ВАКС відправив директора "Львівського арсеналу" під домашній арешт

Про це повідомляє пресслужба ВАКС.

Також йому забороняється покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до 8 години ранку та необхідно здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування з визначеними слідством особами, а також носити електронний браслет.

Зазначається, що прокурор Офісу генпрокурора просив призначити варту із заставою у понад 268 млн грн. Захист просив не призначати запобіжний захід узагалі або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.

За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій імовірній схемі відповідав за:

• укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech;
• надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тис. мін та додаткової угоди до неї;
• надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech.

Що відомо у цій справі 

За матеріалами слідства у листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 млрд грн передоплати на рахунок "Львівського арсеналу", що складало 97% від вартості всього контракту. Львівський арсенал за цим контрактом мав отримати 3%.

"Після отримання передоплати "Львівський арсенал" перерахував кошти із рахунку в державному Укргазбанку на свій же рахунок у приватному Аккорд банку. Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит")", - йдеться у повідомленні.

Після цього частину коштів у розмірі 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Нині ж ці гроші зникли, а жодної міни поставлено так і не було.

Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, так як слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту.

Також він заявив, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.

"За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно", - повідомляють у ВАКС.

Коли вже стало зрозуміло, що поставки мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 млн грн залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців у будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього.

За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".

Зі сторони Львівського арсеналу супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко. Він нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту.

За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, так як він після підозри ліг до лікарні.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

• Про те, як Міноборони втратило 2 млрд грн на трьох контрактах про закупівлю боєприпасів, йшлося в розслідуванні журналістів hromadske, опублікованому в листопаді 2023 року. Зокрема, і про контракти з українською компанією "Львівський арсенал" про постачання 100 тисяч мінометних мін на суму $37,6 млн
• За інформацією журналістів, хорватська компанія WDG Promet, замішана у згаданому контракті, купила за гроші Міністерства оборони України закинутий пороховий завод Vitezit у Боснії та Герцеговині
• 27 січня стало відомо, що оголосили підозру чиновникам Міноборони та менеджерам "Львівського арсеналу", яких викрили на розкраданні 1,5 млрд грн. У розкраданні підозрюють Лієва та ще чотирьох людей.  
• Вищий антикорупційний суд 29 січня не обрав запобіжного заходу підозрюваному в причетності до розкрадання майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ Олександру Лієву.