Продюсерка "20 днів у Маріуполі" Степаненко розповіла, що команда стежить за долями героїв фільму

Про це вона розповіла в інтервʼю ТСН.

Одна з трьох членів знімальної групи документального фільму "20 днів у Маріуполі", продюсерка Василиса Степаненко розповіла, що їм з режисером Мстиславом Черновим та фотографом Євгеном Малолєткою вдалося знайти майже всіх людей з Маріуполя, які стали героями їхньої стрічки.

"Ми знайшли майже всіх героїв фільму. Ми стежимо за їхніми історіями, як складається їхнє життя. Найстрашніше те, що ці історії не закінчується тим, що ми бачимо у фільмі. Люди продовжують жити, а жити з відчуттям втрати своєї рідної людини, своєї дитини просто неможливо. Звісно, я майже весь час на зв'язку з багатьма з них. Ми підтримуємо цей зв'язок", - зазначила Степаненко.

Вона уточнила, що іноді до них на показах за кордоном приходять люди, які розповідають про героїв стрічки.

"Наприклад, нещодавно у мене була зустріч на показі у Франції. Там жінка сказала, що вона впізнала у фільмі іншу жінку, яка її врятувала і вивезла з Маріуполя. Ти знаходиш ось ці всі історії протягом часу. Також у фільмі є момент, коли розбомбили останню пожежну станцію в місті. Там хлопець був під завалами. Ми тоді не знали, як склалася його доля, тому що він був у дуже тяжкому стані. Нещодавно ми побачили, що зараз він проходить лікування в США зі своєю мамою", - повідомила продюсерка.

Читайте також: "Ми робили свою роботу і показали, як воно є насправді": творці фільму "20 днів у Маріуполі" розповіли про зйомки в окупованому місті

Згадуючи про героїню фільму на імʼя Маріанна, яка пережила бомбардування пологового будинку, але стала на бік росіян і бере участь у російській пропаганді в Маріуполі, Василиса зауважила, що не може коментувати її вчинок. 

"Я, на жаль, не знаю, що з нею сталося саме після цих подій. Її родичі зв'язувалися з нами, намагалися дізнатися, чи вона жива, чи з нею все добре", - прокоментувала продюсерка. 

Разом з тим, вона поділилася історією іншої родини, яка також була того дня в пологовому будинку. На обличчях подружжя залишилися шрами під отриманих травм, і вони не хочуть їх позбавлятися, щоб показувати світу наслідки злочинів Росії проти цивільних.

"У нас є, наприклад, родина Гусаків, які дивом змогли вижити в цій атаці. Ця родина зараз перебуває в Нідерландах, і досі в батька та матері є шрами на обличчі. Вони були в пологовому будинку. і вони кажуть, що не хочуть їх прибирати, щоб їх зміг побачити світ, і щоб вони з ними прийшли до суду в Гаазі", - додала Василиса.

Цього року стрічка принесла перший в історії нашої держави  "Оскар" для України. Фільм переміг у номінації "Найкращий повнометражний документальний фільм".

Згодом міністерство внутрішніх справ України показало відеоінтервʼю із заступником начальника відділу поліції Донеччини Володимиром Нікуліним, який став одним з головних героїв оскароносного документального фільму Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі" та допоміг знімальній групі виїхати з оточеного міста.

Воєнний кореспондент, режисер фільму "20 днів в Маріуполі" Мстислав Чернов поділився, що створювати стрічку було боляче протягом всього шляху.