Стратегія розвитку кінематографу від Держкіно: чому кіногромадськість проти і що далі

Розгляд стратегії розвитку кіно до 2027 року від Державного агентства з питань кіно на урядовому комітеті був призначений на 22 червня. Напередодні представники кіноспільноти розповсюдили листа на ім'я Ольги Стефанїшиної, віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, з проханням відкласти розгляд Стратегії до її громадського обговорення.

Серед підписантів – режисери Володимир Тихий, Жанна Максименко-Довгич, Аліна Горлова, Єлизавета Сміт, продюсери Денис Іванов, Юлія Сінькевич, Андрій Котляр, кастинг директорка Алла Самойленко, кінооператори Вадим Ільков, В'ячеслав Цвєтков, екскерівник Довженко-Центру Іван Козленко, кіноменеджерка Людмила Горделадзе та багато інших.

В призначений день розгляд не відбувся, проте й офіційної реакції урядовців на звернення та інформації про причини скасування не оприлюднювалось.

Це не перша "сутичка" кіногромадськості та Держкіно: конфронтація триває від обрання очільниці агенції, до ситуації з реорганізацією Довженко-Центру. Нещодавно представники творчої спільноти навіть подали позов, привертаючи увагу до незаконності продовження повноважень членів Ради з державної підтримки кінематографії, яка працює при Держкіно.

Стратегія розвитку кіно: що відомо

Згідно з оприлюдненим на сайті Кабміну документом, Стратегія розвитку кіно до 2027 року має на меті:

• формувати середовище, яке сприятиме розкриттю та реалізації творчого потенціалу талантів субʼєктів кінематографії;
• забезпечити захист прав інвесторів сфери кіно;
• інтегрувати в ринок моделі спільної конкуренції, заснованої на правилах бізнес-етики;
• створити моделі ефективної співпраці між державою, освітою та бізнесом у сфері кінематографії;
• розвивати спроможності українських продюсерів залучати позабюджетні кошти, у тому числі іноземні інвестиції, у кіновиробництво та здійснювати дистрибуцію фільмів на глобальний ринок;
• використовувати кіносеріальних та мультимедійних проєктів як інструментів культурної дипломатії у світі;
• формувати та забезпечувати баланс інтересів усіх учасників ринку.

Неефективне використання ресурсів, низький відсоток національних фільмів і їхня недоступність українському глядачу, застаріле обладнання на державних кінопідприємствах, недоброчесна конкуренція на ринку та інше названо серед чинників, які негативно впливають на розвиток кінематографа.

Розв’язувати проблеми Держкіно пропонує створенням фільмів, що спрямовані на максимально широку глядацьку аудиторію та зменшенням частки державного фінансування на них.

До появи на сайті Кабміну інформація про Стратегію розвитку кіно з'явилась неофіційно: у квітні вона просочилась у ЗМІ. Тоді Держкіно відмовилось надати документ для ознайомлення ЗМІ, посилаючись на те, що він доопрацьовується і має "обмежений доступ". Не отримали його текст і члени Громадської ради при Держкіно.

Режисер Валентин Васянович в інтерв'ю Еспресо звертав увагу на те, що в проєкті розвитку кіно, який неофіційно вийшов у світ, бракує слів про кіновиробництво, але "є посягання на майно держстудій, продовження війни за Центр Довженка і т.п".

Тоді ж представники української кіногалузі розпочали збір підписів за проведення публічного обговорення Стратегії розвитку кіно до 2027 року. Звернення ініціювала критикиня, редакторка, журналістка, співкураторка кінофестивалю "Київський тиждень критики" Дарія Бадьйор. 

Серед підписантів фігурували режисери Надія Парфан, Катерина Горностай, Марина Ер Горбач, Роман Бондарчук, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Максим Наконечний та багато інших.

Минулого тижня текст Стратегії все ж з'явився на сайті Кабміну, проте його широкого обговорення з членами кіноспільноти, профільними творчими спілками та громадськими організаціями так і не відбулося.

Зауваження кіноспільноти

Напередодні анонсованої презентації Стратегії перед Кабміном, представники кіноіндустрії оприлюднили звернення до Ольги Стефанішиної із закликом не розглядати документ.

У листі зазначено, що Стратегію від Держкіно не обговорили з громадськістю, а це є порушенням постанови Кабміну "Щодо формування та реалізації державної політики".

"Ми вимагаємо відтермінування розгляду “Стратегії розвитку кіно в Україні на період до 2027 року” та операційного плану з її виконання до належного громадського обговорення цих документів з українськими кінопродюсерами, кінорежисерами, менеджерами, профільними інституціями в секторі та іншими зацікавленими сторонами. Ми переконані, що цей надважливий для українського кінематографа та української культури документ, в якому містяться ґрунтовні зміни для стейкхолдерів і котрий має враховувати виклики, пов’язані з війною, національною безпекою та повоєнним відновленням, не можна приймати без серйозної системної експертизи", — йдеться у зверненні професійної спільноти.

"Такі документи, як стратегія, мають створюватись прозорим чином: спільнота, яка потім буде таку стратегію втілювати, має знати, хто її пише, і брати участь в її створенні. Цього у випадку зі Стратегією Держкіно не відбулося. Вона написана і винесена на розгляд Кабміну в абсолютно непрозорий спосіб, і не вписується у євроінтеграційні процеси й прагнення України бути демократичною державою. Кабмін мав би розуміти”, – зауважує Дарія Бадйор, яка і цього разу  ініціювала збір підписів.

Сам текст Стратегії активно обговорюють у соцмережах. Ексдиректор Центру Довженко Іван Козленко вбачає в тексті Стратегії "нехитрий план приватизації частини державних кіностудій та провадження системи цензури та тотального контролю". А сценарист Сергій Галетій зауважив, що цей текст має бути затитуловано як "Стратегія експроприації активів кіноіндустрії та унеможливлення розвитку її суб'єктів".

Розгляду документа від Держкіно на урядовому комітеті в анонсований день так і не відбулося. Втім чи стало це реакцією на лист і чи задовольнять вимоги публічного обговорення Стратегії – невідомо.

"Наразі Стратегію знято з розгляду, але чи надовго? Які подальші кроки уряду? Чи буде ним враховане те, як Держкіно порушує норми, просуваючи цей документ? Якою буде реакція? Нам варто було б цієї реакції від уряду домогтись, це перше. І друге: якщо уряду дійсно болить розвиток українського кіно, то він має залучити до його реформування кіноспільноту", – коментує Бадйор.

Ще один підписант листа – режисер Володимир Тихий, співзасновник кінооб'єднання "Вавилон'13", зауважує, що Держкіно все одно має в короткі терміни презентувати стратегію: це вимога до всіх міністерств і пов'язана з матеріальною підтримкою України партнерами з Євросоюзу.

"Тож наша кіноспільнота має підготуватися до нового раунду, де буде більш ґрунтовно розіграна імітація обговорення Стратегії, з організованою участю лояльних до керівництва Держкіно "кінематографістів", які ще 3 роки тому пиляли телевізійний контент для Росії", – прогнозує Тихий.