Верховна Рада підтримала законопроєкт про ратифікацію кредиту від ЄС на €90 млрд

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо. 

За закон проголосували 298 народних депутатів.

"Документ дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Ці кошти будуть розподілені на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу", - пояснили в Верховній Раді. 

Володимир Зеленський невдовзі після голосування у ВР висловив подяку усім парламентарям, які оперативно ратифікували угоду. 

"Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність. Одне з найбільш важливих голосувань, яке демонструє конструктивність нашої спільної роботи й готовність чути одне одного. Єдність в Україні це те, що завжди працює на Україну", - написав Зеленський. 

Також президент України висловив подяку європейським партнерам за готовність бути з Україною та дієво допомагати її захисту, дипломатії та відновленню. 

"Україна на повну силу захищає Європу, і повноцінна підтримка України обов’язково посилить і всю Європу", - запевнив Зеленський. 

Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко пояснив з трибуни парламенту умови угоди з ЄС. 

За його словами, 60 млрд євро з цієї суми підуть на посилення оборонно-промислового потенціалу України, а 30 млрд євро – це бюджетну підтримка. 

"На сьогоднішній момент ми маємо розподіл на цей рік – 28,3 млрд євро – на закупівлю озброєння, 16,7 млрд євро – на забезпечення макрофінансової підтримки, з яких 8,35 млрд євро – це макрофін, а 8,35 млрд євро – це Ukraine Facility", - розповів Марченко. 

Він додав, що сама угода передбачає обмежене право вимоги за цим кредитом. 

"Тобто Україна буде виплачувати цю позику лише у разі, якщо Росія здійснить репарації і за рахунок цих репарацій буде здійснювати цю позику", - пояснив міністр. 

Раніше президент України Володимир Зеленський вніс у ВР законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди з ЄС, свідчить картка законопроєкту №0376.

Як зазначається у пояснювальній записці, документ визначає рамки "для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України".

"Укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволить Україні у 2026–2027 роках залучити від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансового ресурсу для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу", - йдеться у тексті пояснювальної записки. 

Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 млрд євро, що розподіляється на два ключові компоненти:

• оборонна частина (до 28,3 млрд євро) – спрямовується на закупівлюозброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;
• бюджетна частина (16,7 млрд євро) – спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.

Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:

• до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);
• до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зранку 28 травня законопроєкт має розглянути Комітет Верховної Ради України з питань євроінтеграції. Після його планують винести на голосування.

Він звернув увагу на велику частину податкових зобовʼязань, які на себе бере Україна.

Про зобов’язання

За словами Железняка, виплата всіх трьох траншів (загалом до €8,35 млрд) залежить, зокрема, від: 

• демократія та верховенство права – підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини (зокрема меншин) і боротьбу з корупцією.
• Позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики.
• Незворотність антикорупційних заходів – не скасовувати заходи, вжиті в межах інструментів підтримки ЄС чи МВФ.
• Незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління держпідприємствами й банками.
• Прозорість і звітність – щокварталу/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.

Умови для отримання грошей

Як відмітив Железняк, гроші виплачуються трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами.

1-й транш (€3,2 млрд):

• законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
• Продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
• Оновлена Стратегія управління держфінансами; новий Митний кодекс до Кабміну;
• Призначення постійного голови Держмитслужби.

2-й транш (€3,7 млрд):

• закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
• Узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
• Дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
• Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026;
• Призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.

3-й транш (€1,45 млрд):

• реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік) та спрощення адміністрування ПДВ;
• Подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9);
• Проєкт держбюджету на 2027; нова Стратегія публічних закупівель; концепт-нота щодо оборонних закупівель;
• Реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
• Ухвалення Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем. 

Також, як відмітив нардеп, один із пунктів передбачає зміну третьої групи ФОП. 

Умова 2-го траншу

Прийняття Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.

Умови 3-го траншу

Подати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік, зокрема: 

• заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
• обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
• запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
• кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС. 

Нагадаємо, 23 квітня ЄС розблокував кредит для України на €90 млрд, а також остаточно схвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.

Згодом повідомлялося, що Україна може отримати перші кошти в межах нової фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом €90 млрд вже у травні-червні 2026 року.