Новий Кабмін хоче допомагати російським агресорам?

«Те вугілля, яке у нас було, знаходиться в тій зоні, звідки ми його не можемо вивезти. Хоча насправді приблизно 2 млн тонн вугілля знаходиться на складах державної компанії « Вугілля України «, яке в принципі можна вивозити із зони. Тобто, не йдеться про закупівлю у терористів. Це вугілля, яке належить Україні і знаходиться на українських шахтах. Цим ми теж займаємося. Як тільки з'явиться можливість вивозити його через Дебальцево, незважаючи на технічні складнощі, я упевнений, що проблема вирішуватиметься», – відзначив він. 

В той же час в мережі Інтернет з'явилися документи, згідно з якими ПП «Промтехніка» (м.Антрацит) вельми успішно вирішує проблему з вивозом вугілля. 

Директор українського приватного підприємства «Промтехніка» Майоров у цьому документі просить командира «козачої національної гвардії» Миколу Козіцина дозволити вивезти тисячу тонн вугілля згідно з контрактом №01/09 від 01/09/2014 ПАО «Артемівський завод по обробці кольорових металів». Нижче приведені марки і держномери автомобілів, дані водіїв. Козіцин погоджує документ, підписуючи власноручно, і ставить печатку свого підрозділу. 

Так що, може, звичайно, новоназначений пан міністр і не знає, але вугілля завозилося. Чому б і не скористатися досвідом директора «Промтехніки»? Пана Козіцина, щоправда, зараз на окупованих територіях немає, але справа його живе. 

Нагадаю також, що за за словами замміністра енергетики Юрія Зюкова, державних шахт в українській юрисдикції залишилося 37, а під контролем «ДНР» і «ЛНР» – 53. Держшахти, що виявилися зараз на території невизнаних республік, забезпечували приблизно третину загального об'єму видобутку вугілля в Україні. Фінансування держшахт на захоплених бойовиками територіях, було зупинено ще з 1 вересня (держава дотувала вуглевидобування, покриваючи частину собівартості). Це дозволило українському уряду заощадити: щомісячний об'єм дотацій в порівнянні з першим півріччям скоротився втричі – приблизно до 350 млн грн. У результаті із запланованих на січень-жовтень дотацій в об'ємі 10,3 млрд грн реально вугільним підприємствам було перераховано тільки 8,3 млрд.грн.

  
Пане Зюков, то, може, не робити заяви про нібито захмарну економію для України, а вчасно вивозити вугілля та припинити перераховувати державні кошти на неконтрольовані центральною владою території? Наша країна вже оплатила вугілля дотаціями. І якщо вже міністр за добу знайшов два мільйони тон, то такими темпами можна забезпечити паливом всі ТЕС Сходу України, запасів вугілля на яких, за повідомленням ДК «Укрэнерго», лишилося всього на чотири доби? 

«Запаси вугілля на складах ТЭС складають 1,346 млн тонн. За першу добу грудня із складів взято 30,8 тис. тонн вугілля. Особливо напружений стан паливного забезпечення склався на Змієвській (Харківська область), Вуглегірській (Донецька область), Луганській, Придніпровській (Дніпропетровська область), Криворізькій (Дніпропетровська область) ТЭС, де запаси вугілля забезпечать роботу до чотирьох діб», – говориться в повідомленні. Саме тому компанія в понеділок і вівторок застосовувала аварійні відключення електроенергії по країні. 

У той же час, коли об'єднана енергосистема України продовжує працювати в складних умовах, викликаних дефіцитом вугілля, руйнуванням електричних мереж і транспортної інфраструктури в результаті боїв в Донецькій і Луганській областях, відбуваються незрозумілі речі. ФДМ у п'ятницю, 28 листопада, продав 25% акцій «Чернівціобленерго» депутатові Держдуми Олександру Бабакову. Номінальним покупцем виступило київське ТОВ «ФК-Зберігач». Одним із засновників цієї фірми є компанія «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна». 

VS Energy – це група компаній, співвласником якої виступає Бабаков. Він контролює «Чернівціобленерго» з лютого 2012 року, коли купив 45% акцій компанії за 70 мільйонів гривень. Сьогоднішній пакет у 25% обійшовся йому в 36,4 мільйона гривень. Є один цікавий нюанс – Олександр Бабаков є депутатом Держдуми Росії та спеціальним представником президента РФ із взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном. Всі ці «взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном» – фактично ФСБшні контори, і пан Бабаков був «рукою Москви» в Україні ще до Путіна. 

На тлі продажу акцій обленерго пан Демчишин вважає необхідною закупівлю електричної енергії у країни-агресора. «Закупівля електроенергії в Росії – необхідний крок, яким би політично складним він не був», – сказав він. За словами міністра, на даний момент ведуться переговори про закупівлю електроенергії в РФ, а також ведуться переговори про відновлення повноцінних постачань вугілля з російської території. 

Тобто ми будемо купляти у агресора навіть не українське вугілля,під маркою російського, а українську електроенергію, платити за її начебто транспортування, підіймати економіку РФ, допомагаючи їй засилати все нову і нову техніку на Донбас для тероризування і вбивств українських громадян? Може, все-таки шукати інший, державницький вихід?