Чи розміняла Америка Україну на Тайвань

Це вже певний час обговорювалося у Вашингтоні, але для багатьох в Україні стало сенсацією. Для когось — приводом для розмов про "зраду" і про те, що Тайвань отримає зброю коштом України. Що, звісно, маячня, оскільки кожен отримає "своє".

Але зовнішньополітичні наслідки цього кроку будуть дуже і дуже серйозними і їх варто обговорити. Тайвань вперше отримає зброю коштом американської допомоги, а не шляхом її купівлі — тобто на той самий кшталт, як отримуємо її ми. В Конгресі США забезпечити підтримку такого "спільного" запиту буде легше — буде менше дискусій серед республіканців і двопартійний консенсус простіше побудувати. Але в Кремлі прочитають це як вияв слабкості та правильності своєї тактики "перечекати і виснажити Захід".

Цю загрозу непогано було б зустріти рішенням про надання Україні нової зброї, наприклад, ракет з довшим радіусом дії. Китаю це точно не сподобається, від слова зовсім. Раніше Тайвань купував зброю, вона часто не надходила вчасно, не в останню чергу з політичних міркувань.

Читайте також: "Стратегічна ізоляція РФ": Москва зайва

Наразі ставки зростають, у січні наступного року на Тайвані відбудуться президентські вибори, які стануть рубіконом для китайської стратегії та тактики. Простір для гри для Китаю дуже широкий — в них братимуть участь кандидати від трьох, не двох партій, як раніше. Китайці добре розуміють американську внутрішню політику і навряд "поведуться" на відповідь через постачання зброї РФ — вони не зацікавлені у санкціях з боку Заходу.

Але чи будуть вони реально тиснути на РФ з метою отримати швидший та кращий для нас результат — велике питання. А підвищення ставок з військовою допомогою перед виборами на Тайвані може все більше переносити фокус уваги з України на Тайвань, що нам цієї осени геть зовсім не потрібно. Цей аналіз можна продовжувати майже нескінченно, але один висновок є очевидним — те, що відбуватиметься навколо Тайваню, впливатиме на фокус уваги до нас, України. І "змагання" за цю увагу не в наших інтересах.

Джерело

Про автора. Павло Клімкін, дипломат, ексміністр закордонних справ України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.