«Міста третього покоління повинні об’єднувати людей»: архітектор Йоганнес Товват — про Україну, майбутнє урбаністики та співпрацю з blago

Автор концепції віденського Seestadt Aspern, одного з найбільш масштабних урбаністичних проєктів Європи, сьогодні працює в Україні разом із  компанією blago . У розмові Товват пояснює, чому українці вражають його своєю стійкістю, як війна змінила міський простір та чому саме Україна має всі шанси стати лідеркою у формуванні нових європейських стандартів.

Що стало відправною точкою вашого архітектурного шляху?

Усе почалося ще в юності. Я рано відчув, що архітектура — це професія, яка може стати моїм життям. Але справжній поштовх дав архітектор Ральф Ескін. Він показав мені інший вимір: архітектура — це не тільки про красу чи технічні рішення, а про людину, її потреби, її щоденний досвід. Його підхід, де соціальне мислення поєднане з політикою та естетикою, буквально перевернув мій світогляд.

Який був ваш головний професійний урок на початку кар’єри?

Мабуть, усвідомлення, що архітектор — це не творець окремих будівель, а творець середовища. Життя відбувається не всередині креслень, а між будівлями, у просторі між ними. І саме цей простір визначає, чи буде місто людяним.

Проєкт у Відні часто називають одним із найуспішніших урбаністичних кейсів. Чому він став для вас особливим?

Тому що це був виклик і водночас можливість створити місто з нуля. Seestadt Aspern — це не набір кварталів, а цілісний організм. Його ядром стало озеро, яке задає ритм і атмосферу всьому простору. Ми запропонували концепцію, де місто розвивається навколо природного центру та залишається гнучким для майбутнього. Перемога у конкурсі була несподіваною, але саме вона дала мені впевненість у тому, що урбаністичне мислення здатне змінювати країни.

Ви казали, що українські міста вразили вас. Чим саме?

Найперше — людьми. Українці мають унікальну здатність триматися разом навіть у найважчі часи. Під час війни міста не спорожніли — навпаки, вони ожили. Люди почали більше виходити назовні, шукати спілкування, підтримувати одне одного. Це дуже сильний соціальний феномен.

Я пригадую свою поїздку до Луцька. Мені розповідали, що раніше центральна пішохідна вулиця була майже порожньою, але під час війни вона стала місцем життя. Ресторани винесли столики надвір, люди спілкувалися, проводили час разом. Це свідчить про те, що міський простір став для українців точкою опори.

Архітектор Йоганнес Товват — про Україну, майбутнє урбаністики, фото: ілюстративне

Як війна вплинула на українську урбаністику?

Вона загострила розуміння цінності людяного простору. Люди почали більше цінувати близькість, контакт, можливість бути разом. У багатьох містах з’явився новий ритм: менше ізоляції, більше соціальності. Це важливий сигнал для архітекторів і девелоперів.

Чи рухається Україна у правильному напрямку з точки зору розвитку міст?

Так, якщо зможе зберегти стратегічність. В Україні є фантастична ініціативність, багато груп людей, які створюють нові ідеї і готові брати відповідальність за майбутнє. Якщо країна захистить довгострокові урбаністичні плани, не дасть себе спокусити будівництвом «швидко і дешево», то вона може випередити Західну Європу.

У чому, на вашу думку, головна ціль міста майбутнього?

У тому, щоб об’єднувати людей. Людина — соціальна істота, і нам важко жити в ізоляції. Місто майбутнього — це середовище, де легко зустрічатися, взаємодіяти, відчувати себе частиною спільноти. Воно гнучке, живе, відкрите.

Ви працюєте з компанією blago. У чому особливість цієї співпраці?

У спільному баченні. blago прагне створювати не просто квадратні метри, а цілісний простір, який служить людям та формує міську культуру. Це дуже важливо для України, яка зараз фактично будує нове майбутнє.

Що, на вашу думку, стане найважливішим для українських міст у найближчі роки?

Орієнтація на якість, довгостроковість і людяність. Якщо міста будуть створюватися з думкою про людей, їхню безпеку, комфорт і соціальну взаємодію — вони стануть прикладом для Європи.