Є час війни та час миру. А є час безумства

Світ глобально сприймає безумство війни нормально. І риторика смерті, анексій територій, смертей — сигнал про хворобу всього організму, всього людства.

Війна — колективне психічне захворювання, яке призводить до самогубства. І навіть це самогубство виправдовується розумними меседжами.

Варто починати говорити про іншу перспективу. Бо коли війна як нормальність пропагується скрізь і сприймається як щось безальтернативне, зникає надія. Бо війна не зникне. Її треба лікувати. Вона лише розпочинатиметься як рак.

Мені просто страшно від того, що людям зараз можна продати будь-яку дурню, маячну, будь-яке збочення. І світ це сприйме нормально.

У війні нема перспективи. Вона вбиватиме, допоки не вбʼє все і всіх. Війну не знищити війною. Бо це колективне захворювання. Але світ мовчить про альтернативу.

Читайте також: Героїчні герої думали, що все закінчиться раніше

Так, це не про пацифізм, ворога треба бити. Але в усіх вухах і мізках — війна. Як те, що не закінчиться в означеному майбутньому. Як те, що розпочинатиметься, а з часом сприйматиметься, як нормальна реальність. А потім можна створити реальність "Гри в кальмара" і змушувати вбивати, щоб вижити.

Не вирішують долі світу солдати. Вирішують ті, хто постачає зброю. Але така реальність певно влаштовує всіх. Є час війни та час миру. А є час безумства. Яке з часом стане нормальністю. Бо переможців у світі ядерної ери просто не буде ніколи. Буде лише глибша прірва і більш спотворена нормальність. На жаль.

Джерело

Про автора. Василь Зима, журналіст Еспресо

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.