"Дипломатія пафосу, анонсів та наїздів". Що з цим робити?
Зі стурбованістю спостерігаю за розвитком подій навколо комунікації із владою сусідньої країни. Змушений констатувати системну неспроможність української дипломатії працювати з проблемними країнами для відстоювання інтересів України
У колі традиційних та щирих союзників, де "тепла ванна" та "гучні овації", квітне дипломатія самопіару та пафосних декларацій. А де потрібна непроста, часом невдячна та ризикована, складна та аргументована робота зі скептиками та критиками, де виникають реальні проблемні питання, де не працюють самі емоції, наша дипломатія розсипається вщент та безрезультативно й енергійно б’ється об стіну.
Читайте також: Ефективність української дипломатії на угорському та словацькому треках викликає сумніви
Відсутність системної та всеосяжної багаторівневої роботи із проблемними країнами, "дипломатія пафосу, анонсів та наїздів", брак бажання чути та поважати проблемних партнерів, фактичне роззброєння та нівелювання дипломатичної ролі МЗС мають логічні та справедливі наслідки.
Це і проблеми з формуванням консенсусу щодо стратегічно важливого рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ, і безвихідь та повна відсутність комунікації з Китаєм, і поступова втрата позицій у країнах Глобального Півдня (яку не подолаєш анонсованим відкриттям десяти посольств у Африці).
Читайте також: Пошук крайнього, або На кого звалити відповідальність
Ба більше, виникають і нові точки напруження та складні проблеми, до яких наша дипломатія або не знає, як підступитися, або нагадує "слона у порцеляновій крамниці" та "шалений принтер хаотичних ініціатив, самітів-форумів та формул-декларацій", у різноманітності та кількості яких губляться і партнери, і експертна спільнота.
Складно собі уявити, що було б, якби не міцна міжнародна коаліція єдності та солідарності з Україною, в якій часом наші партнери діють в інтересах України більше, ніж ми самі. І коли Україні пробачають та закривають очі на речі, які ніколи б не пропустили й не дозволили за інших — мирних — умов.
Час припиняти цей згубний дипломатичний хаос та відновлювати дорослу, добре скоординовану та ефективну українську дипломатію, в тому числі відновлюючи роль та авторитет МЗС згідно з українським законодавством. Адже дипломатія також є продовженням внутрішньої політики держави, її дзеркалом.
Про автора: Костянтин Єлісєєв, український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе