Про це повідомляє BBC.
Зазначається, що аналітики групи Global Witness дослідили діяльність Shell у 2022 році. Відповідно до результатів аналізу, компанія брала участь у майже восьмій частині російського експорту морського газу.
Раніше у Shell пояснювали свої ринкові зв'язки з Росією тим, що угоди були результатом "довгострокових договірних зобов’язань" і не порушують закони чи санкції.
У травні величезний танкер, здатний перевозити понад 160 тисяч кубічних метрів газу, вийшов із порту Сабетта на півострові Ямал на півночі Росії. Цей вантаж придбала Shell і відправила його до Гонконгу.
У березні 2022 року після кількох тижнів після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Shell попросила вибачення за купівлю нафти у Росії. Тоді компанія заявляла, що планує відмовитися від російських нафти та газу.
Крім цього, Shell запевнила, що припинить купувати російську нафту, продасть свої автозаправні станції та інші підприємства в Росії, а також розпочне "поетапний відхід від російських нафтопродуктів, трубопровідного газу та зрідженого природного газу".
Натомість компанія досі приймає вантажі газу з двох російських портів: на Ямалі та на Сахаліні. Shell раніше була міноритарним інвестором у сахалінському газовому проєкті, але відмовилася від цієї претензії у вересні минулого року після того, як російський уряд передав свої акції місцевому бізнесу, і з того часу не брала газ із Сахаліну.
Однак Shell таким чином виконує контракт із російською компанією "Новатек", який зобов’язує її купувати 900 тисяч тонн газу на рік на Ямалі до 2030-х років. "Новатек" - друга за величиною газова компанія Росії, і податки, які вона сплачує, є значним внеском до бюджету російського уряду.
Економіст та радник президента України Володимира Зеленського Олег Устенко звинуватив Shell у прийманні "кривавих грошей".
"Це досить просто: продовжуючи торгувати російським газом, Shell вкладає гроші в кишені Путіна і допомагає фінансувати жорстоку агресію Росії проти народу України", - заявив Устенко.
Новий пакет санкцій проти РФ мали ухвалити до кінця травня, однак Будапешт зажадав виключити з переліку три угорські компанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що через включення Україною угорського OTP Bank до переліку спонсорів війни Будапешту буде важко домовитися з Євросоюзом про нові санкції проти РФ.
Також із вимогою виключити зі списку її компанії виступила Греція та Швейцарія.
8 травня видання Finacial Times повідомило, що Європейський Союз може запровадити санкції щодо кількох китайських компаній за постачання до Росії електроніки.
У червні видання Politico повідомило, що Німеччина, Франція та ще кілька країн-членів ЄС побоюються, що заходи, спрямовані на те, щоби не дати росіянам обходити санкції, можуть погано вплинути на дипломатичні стосунки.
15 червня Bloomberg писав, що ЄС може прибрати з нового санкційного списку 5 китайських компаній, які пов'язані з РФ.
21 червня посли ЄС узгодили новий пакет санкцій проти Росії, який передбачає усунення лазівок, що допомагають окупантам обходити раніше накладені обмеження. Також 30 червня були продовжені санкційні обмеження Європейського Союзу проти Росії на шість місяців.