Мобілізація в Україні: влада вирішує як залучити більше людей до війська. Еспресо розібралося, що зміниться

Еспресо розповість, як українська армія залучатиме нових людей до війська, які категорії населення підпадуть під мобілізацію, а кого можуть демобілізувати.

Про що у статті:

• керівництво держави про кадрові проблеми в ЗСУ
• наскільки ефективними є рейди ТЦК 
• робота в ЗСУ – через сайт із вакансіями
• як зміниться мобілізація в Україні
• хто втратить право на відстрочку від мобілізації

Не вистачає часу, зброї та людей

Нещодавно Валерій Залужний в The Economist розповів про реальний стан справ на війні. Головнокомандувач Збройних сил України не став малювати оптимістичну картину, а, навпаки, намагався донести до української та закордонної аудиторії всю складність ситуації війни з Росією. Торкнувся генерал і теми мобілізації, визнавши, що ЗСУ мають проблеми з підготовкою резервів. 

Фото: zsu.gov.ua

"Тривалий характер війни, обмежені можливості щодо ротації військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, прогалини в законодавстві, які дозволяють у начебто законний спосіб ухилятися від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до проходження військової служби", – зауважив Залужний. 

Він також зазначив, що над шляхами розв'язання цих проблем іде робота. Комплексні рішення в цьому напрямку нещодавно пообіцяв і президент України. 

"Усі в Україні розуміють, що в цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований. Це питання про терміни: і для кожного, хто зараз у війську, – для демобілізації, і для тих, хто прийде у військо. І це питання про умови. Це комплексні речі, які мають опрацювати військове керівництво та Міністерство оборони і які мають бути представлені Ставці для затвердження. Сьогодні були деякі пропозиції. Я чекаю на комплексні рішення", – сказав 1 грудня Володимир Зеленський.

Про нові ініціативи щодо мобілізації в Україні висловився і секретар РНБО Олексій Данілов. Він пояснив, що нові ініціативи розглянуть вже невдовзі. 

"Президент дав вказівку, щоб це питання буде остаточно підготовлено до наступного засідання Ставки верховного Головнокомандувача", - зазначив Данілов. На запитання про те, чи вистачить Україні людей, щоб далі воювати, відповів – у війні постійно не вистачатиме трьох речей: часу, зброї та людей.

Рейди ТЦК – не панацея

Виконувати мобілізаційний план намагаються різноманітними методами. Для залучення нових людей у ЗСУ здійснюють численні рейди по спортклубах, санаторіях чи просто виловлюють людей на вулицях. Серед останніх рейдів візит людей у формі до відпочинкового комплексу "Косино" на Закарпатті чи візити в спортивні зали у великих містах.

Утім, історія зі спортзалами – це не панацея, зазначає народна депутатка, членкиня комітету нацбезпеки Соломія Бобровська.

"Десь їх допустили, дозволили. А в Буковель вони не доїдуть, в інші заклади не пропустять. Була дискусія (не знаю, чи буде прийнятий цей варіант), що в разі відмови з'явитися, національна поліція отримає право втручатись і доставляти до ТЦК. Ми зараз чекаємо ще на пропозиції від Міністерства оборони й від Генштабу з приводу форми мобілізації", – зауважила Бобровська в етері телеканалу "Еспресо".

Вона додає, що їй постійно жаліються люди на неприпустимі дії працівників ТЦК – примусову доставку на ВЛК юних хлопців чи виписування незрозумілих штрафів. 

Тому, в парламенті обговорюють можливість законодавчих змін, що регулюватимуть діяльність ТЦК і дозволять їхнім працівникам ефективніше вручати повістки чи доставляти чоловіків.

За інформацією BBC, новими законами планують збільшити термін арешту для ухилянтів, підвищити штрафи й ввести можливість заочно притягати порушників до відповідальності. 

Робота в ЗСУ – через сайт із вакансіями

Попри всі зауваження до працівників ТЦК, народний депутат України Михайло Цимбалюк каже, що потрібно розуміти, наскільки важливою справою вони займаються.

"Коли ми кажемо, що люди не можуть бути 24 місяці без відпочинку на передовій, коли ми кажемо про ротацію і демобілізацію певних категорій громадян, то ми повинні говорити про якісну мобілізацію. Ті методи, які використовують сьогодні, не всі прийнятні, я також проти цього. Але ми маємо чітко виписати правила гри", – наголосив Цимбалюк в етері Еспресо. 

Політики вважають, що зараз важливо розуміти сам корінь проблеми, чому люди не хочуть служити.

 "Не хочуть тому, що не мають розуміння, як довго вони будуть служити, як довго буде тривати ротація. Ситуація на фронті сьогодні чи не найскладніша за останній рік", – зазначає народна депутатка Бобровська.

Як альтернативу рейдам працівників ТЦК депутати називають рекрутинг. 

"Нове керівництво Міноборони пропонує варіант вирішувати все шляхом рекрутерських компаній. Ми сьогодні маємо сказати громадянам України дві речі. Перше: якщо ти хочеш служити на контракті, або шляхом мобілізації, ти маєш право вибрати місце за своєю професією. Де ти хочеш служити, на якій посаді. І тоді підписати контракт та мати гарантію, що ти будеш призваний саме в той підрозділ, в якому ти маєш бажання служити", – розповів Михайло Цимбалюк. 

Фото: скріншот

Фото: скріншот

Вже сьогодні на сайтах work.ua та thelobbybox.com розміщені сотні вакансій у ЗСУ. Так Морська піхота шукає людей не лише на бойові вакансії, але й на такі посади, як водій-електрик чи водій-заправник і навіть діловод. Зарплата – від 25 тис. до 125 тис. грн. 

Багато водіїв різних категорій треба в бригаді "Азов". Платять тут від 25 тис. грн, тоді як у 66-ій бригаді ім. Мстислава Хороброго водіям пропонують від 50 тис. грн. Ще багато підрозділів шукають капеланів. У Прикордонну службу потрібен кухонний працівник у Києві (зарплата 19800 грн/міс.), СБУ також у столиці має вакансію охоронця на об'єкті (зарплатня 43 тис. грн).

"Там абсолютно цивільний підхід до рекрутингу людей на службу, де є чітка заробітна плата, де прописані обов'язки та вакансії. Виглядає це максимально цивільно і демократично. Це – опція для тих людей, які готові добровільно прийти на службу. Вона повинна себе виправдати та має зараз численні запити. Дуже часто люди хочуть йти служити, бо є чимало прикладів успішних бригад, куди люди йдуть за ідею, символи та довіру до цієї бригади, де людей не беруть просто як ресурс", – каже Бобровська. 

Фото: GeneralStaff.ua

Хто втратить право на відстрочку від мобілізації

Поштовх темпам мобілізації мають дати й нові закони, над якими зараз працюють у парламенті. Михайло Цимбалюк розповів, що робоча група із представників усіх фракцій напрацьовує зміни в закони про мобілізацію, демобілізацію, соціальні гарантії військовослужбовців. Кожен крок обов'язково узгоджують із представниками Генерального штабу. 

Депутатка Соломія Бобровська наголошує, що законопроєкт ще не готовий і навіть не обговорювався в комітеті, а тому йдеться швидше про чернетку. У законі визначать роль органів місцевого самоврядування та органів державної влади щодо сповіщення про необхідність появи в ТЦК. Крім того, буде зменшено перелік категорій, які мають право на відстрочку від мобілізації. 

"Зараз йде мова про те, що не будуть мати звільнення певні категорії студентів і  людей, які доглядають за близькими з різними групами інвалідності. Готуються певні звуження цих категорій і обмеження для тих, хто наразі має такі привілеї, але втратять їх після ухвалення закону", – зазначила Бобровська.

За її словами, студенти, які здобувають другу, третю і т.д. освіту, втратять право на відстрочку від мобілізації з початку навчального року. Для студентів, які здобувають першу освіту, а також викладачів та аспірантів, наразі змін не планують. 

Щодо опікунів людей з інвалідністю чи недієздатних, то тут право на відстрочку залишать лише для найближчого сімейного кола. 

"Ми розширимо список, хто має ставати на облік. Це ті військовослужбовці, які служили у збройних силах не України, а в інших державах. Раніше засуджені також повинні стояти на обліку. І ще дуже важливо – демобілізація строковиків. Це люди, які давно відслужили те, що повинні були. Для цього треба внести зміни в декілька законів і після цього має бути указ президента про демобілізацію осіб під час воєнного стану (тих, які служили строкову службу)", – пояснив народний депутат Цимбалюк. 

Він також вважає, що громадянам України обов'язково потрібно чітко сказати на скільки часу вони йдуть служити. Наразі обговорюють різні цифри (18, 24 чи 36 місяців), але, на думку депутата, це обов'язково має бути конкретний період часу. Демобілізація військовослужбовців також є важливим питанням, що потребує втручання законотворців.

"Цим проєктом закону впровадять демобілізацію всіх, хто має інвалідність 1 чи 2 груп, бо нині законодавство цього не передбачає. І тяжкохворі – буде повний перелік хвороб. Якщо говорити про соціальний пакет, сьогодні теж тривають дискусії, треба додаткові відпустки. Хочу вірити, що вже цього року ми ухвалимо законопроєкт щодо соціального захисту військовослужбовців, де передбачена 90 днів відпустка всім, хто звільнений з полону та іншим категоріям. Але поки що це все просто обговорюється", – наголосив Цимбалюк.

Терміни, коли зміни до законодавства можуть бути ухвалені, депутати прогнозувати не беруться. Членкиня парламентського комітету з нацбезпеки Соломія Бобровська каже, що її комітет не збирався вже тривалий час.

"Наразі про наступне засідання нічого не відомо. У нас є багато важливих питань, але нам кажуть, що "нема кворуму", – розповіла парламентарка.