“Батько наш Бандера”: сенсаційна історія хіта українського Тіктоку

Хто, якщо не батько?

Як тільки не називають Степана Бандеру в повстанських піснях! Судячи з кількох співаників – великої збірки пісень УПА із серії "Літопис УПА" та пізнішого видання "За волю України" - в народних піснях Бандера - провідник: “Хай живе Бандера, провідник народу” ("Ми партизани") – або вождь: “З нами вождь Бандера на чолі стоїть”. Часом він також друг: “Там за лісом сонце сходить, друг Бандера йде до нас”, - а ще - "Петлюра новий"!

Бандера в піснях збирає військо та веде його в бій: “Ой на горі на високій два дуби тоненькі: там Бандера вибирає хлопців молоденьких”; “Готуйся в бойовії лави, козацьке плем’я молоде! До перемоги й до слави тебе Бандера поведе”. Крім того, Бандера – ідеологічний лідер, який після перемоги має стати мудрим керівником: “Повстане в Києві столиця вільна, а Степан Бандера заведе права”.

У Бандеру вірять ледве не як у талісман і запоруку успіху: “Ми йдем вперед до перемог, з нами Бандера, з нами Бог”. А ще про Бандеру співали навіть у колядках. Наприклад, отак: “Став Бандера у проводі, а Чупринка в війська штабі, сотні струнко повставали, слава во вишних співали дитятку”.

А от батьком Бандеру, хтозна-чому, не називали – можливо, через відносно молодий вік (він народився лише 1909 року). 

Хто ж тоді батько?

Батьком у повстанських піснях називали Коновальця – наприклад, “Там, далеко, в Роттердамі сталася новина, вбили наші воріженьки найкращого сина. Пішов від нас рідний Батько в глибоку могилу”. Також батьком-отаманом зображають у піснях Тараса Бульбу-Боровця. 

Але несподіваний факт у тому, що батьком у повстанських піснях часто величають Сталіна! Звісно ж, іронічно. Адже в совєцькій пропаганді диктатор возвеличував себе зокрема як "батька народів". Тому в повстанських піснях "батько Сталін" звучить або вкрай саркастично (“Духа не вб’єш, кривавий батьку Сталін”), або ж у жартівливому контексті: “Батьку Сталін, дай нам мила, та дай нам мила, та гей! Бо вже воші мають крила, та мають крила, та гей!”

Звідки тоді пісня?

То якщо серед повстанських пісень слів «Батько наш Бандера» немає, то звідки взявся тіктоковий хіт? Перше виконання саме з такими словами з’явилося в мережі всього два роки тому – і належить воно вокальному ансамблю "Пентархія". Саме з цим прекрасним записом на тлі й звучать більшість тіктоків. 

А проте пісні з точно такою мелодією і текстом ви не знайдете у співаниках. Як і найвідомішого куплету про батька Бандеру. Швидше за все, тут слід дослухатися до фольклористки з Інституту філології КНУ Ярини Закальської, яка пояснює: ця пісня – новотвір часів незалежності, частково складений із різних народних пісень, а частково доповнений новими куплетами. Тож погляньмо на народні джерела, з яких утворено пісню.

У сюжеті НВ соліст ансамблю Олег Луцан стверджує, що вперше почув цю пісню у виконанні священників тернопільської єпархії. Але на відео, про яке він говорить, є лише її уривочок. Текст цього уривка точно взято з повстанської пісні "Ой там під Кийовом" - вона має інший варіант, "Ой там піді Львовом", і текст у них частково збігається. Ідеться в ньому про загиблого бійця, з яким прощаються наречена і мати. В одному з варіантів навіть згадано власне Бандеру: "І на тій могилі напис написала: хай живе Бандера і його держава".

Та якщо до цих текстів придивитися, то стає зрозуміло, що ця пісня, хай і популярна серед повстанців, усе ж давніша, адже загиблий герой – стрілець. Власне, ще один варіант цієї пісні, "Ой там у полю на траві зеленій", записано ще в 1919 році. В інших версіях ідеться про загиблого козака або жовніра. 

А от мелодії всіх цих пісень – їх є дві – схожі на "Батько наш Бандера" лише частково. Ці мелодії було записано вже в другій половині XX століття, тобто такими, які вони залишилися в пам’яті народу. 

Але є ще одне джерело – пісня з зовсім іншим текстом, чия мелодія, проте, набагато ближча до "Батько наш Бандера" - принаймні гармонія і мелізми там дуже схожі. 

Цю мелодію почув у дитинстві на Холмщині поет Йосип Струцюк. Починалася пісня елегантним "Кувала зозуля, кувала раненько, кувала тихенько та все жалібненько", але далі завертала в бік "У неділю рано всі дзвони дзвонили, молодії хлопці снаряди грузили. Приїхав Вангрубер, на нім сива шубка, нині на полудень буде посна зупка". Наостанок, мати передавала "горобчиком хліба, соловейком солі, бо синок бідує в німецькій неволі".

Не надто вишуканий текст Струцюк уже у 1980-х роках замінив на художніший "Зажурились хлопці, як тепер прожити – столочили орди наше раннє жито". Пісню взяв на озброєння хор "Посвіт" під керівництвом Ростислава Кушнірука, і, можливо, завдяки його концертам ця мелодія й поширилась Україною. До речі, саме в цьому тексті і з’являються слова "Слава Україні і героям слава!". 

Коли саме і з чиєї легкої руки з’явилася пісня "Батько наш Бандера", якою ми знаємо і любимо її тепер – сказати важко, а то й неможливо. Ця пісня – живий приклад того, що фольклор твориться в сучасних реаліях. 

Достатньо того, що через російську агресію з 2014 року вона актуальна як ніколи, – і, мабуть, саме тому після львівських школярів її заспівала чи не половина всіх українців, купа українських зірок, депутати Верховної Ради і навіть колумбійці.

Ну і, звичайно, в росіян сильно спалахнуло від цього флешмобу, адже для російської молоді “служить Рассії” в організації - аналозі “Гітлер-югенду” – це патріотично і правильно, а коли українці співають про захист своєї держави – то це “ідеологія нацизму”. Проте нас їхні подвійні стандарти вже давно не дивують.