У Баку відкрилася виставка "Я і ковчег, Я і потоп всесвітній" українського куратора Костянтина Дорошенка про роль людини у світі

Про це Еспресо повідомили організатори виставки.

Простір сучасного мистецтва YARAT представив виставку "Я і ковчег, Я і потоп всесвітній" – міжнародний проєкт, що об’єднує 12 митців з Азербайджану, України, Грузії, Литви, Боснії і Герцеговини та Чехії. Костянтин Дорошенко, член української секції Міжнародної асоціації арткритиків AICA, став першим східноєвропейським куратором, запрошеним YARAT для такої масштабної співпраці.

Проєкт зосереджується на сучасному переосмисленні ідей Сеїда Імадеддіна Насімі – азербайджанського мислителя, поета і суфія XIV століття. Його філософія тотожності людини та всесвіту, свободи духу та усвідомлення себе набуває нового значення на тлі глобальних змін – від воєн і міграцій до деколонізаційних процесів та зловживань інформаційними технологіями.

"Виставку, присвячену переосмисленню інтелектуального спадку Насімі, ми задумали з директоркою YARAT Фарах Алакбарі в 2022 році. В часи найскладніших випробувань російської війни проти України мені було важливо, щоби голоси українських митців звучали в діалозі з митцями інших країн, які зазнали досвіду колонізації, імперіалістичної агресії, чия культура досі недооцінена, але має потенціал збагатити світ новими підходами та відкриттями. Нам є що сказати одне одному й людству", - поділився Дорошенко. 

Фото: Ali Rza На фото Робота Михайла Алексеєнка "Уламки" в експозиції виставки

Як уточнила директорка YARAT Фарах Алакбарі, виставка торкається фундаментальних питань стану та ролі людини у світі, являючи собою багатошаровий діалог між філософським спадком Насімі та актуальними викликами.

"Кураторський проєкт Костянтина Дорошенка в Баку пропонує глядачеві подивитись на сучасність крізь призму взаємозв’язку минулого, сьогодення та майбутнього, нагадуючи про те, що кожен із нас може впливати на навколишню реальність своїм вибором, реакціями та діями", - зазначила Алакбарі.

Виставку створювали 12 митців із шести країн, що представляють різні генерації та художні підходи. 

• Тарлан Горчу, Уджал Горчу (Азербайджан) – каліграфічна відеопроєкція "У мене вмістяться обидва світи…", де містичне слово "Ніщо" дзеркально відображає "Любов".
• Орхан Гусейнов (Азербайджан) – аудіовізуальна інсталяція Bayatı-Mürğ, що поєднує традиційну музику мугаму з сучасним мистецтвом, використовуючи замість музичних інструментів звуки живої природи.
• Ельтуран Маммадов (Азерайджан) – концептуальний проєкт про інформаційні маніпуляції та подвійні стандарти світової політики "Хмари збираються в небі над сходом України...".
• Алібек Гусейнзаде (Азербайджан) – акварель 1923 року "Дитинство Селіма" роботи митця, який створив національний прапор Азербайджану - передчуття долі сина художника на перетині мистецтва, політики та суфізму.
• Селім Туран (Азербайджан) – кінетична скульптура "Жінки, що танцюють", що звертається до символіки суфійського танцю дервішів.
• Михайло Алексеєнко (Україна) – інсталяція "Уламки", в якій представлений артефакт із деокупованої Бучі - склеєна митцем наново розбита вибуховою хвилею чарка - присвячена відновленню, перезбиранню понівечених війною людських доль.
• Володимир Будніков (Україна) – монументальний живописний твір "Ландшафт", що розкриває анатомію Землі, понівеченої війною та антропоценом.
• Влада Ралко (Україна) – експресивне полотно "Ніхто", образ розлюднення представників країни-агресорки, що відмовились від соціальної та політичної суб’єктності. Втративши особистісну цілісність, вони здатні порушувати будь-які кордони.
• Павла Нікітіна (Чехія - Україна) – скульптура Birlikdə - "Разом", присвячена кримськотатарській подружці скульпторки, що мала порушення слуху. Мовою жестів, яка стала спільною для їхнього спілкування в Бахчисараї, художниця промовляє про єдність.   
• Наталія Васадзе, Bouillon Group (Грузія) – мультимедійна інсталяція "Батьківщина", де особисті спогади перетинаються з історичною пам’яттю, а війна розкривається досвідом як країни, так і кожного її громадянина.
• Младен Мільянович (Боснія і Герцеговина) – "Дидактична стіна", інтерактивна інсталяція з гравіюванням на мармурі, що працює з темою біженства та вимушеної міграції.
• Рімас Сакалаускас (Литва) – "Сесія", 3D-меппінг на бюсти античних філософів, що досліджує питання популізму, дезінформації та маніпуляцій знанням.

Фото: Ali Rza На фото робота Влади Ралко "Ніхто" в експозиції виставки

Виставка "Я і ковчег, Я і потоп всесвітній" триватиме до 26 жовтня.