Єдиний схожий злочин Кремль проти України чинив лише раз

Я інколи буваю занадто різкий — в тому числі щодо людей, що не хочуть воювати. Я не кажу про тих, хто необхідний на цивілі, хто сплачує кінські податки, хто непридатний по відсутності здоров'я. Я кажу про тих чоловіків та жінок, що всередині себе знали, що могли й мали б. Але навіть не побоялися, а просто не знайшли мотивації сильно змінити свій шлях. А особливо про тих, хто шукає собі все екзотичніших виправдань, та тих, хто невикористану енергію жбурнув у небойові с*ачі та поїдання себе зсередини.

Я визнаю, що сенсу лаятися чи звинувачувати нема. Це неконструктивно.

Та я маю низку причин просто щиро дивуватися такій позиції. Зараз хочу поділитися лише однією.

Наше протистояння з Москвою триває понад вісімсот років. Ви в курсі.

Так от, на моє переконання — і міжнародне право зі мною погодиться — єдиний схожий злочин Кремль проти України чинив лише раз. У 1932-1933 роках. Інші менші. Навіть більшовицька навала, навіть Петро з вирізаним Батурином, навіть Боголюбський.

Читайте також: Війна все одно була б. Бо успішна Україна – загроза і подразник для Росії

Те, що чинять з нами зараз, має назву "геноцид". Не в тому значенні, в якому це слово бовталося в працьовитому роті пані Юлії, а в справжньому. Вивіз українських дітей, завезення росіян на окуповані землі, знищення цілих міст. Це він, і його таким бачить світ — саме тому проти Путіна є ордер, і він не вилазить зі своєї Бетонної палати.

З іншого боку, спротив, який ми чинимо зараз, непорівнянний з жодним попереднім. Ані з козацькими повстаннями, ані з Першими та Другими визвольними змаганнями. І світ теж це бачить.

Себто, цей момент для нашої країни та нації важливіший за усі попередні. Не тільки за вашого життя, а за тисячу років. Час, який важко навіть уявити чи осягнути.

Читайте також: Про контрнаступ: перестаньте читати російські тєлєги

І от перед цією вічністю, перед десятками поколінь пращурів та нащадків хтось стоїть та каже — не піду, бо військкоми гади, в спортзалах качкИ, а я на козака не вчився?

Як це взагалі можливо? Ви ж за себе перед ними відповідь тримати будете, а не за інших. Ви ж власним дітям та онукам будете пояснювати, що ви робили в найтяжчий для нації момент. Їм ви теж про качків розповісте? Гадаєте, зайде?

Найгірша іронія полягає в тому, що я впевнений — зачепить усіх. Бо мудрого історія веде, а немудрого тягне. За муді.

Питання лише в тому, що ви відчуватимете в процесі. І по ньому.

Джерело

Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.