Святиня, яку знищив Батий, "відновлювали" росіяни і руйнували комуністи: тисячолітня історія Десятинної церкви

Ця подія стала символічним утвердження нової віри після хрещення Русі князем Володимиром Великим і ознаменувала початок епохи монументального кам’яного будівництва в східнослов’янських землях. Більше про цю історію розповість Еспресо.

Поява першого храму у Київській Русі

Хрещення Русі в уяві художника Петра Андрусіва, фото: localhistory

Наприкінці X століття Київська Русь переживала переломний момент, який змінив історію Східної Європи. Адже після примусового Хрещення Русі 988 року князь Володимир Святославич активно запроваджував християнство як державну релігію. 

Щоб нова віра закріпилася не лише в обрядах, а й у просторі столиці, князь наказав спорудити величний кам’яний храм на Старокиївській горі – там, де, за переказами, загинули перші руські християни Федір та Іоанн, убиті язичниками ще до офіційного хрещення Русі. Легенда каже, що саме це місце мало підкреслити перемогу християнства над язичницьким минулим.

Зрозуміло, що свої майстри не могли цього зробити. Тому для будівництва нового типу споруди він запросив майстрів з Візантії (ймовірно, з Херсонеса), які принесли досвід візантійської архітектури. 

Спорудження Десятинної церкви (Церкви Успіння Пресвятої Богородиці) розпочалося приблизно в 989–991 роках у центрі "міста Володимира" (Київського дитинця), на місці колишнього курганного могильника. 

Храм споруджували як хрещато-купольний шестистовпний собор, оточений з трьох боків галереями. Для будівництва використовували плінфу (тонку плоску цеглу), камінь, розчин з цегляного пилу. Інтер’єр прикрашали фресками, мозаїками, мармуром і різьбленими елементами. 

Князь Володимир виділив на будівництво та утримання храму десяту частину своїх прибутків ("десятину") – звідси й походить назва церкви. Освячення відбулося 12 травня 996 року (за деякими джерелами –11 травня). Настоятелем став грек Анастас Корсунянин, а освячував, ймовірно, митрополит Леонтій. Частину церковного начиння для релігійних служб, тобто ікон та реліквій, їх привезли з візантійського Корсуня.

Важливість Десятинної церкви

Десятинна церква стала не просто релігійним центром, а головним державним і культурним осередком Київської Русі наприкінці X – на початку XI століття, до появи Софійського собору. Вона правила за кафедральний собор, князівську усипальницю та символ тріумфу християнства над язичництвом. 

Для столичного Києва, де до цього переважала дерев’яна забудова, така споруда була символом державної зрілості. Вона буквально показувала: Русь входить до кола великих християнських держав Європи.

Також тут ховали князів і членів їхніх родин: самого Володимира Великого у 1015 році, його дружину – візантійську царівну Анну у 1011 році, пізніше – інших князів (Ізяслава Ярославича, Ростислава Мстиславича). У храмі зберігали мощі святих, також деякі дослідники вважають, що сюди перенесли прах княгині Ольги (так званий саркофаг княгині, який знайшли у XIX столітті у склепіннях храму). 

Як один з головних храмів держави, Десятинна церква відігравала ключову роль у поширенні християнської культури, освіти та мистецтва. Вона була багато оздоблена іконами, фресками та мозаїками, а її архітектура стала взірцем для наступних руських соборів.

Знищення храму

облога Києва в уяві сучасників, фото: kyivpastfuture

Протягом століть церква неодноразово страждала від пожеж, грабунків і воєн (зокрема в 1017, 1169, 1203 роках). Остаточної катастрофи вона зазнала 6 грудня 1240 року під час штурму Києва військами хана Батия. 

За літописними свідченнями, під час наступу монголо-татар багато киян сховалися у Десятинній церкві, сподіваючись перечекати напад за товстими мурами святині. Але храм не витримав – за однією версією, через натиск людей на перекриття, за іншою – через руйнування від обстрілу. Споруда обвалилася, поховавши під собою сотні людей.

Це стало символом трагічного падіння стародавнього Києва, який з того часу почав все більше занепадати. Руїни храму століттями лежали занедбаними, нагадуючи про втрачений "золотий вік" Русі.

"Відновлення" храму

Вперше роботи по відновленню храму провів у XVII столітті митрополит Петро Могила, який доручив розчистити фундаменти і знайшов поховання (яке традиція пов’язувала з Володимиром та його дружиною). Тоді він ініціював спорудити на цьому місці невелику церкву про зруйновану святиню. 

вигляд церкви збудованої Петром Могилою, фото: Вікіпедія

У XIX столітті, Російська імперія вирішила "відновити" повністю храмі. 1828–1842 роках на давньому фундаменті звели нову церкву в псевдовізантійському стилі (російському) за понад 100 тисяч рублів золотом. Однак вона мала мало спільного з оригінальною спорудою княжої доби. Для археологів це радше була стилізація, ніж реставрація. Наприклад, іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Санкт-Петербурзі.

"перебудований" росіянами храм на початку ХХ ст., фото: Вікіпедія

До речі, у 1837 році кілька цеглин Десятинної церкви заклали в фундамент Червоного корпусу Київського університету Св. Володимира. Це символізувало зв’язок університету з просвітницькою спадщиною князя Володимира – хрестителя Русі.

Стосовно "відновленої церкви", то у 1936 році радянська влада знесла цю будівлю в рамках своєї антирелігійної кампанії. А вже після цього тут почалися масштабні археологічні дослідження, які відкрили справжні фундаменти давньоруського храму, а також фрагменти мозаїкової підлоги, кам’яні гробниці та інші атрибути середньовічного минулого. Поруч церкви також розкопали помешкання бояр, руїни руських палаців та ремісничі майстерні. 

Читайте також: Як виглядала столиця понад сто років тому: десятки архівних фото Києва часів УНР "ожили" завдяки ШІ

Що залишилося сьогодні – і чому це досі безцінно

фрагменти давнього храму, фото: Вікіпедія

Сьогодні на Старокиївській горі у Києві можна побачити фундаменти Десятинної церкви – залишки першого кам’яного храму Русі. Крім цього збереглися фрагменти мозаїк, фресок, мармурових саркофагів та інших артефактів. Вони музеєфіковані та доступні для огляду. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей та в Національному музеї історії України. 

фрагмент мозаїки підлоги, фото: Вікіпедія

Загалом це понад 1000 знахідок. 

Фрагмент фрески Десятинної церкви, фото: Вікіпедія

Якщо підійти до Десятинної церкви зараз, то на перший погляд – це лише кам’яні контури серед археологічного майданчика. Але саме вони є матеріальним свідченням народження християнської традиції України. Саме це місце нагадує про час, коли Київ був одним із найбільших центрів Європи, а Русь творила власну цивілізаційну модель між Сходом і Заходом.

Десятинна церква цінна не лише як археологічна пам’ятка. Бо вона один із символів початку державності на наших землях, духовної та культурної історії, що пережила імперії, руйнування й століття забуття. Саме тому навіть її руїни промовляють голосніше за багато відбудованих мурів.

Читайте також: Без українців про українців: як "Вічний мир" 1686 року сформував імперську ідеологію, за яку й досі чіпляється Путін