Доброчесність на ринку небанківського кредитування

Віцепрезидент АУБ взяв участь у саміті Excellence in Digital Banking

Віцепрезидент асоціації українських банків Петро Пекур взяв участь у саміті Excellence in Digital Banking в Амстердамі. Понад 500 топ-менеджерів обговорювали управління кредитними й операційними ризиками, застосування штучного інтелекту та кібербезпеку. Захід допомагає українським банкам йти в ногу з глобальними трендами й навіть випереджати їх.

Петро Пекур, фото: ілюстративне

Оплата праці. Середня зарплата в Україні у жовтні 2025 року зросла на 1%. Держслужба статистики повідомила, що середня номінальна заробітна плата штатного працівника  становить майже 27 тисяч гривень.  Найвищі заробітки традиційно фіксують  у Києві –  це приблизно 40 тисяч.  Далі йде – Луганська та Дніпропетровська області. Найнижчий середній показник зафіксували в Чернівецькій та Кіровоградській областях - близько 20 тисяч гривень. У держстаті наголошують, що не враховують тимчасово окуповані території та зони активних бойових дій.

Українці отримують все менше грошей із-за кордону

Перекази. Водночас приватні грошові перекази в Україну різко впали. У жовтні українці отримали лише 700 мільйонів доларів – це менше на 7% за останній і найнижчий показник за довгий час. Найбільше скоротилася саме заробітна плата з-за кордону – одразу на чверть. За 10 місяців 2025 року перекази впали на 12%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Вони склали 7 мільярдів доларів. У Нацбанку це пояснюють як сезонними факторами, так і дією валютних обмежень.

мікрокредитування, фото: ілюстративне

Принципи справедливого кредитування: відповідальність бізнесу та споживачів

Ставлення до мікрокредитування в Україні певний час було неоднозначним. Популярну фінансову послугу, яка допомагає “дожити до зарплати” чи покрити лікування та комунальні платежі, критикували за недостатньо прозорі договірні умови. Ще один усталений стереотип, наче користувачами мікропослуг є лудомани, що не відповідає дійсності. Соціологічне дослідження Асоціації українських банків розвінчує міфи навколо споживчого мікрокредитування та переконливо доводить: 46 відсотків позичальників звертаються до мікрофінансових організацій саме для покриття щоденних потреб, а значна частина – через медичні витрати або оплату житла. 

Ольга Валевська-Смаглюк, народна депутатка України: 

“Коли Верховна Рада ухвалила законопроект про споживче кредитування, ми там заклали суворі вимоги до мікрофінансових установ під час надання споживчого кредиту людині. Перш за все, ми лімітували ставки. Денна лімітована відсоткова ставка складає 1 відсоток, тобто найбільше 365 відсотків на рік. І також ми обмежили рекламу і запровадили штрафи за обман в рекламі”.

Саме у 2020-му  регулювання ринку мікрофінансових організацій  перейшло до Національного банку. Регулятор почав системну реформу: від обмеження ставок до вимог етичної поведінки та відповідального кредитування. Окрема задача – припинити практику видачі позик людям, які беруть новий кредит, щоб погасити попередній. Такі рішення шкодили і споживачам, і чесному бізнесу.

Володимир Суханов, директор департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ:

“То чи можуть бути задоволені споживачі? Напевно, вони мають бути цим задоволені. І в комплексі з іншими вимогами, які були встановлені щодо етичної поведінки, щодо інших вимог до надавачів фінансових послуг, то я певен, що споживачі зараз і, умовно, 3 роки тому, мають більше захисту і більше захищені перед фінансовими установами”.

Результат реформ відчутний: за даними згаданого  дослідження сьогодні послугами мікрофінансових організацій користується 12 відсотків дорослого міського населення. 73 проценти клієнтів задоволені сервісом, а 69 – готові рекомендувати компанію, якій довіряють.

Це означає, що відповідальне кредитування перестає бути винятком і стає стандартом ринку. Однак на ньому досі залишаються “сірі” гравці, які “мутять воду”.

Сергій Сінченко, голова комітету небанківського кредитування:

“В першу чергу, що вони роблять поганого для ринку? Вони руйнують довіру. Ці компанії, які кредитують в крипті, вони не мають ліцензії, вони не мають регуляції, вони не обмежені в рекламі, вони не обмежені у відсотках, вони не обмежені, що найбільше погано в колекшині, і вони можуть застосовувати самі неетичні способи стягнення заборгованості. Тому, в принципі, вони кидають тінь на весь ринок”. 

підписання Меморандуму про забезпечення відповідального кредитування, фото: ілюстративне

Тож учасники ринку очікують на справедливе рішення регулятора: відділити “прозорі” компанії від “сірих”. Аби не було принципу колективної відповідальності. А ще експерти розраховують - аби Нацбанк сформував чіткі правила, які  бізнес зобов’язаний  виконувати, а споживач – усвідомлено оцінювати власні можливості та обирати лише легальних кредиторів. Нагадаємо, що в березні цього року провідні фінансові компанії, які надають небанківські кредити, підписали Меморандум про забезпечення відповідального кредитування. Документ закріплює ключові принципи етичного та прозорого надання фінансових послуг, спрямованих на захист прав споживачів та розвиток ринку небанківського кредитування.