Віталій Портников: Яка різниця - Кучма чи Кравчук?

Не знаю, як вони будуть пояснювати, що наступником 81-річного Кучми став 86-річний Кравчук. Але, втім, ці пояснення не мають ніякого значення. Як не має ніякого значення сама зміна керівника української делегації у ТКГ. Тому що Мінськ - це імітація перемовин, а не перемовини.

Москві ці переговори потрібні виключно для того, щоб тягнути час, дестабілізувати ситуацію у нашій країні і чекати того президента, який піде на умови Кремля і капітулює. А до цієї капітуляції Путін не збирається ані виводити війська з Донбасу, ані припиняти війну.

Києву ці переговори потрібні перш за все для того, щоб зберігати режим санкцій, демонструвати Заходу, що Росія не збирається виконувати Мінські угоди і не можна послаблювати тиск на неї. Для Києва теж важливо тягнути час - до послаблення позицій Росії або краху путінського режиму, коли б цей крах не настав.

У Володимира Зеленського на цих переговорах свій інтерес - він імітує зусилля, які повинні привести до закінчення війни. Імітує так, щоб, з одного боку, задовольнити запити своїх прихильників, в цілому байдужих до майбутнього Української держави, а з іншого - щоб не допустити кроків, які приведуть до масових виступів патріотичних сил. І, зрозуміло, що при цьому ніякого реального результату Зеленський досягти не може. Якщо він не капітулює - війна триватиме. Якщо він капітулює - він втратить владу, стикнеться із нищівним народним протестом.

Тоді виникає питання: а що ж тоді на чолі делегації буде робити Кравчук? А нічого особливого. Мотив Кравчука є дуже схожим до мотива, яким керувався Зеленський, коли вирішив йти у президенти. Некомпетентний телевізійний комік щиро вірив, що війна триває, тому що її продовження хоче Порошенко, а він, Зеленський, швидко домовиться з Путіним ну або обдурить його. Це вже як вийде.

Кравчук теж може про себе думати, що він є більш хитрим, ніж Кучма. І зможе “продати” росіянам хитрість Зеленського, який, наприклад, намагається замість закону про особливий статус окупованих територій впарити Путіну українську реформу децентралізації. Але все це добре тільки в тому випадку, якщо вірити, що Путін справді прагне завершити війну і йому треба “зберегти обличчя”. А якщо не прагне і вважає, що з обличчям у нього все гаразд? Тоді як його обдуриш? Яка різниця - Кучма чи Кравчук?

Різниця тільки в тому, що якщо Кучма у своєму житті завжди керується тільки одним - посиленням впливу свого клану, то у Кравчука у житті зовсім інший інтерес - хвалебна стаття у енциклопедії і пам'ятник першому президенту десь у центрі Києва. Нічого іншого його не цікавить останні років так 30.

І Кравчук втече з Мінської групи як тільки щось загрожуватиме хвалебному тону цієї статті і місцю встановлення цього пам'ятника.