Міжнародного паралімпійського комітету з приводу допуску до змагань російської лижниці Михайлини Лисової, яка раніше фігурувала у списках атлетів викритих у вживанні допінгу.

За словами президента Національного паралімпійського комітенту України Валерія Сушкевича, Лисову допустили до змагань у оcтанню мить - за два дня до Паралімпіади з порушенням регламенту.

"Обґрунтування, чому ця спортсменка допущена нам так і не надали. Це дивне рішення, тому що Лисова забрала у багатьох команд, у тому числі й у нас, медалі", - обурюється Сушкевич.

Традиційно лунали й звинувачення у тому, що поруч зі справжніми паралімпійцями змагаються більш здорові спортсмени. Зокрема, Оксана Шишкова звинуватила у неконкурентній боротьбі білоруску Світлану Саханенко, яка на її переконання, краще бачить мішені, що довела навіть телевізійна трансляція.

"Я намагаюся достукатися до Міжнародного паралімпійського комітету, щоб усім посилили класифікацію. Тому що люди приїжджають з набагато кращим зором, вони бачать ціль, а я беру навушники і тільки за допомогою звуку шукаю мішень. Хочеться чесної боротьби, а не такої, яку дозволяють нині", - пояснила Шишкова.

Попри усі обставини, збірна України виступила у Пхьончхані вище всіляких похвал. "Результат, який ми показали із сімома золотими медалями - потужний, вагомий результат при усіх тих викликах, які у нас були", - констатував Валерій Сушкевич.

За свої нагороди українські призери Пхьончхану отримають такі ж призові, що й медалісти Олімпіади. Чемпіони заробили по $125 тис., срібні медалісти - $80 тис., володарі бронзових нагород - $55 тис. Ці мужні люди на це заслужили.