Микола Княжицький: Запрошую бізнесменів інвестувати в Гуцульщину

Суть статті полягала в тому, що нібито моє оточення купило менше двох гектарів землі у карпатському вимираючому мальовничому селі Буркут на Верховинщині. Все – як підкреслено в матеріалі – відбулося законно, а я до цього причетний, бо фірма, яка купила землю обслуговується у тій самій юридичній фірмі, що й я. Новину про мої "злочини" тут же поширили ботоферми у соцмережах, а також сайти і телеканали родини львівських Садових), перекрутивши і перебрехавши статтю, яка крім посмішки нічого не викликала. От, забули ще згадати про Довбуша, щоб все звучало ще більш "сенсаційно".

Стаття, додам, чомусь вийшла синхронно із вказівкою "Слугам народу" у їхніх темниках мене "мочити" , бо я піднімаю тему “вагнерівців".

А тепер по суті. Я дійсно працюю на Верховинщині і хочу розвивати цей край. Це не бізнесове, а громадське бажання. І про це від років знає кожен, хто цікавиться Карпатами і Гуцульщиною. Слідів моєї активності вдосталь. 

Мені дійсно важливо відродити пам'ять про українських корифеїв і зберегти гуцульську традицію. Тому й ініціював “Віа Карпатію”, з цієї ж причини ініціював закон про гірські території, проводив на Верховинщині кінофестивалі, купив бібліотеку співця цього краю Станіслава Вінценза і найбільшу колекцію антикварних листівок про Гуцульщину.

І так, я запрошую бізнесменів інвестувати у Гуцульщину, бо цей край живе бідно. Місцеві люди пишуть мені десятки листів з проханням допомогти продати землю.

Я й сам купив там землю і побудував дерев'яний будинок. Запрошую до себе багатьох відомих людей, щоб вони відчули цей край, запрошую інвестувати в нього.

Я дійсно знайомий з власником фірми, яка придбала землю у гірському селі.

У Валентина десятки охоронних фірм на Полтавщині, які охороняють великі агрохолдинги. Усе це легко перевірити. А ще він займається туризмом на Київщині. Тому я зацікавлений у тому, щоб всіляко йому сприяти оживити Буркут, відродити його, але залишити відкритим і доступним для місцевих жителів. Це непросто зробити, бо зимою туди доїхати взагалі неможливо, а цього року річка вкотре забрала дорогу і туди не можна було доїхати і літом.

Я готовий сприяти і допомагаю не лише власнику фірми, а й іншим. Він був на війні, згодом тренував українських солдатів, нагороджений орденами і медалями.

Інколи такі замовні кампанії (маю на увазі не саму дивну статтю на столичному сайті, а тих, хто поширює її ще й перекручено) стимулюють до дій. Тому докладу усіх зусиль, щоб допомогти власнику фірми та іншим, хто хоче інвестувати у Карпати. Ну, і звичайно до того, щоб очистити мій рідний Львів від брехунів).