"Королі репу" проти "Опенгеймера" і "Барбі": в прокат вийшов новий український фільм

Фільм "Королі репу" виграв пітчинг Держкіно ще далекого 2019-го, а фільмування розпочалось у 2020 році. Карантин і війна відтермінували вихід стрічки до широкого глядача, хоча його вже можна було побачити в Україні в межах окремих подій, як то Одеського кінофестивалю чи Тижня Кінокритики, де він отримав схвальні відгуки.

В центрі сюжету – 17-річний Діма "Казан", який мріє стати відомим репером і підкорити серце сільської продавчині Свєти. Разом із другом Женєй "Арахісом" вони пишуть пісні ("реп не співають, реп читають", – постійно повторює герой), виступають у сільському клубі та прагнуть слави. Втім обставини спрямовують життя Казана в неочікуваному напрямку.

В динамічній історії, яка розпланована наче за ритмічними бітами, переплелися провінційне життя, мрії, спокуси, пацанський драйв, розчарування і випробування. Іноді смішно, іноді страшно, іноді навіть з педагогічною настановою: не можна так. Але завжди з яскравою сонячною картинкою на тлі.

В головній ролі – актор-дебютант Михайло Дзюба, а партнерами на знімальному майданчику стали попспівак Wellboy (тепер, після розриву з продюсером, - Вельбой ) та Ірма Вітовська, яка зіграла повію з непростим характером.

"Я не вмію грати, але я жив в таких же умовах як "Арахіс" і тому старався бути самим собою... Вам сподобалось?", – спитав аудиторію Вельбой на пресконференції після допрем'єрного показу.

Антон Вельбой у фільмі читає реп та працює автозаправником

Антигероя яскраво втілив Юрій Кулінич (той самий, що зіграв зло у "Поганих" дорогах"). "Від його погляду дійсно стає моторошно", – ділилися враженнями глядачі після показу.

Ще до початку широкого прокату навколо фільму склались певні стереотипи, які не відповідають дійсності. Спростуємо деякі з них.

Жанр

Музична комедія, кримінальна комедія – саме такі жанри нерідко приписують "Королям репу".

Насправді фільм не має одного визначеного жанру. Починаючись як комедія, він поступово переходить до кримінальної драми. Смішне, страшне, сентиментальне – все разом. "У нас в житті ж теж такі качелі відбуваються", – коментує режисер Мирослав Латик.

Тема

Фільм не про реп як музичне явище. І цілком зайде навіть тим, хто не любить цей стиль. "Це фільм про мрії, про втрачені мрії", – пояснює режисер тему і згадує, що у 17-18 років в його житті теж були моменти, коли яка-небудь зроблена дурниця могла б перекреслити все життя.

Ірма Вітовська в ролі Нінки-Обочіни

Музика

Не репом єдиним насичене музичне супроводження. Окрім електронного виконавця Cepasa (він же став саундпродюсером фільму), вітчизняних реперів Kalush і Crechet, у фільмі вистачає пісень гурту "Казка", а ще – є Скрябін і навіть Гарік Кричевський. І – окремий привіт Лепсу, як уособленню беззаперечного зла (упаси Боже, його там немає музично, але символічна негативна роль російському співакові таки дісталась).

Час

Фільм не про 90-ті. Через кримінальну ноту його порівнюють із "Носорогом" Олега Сенцова, який дійсно про 90-ті, і набагато жорсткіший.

"Королі репу" – це наш час (хоча б із саундтреків, це одразу зрозуміло), а кримінальна складова – це не виключно ознака 30-річної давнини.

"Перший варіант сценарію для мене дійсно був важкуватим: 90-ті, трешак, абсолютне зло", – згадує режисер. Протягом року сценарій переписували і він перетворився на драматичну історію про мрії та ціну вибору в сучасних реаліях.

Совок

"Королі репу" не про совок. На закиди, що атмосфера фільму на надто сучасна і українська провінція сьогодні не така, Мирослав Латик пропонує від’їхати 150 км від столиці і подивитися на рудименти совка, які ще існують. "Уявіть, там на дискотеках ще досі "Два кусочка ковбаски" грають!...  І "С легким паром" на новий рік дивляться...".

Режисер наголошує: сьогодні конче потрібен український контент різного жанру, різного наповнення. Тільки власним змістом можна дійсно обірвати зв’язки із совком.

Варто зазначити, що "Королі репу" – одна з останніх із серії українських кінопрем’єр, які були підтримані державою. Фінансування кінопроєктів нині на паузі, а навколо стратегії розвитку галузі від Державного агентства з розвитку кіно точиться дискусія: громадськість вимагає її публічного обговорення.