Карта бойових дій за період 1-7 червня: прорив росіян на Новопавлівському фронті, стабілізація біля Покровська й удари по логістиці

Північне прикордоння

Минуло понад 2 місяці відтоді, як російські війська намагаються пересунути буферну зону з Курщини на Сумщину. За останні два тижні вони змогли значно розширити зону свого контролю, перейшовши кордон у кількох додаткових місцях та окупувавши 9 сіл. Але останніми днями темпи наступу знову просіли. Зс РФ зайняли Андріївку, Локню і Водолаги, але їхнє просування на Хотінь, Писарівку та Юнаківку Силам оборони вдалося зупинити. Зокрема вуличні бої тривають у Кіндратівці, Олексіївці та Новомиколаївці. Яблунівка готується до оборони. Ворог фактично вичерпує свій наступальний потенціал і поступово впирається в заздалегідь підготовлену нами лінію оборони від Юнаківки до Хотіні.

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

На цей час ширина прориву кордону становить понад 25 км (по прямій), а глибина заходу в Україну коливається від 5 до 10 км. Якщо порівнювати Сумську наступальну операцію з аналогічною, яка розпочалася минулого року біля Вовчанська, то варто звернути увагу на те, що тоді росіянам вдалося у стисліші терміни захопити більше території – 180 км кв. проти 150 на Сумщині. Як там, так і тут вони вперлися в нашу оборону і не змогли просуватися далі, маючи обмежені ресурси. Тому Сумщину треба розглядати в першу чергу як удар, що відволікає від основних цілей: Покровська і Костянтинівки.   

Тому російські ДРГ намагатимуться здійснити ще низку проривів кордону, щоб створити ще кілька точок напруги. Як, наприклад, вони зайшли в Олександрійський гідрологічний заказник, окупували тут 3,5 км кв. і намагаються захопити село Олександрія, що за 5 км на схід від прикордонної зони на Курщині, яку все ще утримують ЗСУ.

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

Водночас Сили оборони взяли у вогневе кільце російський прикордонний пункт Тіткіне та методично знищують його оборонців далекобійною зброєю. Одночасно наші штурмовики намагаються обійти Тіткіно і просуваються у напрямку Попово Лежачі, щоб здійснити фактичне оточення прикордонного пункту та вирівняти лінію фронту.   

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

Щоб зупинити наступ з півночі, на російській залізниці організовано низку диверсій. Залізничне полотно підірвали у Прохорівському районі Білгородщини, Павлівському районі Воронезької області та біля Брянської Унечі. Біля Желєзногорська на Курщині хтось підірвав залізничний міст, а неподалік Брянська ще один залізничний міст втомився і впав самостійно під вагою пасажирського потяга.  

Прорив росіян на Лиманському фронті

Лиманський фронт продовжує займати 3-4 місце за інтенсивністю боїв. Але наразі зс РФ не вдається пробитися до Лимана через Торське, вони спрямовують свої зусилля на розрізання нашої лінії оборони між Боровою і Лиманом. За тиждень зуміли майже повністю захопити село Рідкодуб, а також дещо південніше вклинитися в нашу оборону на 4 км та підійти до села Карпівка. Тут їх чекає водяна перешкода у вигляді річки Нітріус і низки ставків на ній. Відтак, імовірно, на певний час росіяни зупинять рух на захід і зосередяться на розширені зони контролю на північ і південь.

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

Зокрема, з південного флангу вони намагаються оточити наших захисників у селі Зелена Долина, проводячи свої атаки між ним і Колодязями. Захоплення Зеленої Долини не тільки відкриє окупантам дорогу до Шандриголового, а й дасть змогу завдавати ударів у фланг тим частинам ЗСУ, які зупинили просування на Лиман зі сходу в районі Колодязів.

Північніше путіністи вже третій тиждень не можуть повністю захопити Новомихайлівку та розвинути свій наступ на Новий Мир. 

До Костянтинівки підступають зусібіч

Уже понад рік Сили оборони захищають Часів Яр від окупації. За цей час ворогу вдалося зайняти більшу частину міста, а ЗСУ зосереджені на утриманні західних околиць. Цього тижня путіністи захопили понад 7 км кв. між Григорівкою та Оріхово-Василівкою. Останні успіхи на цій ділянці фронту в них були ще в січні. Але цього разу росіяни одночасно окупували висоти на північ від Часового Яру та встановили повний контроль над усією північною частиною міста. Скільки ще Сили оборони зможуть втримувати оборону міста, залишається відкритим питанням, але на швидке просування до Костянтинівки з цього флангу росіяни розраховувати не можуть. А тому вони посилюють тиск на інших ділянках, щоб одночасно підходити до міста і літню кампанію наступу закінчити вуличними боями.

Аналогічно розвивається ситуація в Торецьку. ЗСУ утримують західні та північні околиці, а путіністи намагаються прорватися з міста в напрямку на Костянтинівку. Останніми днями ворог пробився на 2,5 км у глиб нашої оборони в районі Диліївки, знайшовши слабке місце між Озарянівкою і Дружбою. Таке просування є вкрай небезпечним, оскільки може обвалити оборону вздовж каналу Сіверський Донець – Донбас і дасть ворогу змогу відкрити ще один фронт наступу на Костянтинівку.

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

На правому фланзі наступу росіяни зуміли зайняти сіру зону між Олександрополем і Романівкою, а також повністю окупувати Зорю. Таким чином вони вирівняли фронт на півдні й найближчим часом зосередяться на штурмі вздовж траси Покровськ – Костянтинівка, зокрема вдарять у фланг нашим оборонним редутам у Яблунівці. Саме через Яблунівку і Клебан-Бик пролягає перша основна лінія захисту Костянтинівки, яку вже найближчими днями випробовуватимуть на міцність. Але наразі тут ЗСУ вдалося значно сповільнити темпи наступу зс РФ.

Поки що зарано стверджувати про повну зупинку прориву окупантів, які рухалися в обхід Покровська, але вже другий тиждень поспіль ворог тут не має просування. Сили оборони утримали свої позиції в Малинівці та Поповому Яру. Ймовірно, невдовзі настане момент, коли путіністам доведеться вибирати, яким буде основний вектор наступу, між Покровськом і Костянтинівкою, адже одночасно два міста вони атакувати не можуть.  

Зросли темпи просідання Новопавлівського фронту

Наступаючи безпосередньо на Новопавлівку, росіяни просунулися між Котлярівкою та Троїцьким ще на 600 метрів і наблизились до Дніпровщини на відстань до 2 км, а сіра зона зупинилась приблизно за 700 метрів від адміністративної межі.

Далі на південь ворог почав розширювати сіру зону між Богданівкою й Олексіївкою. Частковий наш контроль над Андріївкою добігає завершення, адже штурмові загони окупантів уже прориваються до околиць Олексіївки, що створює загрозу оточення для Сил оборони, якщо вони продовжуватимуть тримати позиції східніше. Тим паче, що на сусідній ділянці фронту, в Костянтинополі, Сили оборони втратили практично всі позиції та поступово відходять на захід до Багатиря, де вже місяць тривають зустрічні вуличні бої.   

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

Поки ЗСУ намагаються стабілізувати фронт по лінії Багатир – Олексіївка, путіністи не тільки здійснили прорив до Одрадного та розпочали бої за цей ще один наш укріпрайон, а й зуміли прорвати фронт біля Дніпроенергії. Саме тут між Одрадним і Дніпроенергією вони знайшли слабке місце на фронті й зуміли одним махом прорватися вздовж посадок на 6,5 км, аж до Комара і Федорівки. Якщо Сили оборони не зможуть якомога швидше обрубати цей виступ, то про оборону Одрадного і Багатиря можна бути забути – нам доведеться відступати далі на північний захід у напрямку Дніпровщини. З іншого боку, Комар є доволі зручним для оборони укріпрайоном й може протриматися кілька місяців, як це було з Костянтинополем, який тримав оборону від лютого. Наразі на околицях Комара тривають зустрічні контратаки, а ситуація динамічно змінюється. 

Південний фронт ожив

Як і на Сумщині, задля відволікання сили ЗСУ росіяни намагаються створити кризу й на південному фронті. Вони атакували біля Малинівки, Марфополя та Мирного. Ймовірно, будуть ще й інші спроби. Розуміючи це, наші війська також б’ють по логістиці. Звісно, основною ціллю є Кримський міст, стійкість якого днями суттєво похитнулася і є підстави вважати, що невдовзі цей головний шлях постачання озброєння буде заблокований.

Карта бойових дій за 31 травня - 7 червня, Фото: Еспресо

Разом з тим ми б’ємо по інших мостах і залізничному сполученню. За останні тижні була диверсія на мості неподалік Чонгару. На залізничній гілці до Мелітополя знищили локомотив у Якимівці, бензовоз під Мелітополем, а також здійснили диверсію на залізниці між Таганрогом і Маріуполем. Ймовірно у найближчі тижні південний фронт знову перестане бути одним із найбільш спокійних. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.