Про це повідомляє Reuters.
За даними агентства, Київ зможе отримати такі кошти, якщо цінні папери придбають уряди Європейського Союзу та США.
Водночас на думку головного глобального економіста PGIM Fixed Income Дейліпа Сінгха, Україна могла б поділити облігації на кілька траншів, якби західні країни не захотіли скуповувати всі цінні папери. Уряди, за його словами, могли б придбати найбільш ризиковані облігації, а звичайні інвестори - облігації з найменшим ризиком.
Reuters зазначає, що відповідно до такого механізму, вартість репараційних облігацій буде виплачуватись у тому випадку, якщо РФ погодиться на відшкодування збитків Україні.
Проте автор вважає, що Москва "навряд чи охоче заплатить", і через це найбільш імовірним джерелом доходу для Києва залишаються заморожені російські активи за кордоном.
Законопроєкт про конфіскацію та передачу Україні активів РФ у сенаті США зареєстрували в середині червня 2023 року.
30 листопада в сенаті США представили законопроєкт про конфіскацію російських активів.
Єврокомісія має план залучити 15 млрд євро із заморожених активів Росії, щоб направити їх як фінансову допомогу для України.
21 грудня стало відомо, що США розпочали переговори із союзниками про використання $300 млрд заморожених активів РФ для допомоги Україні.
22 грудня в Росії заявили, що вилучення заморожених у США активів матиме серйозні наслідки, пригрозивши проведенням відповідної конфіскації доступних західних коштів.
6 січня президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів пришвидшити створення правової бази для використання $300 млрд заморожених російських активів на підтримку України.
11 січня адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законодавство, яке дозволить конфіскувати близько $300 млрд із заморожених російських активів і направити ці кошти на відбудову України.