Із ким підписали «перемир’я»?

Питання важливе, оскільки майже всі кроки Києва, жести Європи та США після Мінська диктуються саме 12-а (14-а?) пунктами новітнього Вільсона (Порошенка). І, маю підозру, що саме «мінський протокол» взяли до уваги перемовники у Брюсселі, відкладаючи імплементацію Угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС аж на рік. Скільки б Клімкін не пробував видавати чорне за біле, - але «пролонгація преференцій» наочно демонструє хто є наразі кроликом, а хто полозом...

Отже. Російсько-терористичні лідери вчора відхрестилися від своїх автографів під «мінським протоколом». Голова «парламенту» ДНР Баріс Літвінов заявив, що цей документ є радше декларацією намірів, а громадяни Захарченко та Плотніцкій поставили свої підписи у ролі спостерігачів, не більше... Поза тим, Захарченко і Плотніцкій є офіційними «особами» самопроголошеної і невизнаної республіки. Баріс Літвінов, однак, натякнув, що переговори у Мінську велися зовсім іншими суб’єктами.

Серед цих суб’єктів – екс-президент України Леонід Кучма. Статус теж доволі неоднозначний, зважаючи на те, що Банкова досі не спромоглася втямливо роз’яснити, що й до чого. Якщо так піде далі, то, - цілком ймовірно, - з’ясується, що ЛДК з’явився у Мінську лише через те, що Порошенкові нікого було «послати»...

У сухому залишку маємо Надзвичайного і Повноважного Посла РФ в Україні Зурабова та спецпредставницю ОБСЄ Хайді Тальявіні. Якщо зважити на певні симпатії високого делегата від ОБСЄ, то вийде, що документ про припинення вогню на Донбасі підписала Москва і її, м’яко кажучи, агент впливу.

Але і Кремль активно відхрещується від участі у врегулюванні. Одразу після 5 вересня звідти залунали коментарі на кшталт того, що «протокол» - плід домовленостей сторін внутрішньоукраїнського конфлікту. Гра на публіку, яка вже тоді знала і про «сусаніних» у мундирах російських десантників, і про таємні поховання під Псковом, і про сотні 200-х у моргах Ростова.
Тепер, коли від підписів відмовилися і терористи, постає питання: довкола чого будувалася уся світова політика після Мінська?

овкола фількіної грамоти? На чому базувалося розпорядження Порошенка про перемир’я? На нікчемному папірці? Кому на руку було видавати бажане за дійсне, і якими будуть наслідки цих залаштункових ігрищ?

Терористам, звісно, варто вмити руки, бо вони ніколи не дотримувалися режиму припинення вогню. Ба більше, - дісташи чіткі сигнали про можливість легітимізації внаслідок позачергових місцевих виборів на Донбасі, а також поквапливі запевнення і Порошенка, і європейських очільників у мільйонних ін’єкціях у зруйнований край, - вони можуть поводитися саме так. По-пацанськи: «моє слово: захотів – дав, захотів – забрав». Але тепер разом із темними персонажами типу Захарченка, Плотніцкаго і Літвінова «по-пацанськи» виглядає уся Рада Європи з усіма комісарами. Про ПОПа я вже і не кажу.

Це ж треба: тертих калачів розвели, як кроликів. Донбас вам, панове, не Європа. Тут не варто грати в карти з ошустами. Особливо, коли ви зачаровано дивитеся у холодні і цинічні очі ВВХ.

Та й бавляться тут не покером, а, здебільшого, у підкидного дурня.