Бджолиний мор. Чому вони знову масово гинуть в Україні

Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах.

Одними з перших на сполох забили пасічники на Прикарпатті - там в першій половині травня загинуло 200 родин бджіл.

Згодом з подібним зіткнулися пасічники на Волині, в Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській областях, а також на Запоріжжі. Бджолярі на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині також фіксують падіж комах.

В BRDO стверджують, що виключенням в цьому сезоні стали лише дві області.

Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди, пояснює в коментарі Еспресо еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Алла Войціховська.

Чому гинуть бджоли

У масовій загибелі комах пасічники звинувачують місцевих фермерів. Наприклад, місцеві жителі села Кудашівка та сусідніх районів стверджують, що падіж бджіл розпочався 24 травня. А до того орієнтовно 22-23 травня аграрне підприємство неподалік розпилювало над полями отрутохімікати.

Парадоксально, що 20 травня світ відзначав Міжнародний день бджіл.

Чому ж медоноси щороку стають жертвами аграріїв та з чим пов’язана настільки масова загибель цьогоріч?

Експерти BRDO однією з головних причин такої ситуації називають відсутність  комунікації між пасічниками та агровиробниками.

Згідно з “Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл”, аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах 10 км від оброблюваних площ. Повідомляється  дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії токсичності препарату.

Однак по факту ця норма не виконується. По-перше, законодавством не визначено порядок здійснення таких повідомлень, у яких саме засобах масової інформації вони мають бути оприлюднені, щоб інформація була належним чином донесена до власників пасік.

Для вирішення цієї проблеми хоча б частково в березні представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилювуватимуть хімікати.

Та найголовніше - немає відповідальності агровиробників за несвоєчасне повідомлення або його повну відсутність, пояснюють в BRDO.

“Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії, та називайте як хочете, через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри”, - скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.

Найгірше, що довести провину аграріїв не завжди можливо. Для того щоб довести шкоду, пасічники повинні замовити лабораторне дослідження трупів бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало.

Та головне, що замовити таке дослідження можна лише в двох лабораторіях на цілу країну (в Києві та Львові). Тож ймовірно через завантаженість доведеться чекати, а до того часу слідів отрути в комасі може вже не виявитися.  

Несолодке життя

Та справа не лише в трагедіях окремих пасічників. Адже бджоли є своєрідними “учасниками” української економіки. Україна не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду.

За беззмінним лідером в експорті меду - Китаєм (19% в питомій частці експорту) - слідує Аргентина та Україна (по 10%), наводить статистику консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. населення. Тобто, фактично кожен сотий українець.

Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником в Європі, зауважує заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Майже 57 тис тонн, або 80% всього українського меду експортується - переважно, в Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає Мартинюк, виходячи з посівів медоутворюючих рослин - до 140 000 тонн меду на рік, що вдвічі більше від поточних обсягів.

Тому масове отруєння бджіл “вдаряє” не лише по економіці окремих господарств, а тягне за собою втрати для економіки вже національної. Окрім того, зменшення обсягів виробництва меду означає його здорожчання перш за все на внутрішньому ринку, адже вигідніше експортувати.

Чому проблема бджіл стосується всіх

Проблема загибелі бджіл в рази несе значно більше загроз, аніж здорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Без їхньої допомоги людині доведеться забути про натуральну каву, ягоди, частину фруктів (наприклад, яблука) та овочів (помідори), горіхи.

Тож скорочення колоній комах, які запилюють плодоносні квіти, ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію в світі, вважають в ООН.

Наприклад, цікаво переглянути: мережа готелів показала, як можуть виглядати наші сніданок, обід та вечеря, якщо одного дня бджоли зникнуть.

Зараз бджолам загрожують різноманітні фактори: поширення пестицидів та інших хімічних речовин, зміни клімату, втрата біорізноманіття та забруднення.

В ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Під заборону потрапили інсектициди неонікотиноїдової групи.

Як в Україні з пестицидами

“Фермерам пора прокинутися - заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього”, - закликає у відео один з постраждалих пасічників.

“Зараз у переліку дозволених до використання  в Україні налічується понад 1000 пестицидів. Водночас, їхнє використання не контролюється жодним органом в Україні, - пояснює очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська. - Такі пестициди як ацетохлор, атразин, імідаклоприд визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені до використання в Україні. Як наслідок, масово гинуть бджоли, отруюються люди”.

Більше того, після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює, зауважує еколог Алла Войціховська:

"Ці пестициди можуть бути протермінованими або забороненими, чи контрабандою, яка виготовлена у підвалі і нелегально ввезена, ніхто про це не знає. Це зброя масового знищення. Всі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами, чиновники замовчують​​", - пояснює еколог.

До сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати їх використання. Тож щороку бджоли стають жертвами таких “хімічних атак”.

Та не лише бджоли гинуть від такого безвідповідального поводження з отрутохімікатами, вказує Васильківська:

“Постраждала свійська птиця, отруєна вода в селах, очевидно будуть зафіксовані і отруєння людей. А потім показують в новинах, що діти і дорослі падають від отруєння”.

В Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого повинні мати доступ бджолярі. Аграрії ж повинні додавати в реєстр плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Втім, поки що реакції міністерства немає.

Якщо у міністерстві не відреагують, в Братстві погрожують скаржитися до Ради Європи, адже це унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері СФЗ:

“В Україні повністю відсутня державницька політика щодо застосування пестицидів , і як наслідок - українська продукція рослинництва і тваринництва є неконкурентною на ринках ЄС і світу, і в таких умовах неможливим є сталий розвиток, бо економічні, екологічні і соціальні аспекти порушені”, - вказує Васильківська.

На запит Еспресо  щодо вирішення цієї проблеми в Міністерстві агрополітики  поки не відповіли.