Підводні човни, висадка на Місяць й інтернет: 198 років тому народився Жуль Верн – провидець сучасного світу

Цей всесвітньовідомий автор, якого часто називають "батьком наукової фантастики", не просто розважав читачів захопливими пригодами – він передбачив десятки технологічних досягнень, які стали реальністю лише через десятиліття чи навіть століття. Більше про це розповість Еспресо.

Життя в епоху промислової революції

молодий Жуль Верн, фото: Вікіпедія

Жюль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 року в портовому французькому місті Нант у заможній родині адвоката. Дитинство пройшло серед кораблів, моряків і розповідей про далекі країни – Нант був важливим торговельним центром, що живилось колоніальними пригодами та морською торгівлею.

Тому не дивно, що хлопець мріяв про море, але батько наполіг на юридичній кар’єрі.

Він навчався в ліцеї, а потім у Парижі вивчав право. Проте література та театр захопили його сильніше. Спочатку Верн писав п’єси, лібрето для опер і короткі оповідання. Перелом стався в 1863 році, коли видавець П’єр-Жюль Етцель опублікував його роман "П’ять тижнів на повітряній кулі". Книга поєднала наукові факти, географію та пригодницький сюжет – і, як то кажуть, влучила в десятку, адже мала шалений успіх.

Тоді Верн уклав з Етцелем довгостроковий контракт і почав видавати по 2–3 романи на рік. Так з’явилася серія "Надзвичайні подорожі" – понад 60 творів, серед яких найвідоміші: "Діти капітана Гранта", "20 000 льє під водою", "Таємничий острів", "Навколо світу за 80 днів", "З Землі на Місяць" та інші його праці.

Варто відзначити, що Верн жив у час стрімкого розвитку науки: парові машини, залізниці, телеграф, перші підводні човни, електрика. Верн ретельно вивчав наукові праці, консультувався з інженерами та географами. Тому його романи були не просто фантазією – вони популяризували знання.

Чому його книги досі читають, особливо діти

Книжки Верна не старіють з однієї простої причини: він не займався моралізаторством, а захоплював і показував світ, де сила власного таланту та розуму здатна міняти життя.

Його герої – не якісь суперлюди, а інженери, науковці, мандрівники, які покладаються на розум, знання і витримку. Для дітей це – історії пригод, подорожей і відкриттів. Для дорослих – розмова про відповідальність науки, ціну прогресу і межі людських амбіцій.

До того ж Верн писав простою, динамічною мовою, але ніколи не спрощував ідеї. Саме тому його читають як і 10 років, так і перечитують у 40.

Загалом, як кажуть критики, книги Верна поєднують три ключові елементи, які важливі для широкої аудиторії:  пригодницький сюжет (небезпеки, подорожі, героїзм, боротьба з природою, наукова достовірність (автор пояснював реальні фізичні закони, географію, техніку) та оптимізм і віра в прогрес (людина завдяки знанням підкорює океани, небо, космос).

Не дивно, що багато іменитих інтересів, космонавтів, вчених (включно з членами екіпажу "Аполлона", що доставив людей на Місяць) зізнавалися, що саме романи Верна надихнули їх обрати технічні спеціальності.

Передбачення, які збулися: від підводного човна до космосу

"Наутилус" — американський перший у світі підводний човен з ядерним реактором, названий на честь корабля з роману Жуля Верна, фото: Вікіпедія

Жуль Верн не був винахідником, але його ідеї виявилися пророчими для розвитку техніки. Нагадаємо найвідоміші приклади:

Електричний підводний човен (з книги "20 000 льє під водою", написаній у 1870 році) – "Наутилус" капітана Немо з електродвигуном, автономністю, глибинними приладами. Перший реальний електричний підводний човен з’явився наприкінці XIX ст., але сучасні атомні субмарини, які найбільш схожі до "Наутилуса" виникли лише в середині ХХ століття. Не дивно, що перший у світі атомний підводний човен, введений у стрій ВМС США у 1954 році, американці назвали символічно – "Наутилус".

Політ на Місяць ("З Землі на Місяць", 1865) – як не дивно, старт відбувся з Флориди, капсула для трьох людей, повернення в океан, близькі розрахунки часу польоту (близько 97 годин). Аполлон-11 у 1969-му реалізував майже ідентичний сценарій, адже з мису Канаверал у Флориді надмасивна ракета Старун V підняла і доставила на Місяць теж трьох космонавтів.

Вертоліт ("Робур-Завойовник", 1886) – апарат з гвинтами для вертикального зльоту, який вперше з’явився лише в 1939 році, завдяки українському інженеру Ігорю Сікорському. Кажуть, що саме ідея Жуля Верна, а також роботи Леонардо Да Вінчі надихнули розробника родом з Києва.

Телебачення, відеозв’язок та навіть інтернет – у пізніх творах описано передачу зображень і звуку на відстань. Вперше таке почали реалізовувати у 20-30-х роках, але знадобилися ще десятки років для масштабування та спрощення. Також фантаст писав про пристрої, які швидко передають інформацію, як прообраз сучасного інтернету.

Також Жулю Верну приписують: електричний стілець, акваланг, ескалатори, метро, синтезатори музики, відеоконференції, сонячні вітрила – усе це з’явилося в його книгах задовго до появи в реальному світі.

Деякі дослідники вважають, що з приблизно 108 фантастичних ідей Верна лише близько 10 так і не реалізувалися.

Темне уявлення майбутнього: "Париж XX століття"

класична світлина з Жульом Верном, фото: Вікіпедія

Напевно, найцікавіше передбачення було написане у романі "Париж XX століття" (створено у 1863 році, але опублікований лише 1994-го). Видавець вважав його надто похмурим і відмовився друкувати. Це найбільш нетипова книжка Жуля Верна, яка пролежала в архівах і довгий час вважалася втраченою, вона описує світ в антиутопічному світлі із певними засторогами перед наукою, що невластиво іншим творам Верна.

У книзі описано Париж 1960 року в якому є: автомобілі на бензині та заправки, метро та швидкісні поїзди,  хмарочоси з ліфтами, всюди електричне освітлення вулиць,   факсимільний зв’язок (прообраз факсу та інтернету), масова вища освіта, універсальні магазини, електронна музика та записуюча індустрія,  а також зброя масового ураження (ядерні бомби ще до їх появи), через яку війни стають неможливими (страх взаємного знищення).

Водночас Верн показав і темний бік через занепад гуманітарних наук, панування комерції, втрату поезії та мистецтва. Це один з перших антиутопічних поглядів на технологічний прогрес.

У останні роки життя Жюль Верн, який завжди палко любив подорожі й мандри, як уявні, так і реальні, змушений був відмовитися від них назавжди через трагічну подію. 9 березня 1886 року його 26-річний племінник Гастон Верн (син брата Поля), що страждав на тяжку психічну хворобу (параною та маніакальний психоз), двічі вистрілив у письменника з револьвера. Перша куля пролетіла повз, а друга влучила в ногу, пошкодивши кісточку (гомілку або щиколотку). Поранення виявилося серйозним: воно спричинило постійну кульгавість, сильні болі та ускладнення, які не дозволяли більше ходити без милиць чи тростини. Тому фізичний світ Жуля Верна став все більш обмеженим, хоч він і не переставав творити. 

Тож у віці 77 років, Жуль Верн помер у 1905 році, так і не побачивши більшості своїх "пророцтв", які стали звичними у ХХ столітті та які успадкували та вдосконалили у ХХІ. Але його спадщина досі жива: мільйони читачів по всьому світу, книги досі продаються, фільми по них досі знімаються, а його ідеї й далі надихають як дітей, так і дорослих. Французький письменник показав, що фантазія, підкріплена знаннями, здатна передбачати майбутнє – і робить його ближчим.

Читайте також: Від київських мрій до створення в США перших вертольотів: 53 роки тому не стало Ігоря Сікорського