Про це заявив народний депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Галайчук, у коментарі Еспресо.
Депутатам залишилося проголосувати в другому читанні законопроєкт 9269-д щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (топ-чиновників). Раніше, відповідно до чинного закону, національні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років (і це обмеження в 3 роки приберуть – прим. ред.) в Україні визначні публічні функції. Також створюється реєстр PEP-ів (національні публічні діячі, politically exposed persons, PEP - ред.).
Цей пункт є структурним маяком меморандуму з МВФ і є умовою для відкриття перемовин про членство у ЄС.
"Рекомендації Єврокомісії для України з боку парламенту практично виконані. Певні законопроєкти потребують ухвалення в другому читанні й ці процеси непрості. Ми не приховуємо від суспільства те, як ідуть політичні консультації. Ми в активному діалозі як із нашими партнерами у Євросоюзі, так і з усіма політичними силами. Оскільки з одного боку ми маємо консенсус у ВР черед усіх фракцій і груп стосовно того, що євроінтеграція є нашим основним пріоритетом, але водночас ми бачимо різні політичні позиції, певні вимоги, які потрібно, щоб не тільки ухвалити законопроєкт, а й для того, щоб він був відповідним і ефективним в імплементації задля євроінтеграції. Оскільки в жовтні ми очікуємо на звіт Єврокомісії, де буде надано оцінку країнам-кандидатам і рекомендації. І сподіваємося, що це стане основою для старту перемовин щодо вступу у ЄС наприкінці грудня", - сказав Галайчук.
Крім того, нещодавно Рада внесла зміни до закону про національні меншини. Цей пункт, на якому наполягала Угорщина, теж серед рекомендацій. За інформацією джерел, із політичних міркувань офіційний Будапешт не влаштовує будь-який варіант такого закону. Тому Київ сподівається на допомогу Брюсселя та інших європейських столиць у допомозі переконати Орбана підтримати відкриття для України переговорів про вступ у ЄС.
Напередодні, 21 вересня, керівник парламентської фракції "Слуги Народу" Давид Арахамія заявив, що Верховна Рада ухвалила 99,9% того, що потрібно для початку перемовин про вступ до ЄС.
28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.
У травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має бути готовою до вступу в Європейський Союз через два роки – країна розраховує отримати політичне рішення про початок перемовин щодо вступу вже цього року.
За даними джерел Еспресо, у Європарламенті припускають імовірність початку переговорів про вступ України до ЄС восени цього року.
Та вже 17 серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не зможе до жовтня виконати всі 7 рекомендацій ЄС, адже це зміни, що запроваджуються роками.
28 серпня президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Європейський Союз повинен бути готовий прийняти нові країни-члени до 2030 року. Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив підтримку встановленню орієнтовного часу вступу до Євросоюзу нових членів.