Останні зустрічі лідерів фракцій все більше нагадують мені мінські групи
Читаю полум'яні пости своїх молодих колег (це вони самі себе так позиціонують, до речі, як вічно нові- молоді обличчя , хоч 2 роки в ВР - це вже майже півтерміну, і на можливих дочасних виборах вони будуть вчорашніми з ненависного ім БПП , хоч поки що це не усвідомлюють), про те, що Луценка і всіх інших мають бентежити голоси депутатських груп, що голосують за ті чи інші закони.
А мене, та й Юрія Луценка, найбільше бентежить привид 2005 року, який в обнімочку з тими ж дійовими особами вже блукає коридорами ВР, дихає з ненавистю в спину вчорашнім партнерам по коаліції, погрожує їм вилами і іншими карами інквізиції, самовикликаючи при цьому реванш вчорашніх.
Останні зустрічі лідерів фракцій все більша нагадують мені мінські групи: де одні пропонують крихкий компроміс і порозуміння, а інші - шантажують і не приховують нахабства, бо знають що інтелігенти ім не зможуть відповісти в іх же хамський манері. Мене, дорогі мої колеги, більше бентежать ті, хто з такою легкістю забув вчорашню нашу єдність і спільне плече.
Може тому, що в той страшний час дехто з нинішніх "демократичних опозиціонерів" і не були на Майдані, в силу різних причин. Вони не бачили смертей. І тому з такою легкістю сьогодні забувають нашу єдність, марячи довчасними виборами, шантажуючи і блокуючи роботу ВР - в єдиному пориві з реваншистами.
Ви цього не бачите, дорогі молоді колеги? Ой, соррі, ви ж теж марите довчасними виборами... І це так привабливо - критикувати, замість взяти на себе хоч частину відповідальності хоч за щось
Джерело
- Актуальне
- Важливе