Не гречкосії, продаємо равликів, купуємо сало. 8 міфів про українське сільське господарство

За даними уряду, наразі агросектор займає майже 17% ВВП країни і приносить майже 38% валютної виручки. Тож це справді дуже важливий сектор української економіки, про який тим не менш існує чимало міфів.

До Дня працівника сільського господарства Еспресо.TV розвінчує 8 міфів про АПК

Міф 1. Українці - нація гречкосіїв

На жаль, українці перестають бути нацією гречкосіїв. Посіви гречки в Україні у 2019 році можуть скоротитись удвічі – до 40-50 тис. га порівняно з 100 тис. га у 2018 році.

Порівняно з показником 2017 року (184 тис. га) наступного року посіви гречки скоротяться аж у 4-5 разів.

А якщо дивитися на посіви 2000 року, то різниця взагалі вражає - посіви гречки в Україні можуть скоротитися у 10 разів.

Причина: інтервенція неякісної гречаної крупи з Росії. Як повідомляють у Всеукраїнській агарній раді, Росія навмисно продає свою неякісну гречку на українському ринку за демпінговими цінами, які менші за собівартість якісної української крупи.

Через це вітчизняні виробники змушені знижувати ціни у відповідь, тим самим скорочуючи власну рентабельність.

Частка російської крупи на українському ринку вже досягла близько 45-50%.

Варто також зауважити, що скорочення посівів гречки водночас негативно позначиться на вітчизняній галузі бджільництва, оскільки заміні цій культурі як медоносу не існує.

Читайте також: Бджолиний мор. Чому вони знову масово гинуть в Україні

Міф 2. Макарони - це не український продукт

Замість гречкосіїв ми починаємо потрохи ставати схожими на італійців. В останні роки Україна активно пробиває собі топові місця у виробництві макаронів.

До лідерів Італії та Туреччини нам поки є куди рости. Тим не менш за 2018 рік з України було експортовано понад 19 тис. тонн макаронних виробів, загальна вартість яких склала $28 млн.

Порівняно з аналогічним періодом 2017 року, обсяг експорту зріс на 13% (16,8 тис. т), а загальна вартість товару збільшилася на 19%.

Топ-5 країн, що споживають українські макаронні вироби:

• Російська Федерація (17% від загального експорту);

• Республіка Молдова (12%);

• Велика Британія (10%);

• Німеччина (9%);

• Румунія (6%).
  

Міф 3. Ми продаємо сало всьому світу

Оскільки сало вважається нашим “ексклюзивним” національним продуктом, то видається логічним, що саме ми цим продуктом зі світом “ділимося”. Однак статистика свідчить про інше.

Найбільше падіння експорту українського сала спостерігалося у 2015-2016 роках. Якщо в 2015 році поставки складали $ 7,74 млн, вже в 2016 році Україні вдалося продати сала лише на $ 88,8 тис. Експорт впав у 87 разів. Причина: ми перестали продавати сало до Росії, а саме туди ми продавали його найбільше.

Попри те, що ми знайшла нові ринки збуту (Азербайджан, Грузія, Вірменія, Казахстан), насправді змушені купувати сало за кордоном для себе.

За січень-травень 2018 року Україна імпортувала 22,5 тис. тонн свинячого сала. Це на 57,3% більше, ніж за аналогічний період 2017 року, свідчать дані Державної фіскальної служби (ДФС).

Експорт сала з України за перші п'ять місяців 2018 року становить лише тонну продукції.

Тож Україна купує у 22 рази більше сала, ніж продає.

Міф 4. “Равлики - це ж суто французький делікатес”

Може делікатес і французький, але з експортом равликів у нас справи краще, аніж з салом. Якщо ще в 2016 році експорт слимаків випередив сало приблизно в 4 рази, то вже у 2017 році - в понад 11.

Й темпи розвитку бізнесу на равликах справді вражають. За інформацією УКАБ, у 2013 році їх було експортовано лише 3 тонни, в 2014 — 58 тонн, 2015 — 260 тонн, а в 2016 — вже 380 тонн.

Тож з 2013 по 2016 роки експорт виноградних равликів зріс в 108 разів.

Джерело: Agribusiness of Ukraine

Втім і з равликами в останні роки трохи “слизько”. За перше півріччя 2018 року обсяги виробництва упали більш ніж ушестеро. За підсумками 2017 року спостерігалося падіння майже на 1%.

Читайте також: Найбільше продаємо в Росію, чемпіони з меду та равликів. 9 цікавих фактів про український експорт

Мабуть, не раз доводилося так думати, спостерігаючи на полицях українських супермаркетів яблука з Польщі чи Нідерландів. Однак це пояснюється не тим, що в Україні вирощують замало яблук, а тим, що їх поки немає де зберігати, тож взимку та навесні польські яблука - часті гості в українських крамницям.

Але вирощуємо ми яблука якраз дуже активно. Особливо цього року - урожай аж завеликий, пояснює перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк:

“Попри те, що експорт категорії “яблука, груші і айва” (з абсолютним превалюванням перших), за даними ДФС зріс за 9 місяців на карколомні 304% (з 2,5 млн долл. за 9 міс 2017 року проти 9,9 млн долл. за аналогічний період 2018 року), цього не достатньо, щоб розвантажити внутрішній ринок”.

Тож зараз яблука в Україні забагато, тому ви могли звернути увагу, що купити їх дуже дешево.

За словами Мартинюка, фермери навіть скаржаться, що частину врожаю економічно недоцільно навіть збирати з дерев.

В Мінагрополітики обіцяють фінансово допомогти фермерам закупити холодильне обладанння.

Міф 6. У нас найбільше полів у Європі

Хоча наша країна й справді є найбільшою за площею у Європі й у нас засіяно найбільшу територію серед країн Європи - 36 млн га, за кількістю полів ми дещо програємо іншим країнам.

Про це можна дізнатися завдяки карті сільськогосподарських угідь США та Європи, яку нещодавно створив білоруський стартап OneSoil. Окрім того, що а мапі зібрані дані про всі країни Європи та США, над їх обробкою працює штучний інтелект, тож можна дізнатися чимало цікавого.

Зокрема, те, що попри свої переваги у розмірах засіяних полів, Україна програє європейським країнам за їхньою кількістю. Це означає, що скоріш за все, ці поля менші за розміром, аніж в Україні.

Більш світлий рожевий колір на мапі означає, що полів менше, а насиченіший - що більше. Тож як бачимо, найбільша кількість полів у Великій Британії, Іспанії, Німеччини, Сербії тощо.

Міф 7. “В українській землі навіть палиця пустить пагони”

На жаль, родючість українських земель з року в рік перетворюється в міф. Для вирощування рослин потрібне якісне зрошування. А з цим в Україні проблеми. Аж 60% орних земель потребують поливу. Тільки 18% тих земель, які добре зрошувалися в 1992 році, добре зрошуються і зараз.

Тож на 400 тис. га системи зрошувальння повністю втрачені.

До цього призвели масштабне рейдерство, неефективні закони, низька енергоефективність. Ще одна причина - роздробленість земельних ділянок (коли агрокомпанії беруть в оренду різні клаптики поля, а не так щоб вийшло одне безперервне, тож організувати систему поливу тяжкоо та затратно).

Тож щорічно Україна втрачає 1,5 млрд доларів тільки тому, що аграрії не можуть налагодити зрошення земель.

Довідник Агробізнес України

Міф 8. Мораторій захищає українську землю від олігархів, латифундистів, іноземців (Сороса, інопланетян, далі придумати)

У цей міф досі вірить 72% українців, які висловилися категорично проти зняття мораторію на продаж землі. Про це свідчать результати спільного опитування КМІС, Центру ім. Разумкова і Соціологічної групи Рейтинг.

Цікаво, що найбільше тих, хто проти, серед бідного населення України: проти продажу земель – 77%, за – 9%. Хоча скасування мораторію дозволило б їм отримати у власність реальний актив, яким можна розпоряджатися.

Читайте також: Чи можна продавати українську землю. Все найважливіше про реформу

Наразі ж Україна залишається однією з 6 країн світу, де досі закритий ринок землі.

У серпні Європейський суд визнав мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення таким, що порушує права людини. А вже на початку листопада стався перший випадок, коли завдяки рішенню Європейського суду з прав людини вдалося обійти мораторій на продаж земель в Україні.