Куди пропав бацька?

68-річний Лукашенко вже 29 років незмінно сидить у владному кріслі. Відповідно, те, що з ним зараз, можливо (бо доказів, крім скорочення активності й загального паршивого вигляду, нема), відбувається – тяжка хвороба чи навіть смерть від хвороби – може як бути корисним для України, так і навпаки, спричинити небажані наслідки.

Користь від такого розвитку подій – бо це, звичайно, зумовить нестабільність. Будь-який елемент нестабільності в країні, що є союзником нашого ворога, — це дуже добре. Небажані наслідки може зумовити абсолютно непередбачувана останніми роками (той же напад на Україну) логіка Путіна. Можливо, Путін дійсно до такої міри послідовний легіст, прибічник неухильного формального дотримання законності (все має виглядати законно), що чекатиме все ж природного відходу Лукашенка від влади (хоча б через зміну Конституції)... Тому що в принципі, зважаючи на об’єктивний статус "країна-паразит" Білорусі щодо Росії (бо без російських грошей і спеццін на нафтопродукти, без купівлі Росією не потрібних їй білоруських комбайнів замість якісних американських чи корейських — Білорусь просто не вижила), це – штучна економіка.

Читайте також: У Лукашенка можна діагностувати хіба що запалення хитрості, — журналіст Корчилава

Користь від такого розвитку подій – бо це, звичайно, зумовить нестабільність. Будь-який елемент нестабільності в країні, що є союзником нашого ворога, — це дуже добре. Небажані наслідки може зумовити абсолютно непередбачувана останніми роками (той же напад на Україну) логіка Путіна

Читайте також: Путінська "остання ніч з колишнім гаремом"

В будь-якій іншій системі це було б інакше – скажімо, в той спосіб, як Путін намагався керувати Україною через Януковича, як намагається керувати Грузією через потужне олігархічне проросійське лобі. Тобто, зазвичай Путін пробує керувати через не надто сильні економічні зв’язки. А от Білорусь повністю залежна. І при тому Путін терпить її окремішність і специфічну поведінку Лукашенка (якого очевидно не любить через надмірну хитрість). Ми цього не розуміємо.

І може бути варіант, якщо Лукашенко все ж здохне, то суверенітет Білорусі остаточно стане номінальним і територія вповні використовуватиметься для воєнних задач.

Але головний позитивний момент тут – нічого вічного не буває. Буквально вчора ти плавав в басейні, бігав картопляним полем – а сьогодні тебе на руках переносять з катетером від параду до літака.

Джерело

Про автора. Олексій Голобуцький, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.