Telegram в Україні: парламентарі та експерти обговорили загрози платформи

Про це говорили учасники дискусії "Telegram в Україні: заборонити не можна регулювати", яка відбулася в Українському медіа-центрі. 

Експерти, парламентарі та фахівці з інформаційної безпеки окреслили роль держави у врегулюванні діяльності Telegram, нагальні законодавчі рішення та ефективні інструменти протидії дезінформації.

"Власність Telegram не є прозорою для українського суспільства. Заснували його росіяни, він дотувався російськими корпораціями і вже те, що ця мережа в телефонах українців – становить певну  загрозу. У ситуації, коли триває війна, не захищати себе інформаційно було б дивно", - наголосив  народний депутат України, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький. Він є співавтором Законопроєкту №11115, який передбачає регулювання діяльності Telegram та подібних платформ. Документ ще два роки тому був поданий до парламенту. 

25 березня цього року профільний комітет ВРУ підтримав законпроєкт про регулювання діяльності Telegram в Україні. Його взяли за основу у першому читанні.  

"Ми розглядаємо цей законопроєкт як перший крок із залучення до діалогу засобів передачі інформації через інтернет, не називаючи безпосередньо Telegram, хоча цієї мережі це стосується в першу чергу", - наголосив Княжицький.

За його словами, Telegram є фактично монополістом в українському інформаційному просторі. Близько 80% українців отримують з нього інформацію, тоді як в інших країнах - від 5% до 30%. Разом з тим, небезпека криється не лише в Telegram, а й в інших мережах, через які Росія не тільки здійснює вплив на суспільство, а й може збирати інформацію про користувачів. 

"У мережі Meta ми знаємо, очевидно, хто є власниками. Вони співпрацюють з українською державою так само, як і сервіси Google, YouTube. І частково регулюються Законом про медіа в Україні як відео-потокові сервіси. В той час, Telegram і деякі інші мережі не регулюються. Через анонімні канали здійснювалася компроментація, дезінформація. Вони стали "шлюзами" для російської пропаганди. Ми хочемо цим законопроєктом врегулювати це - це необхідно, оскільки Україна знаходиться у воєнному стані", - пояснив автор законопроєкту. 

На те, щоб соціальні платформи контактували з Україною та дотримувалися вимог національного законодавства до контенту звернув увагу народний депутат України, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

“Дивно, що вимоги щодо контенту до медіа ми виставляємо, а до соціальних платформ - ні. Ухвалення відповідного законопроєкту спонукає соціальні платформи різних юрисдикцій вступити в нормальний, системний діалог з Україною. Держава має показати, що вона до діалогу відкита, але має арсенал і засоби, якими може скористатися, якщо Україну не чують”, - наголосив Потураєв. 

Телеграм - це величезна кіберзагроза. І створення законодавчої основи для регулювання платформи - важливе з огляду на нашу безпеку. На цьому акцентувала увагу керівниця напряму дослідження дезінформації OpenMinds Юлія Дукач. Вона також зазначила, що наразі в країні бракує фахівців із кіберзагроз і кібербезпеки. 

За її словами, відсутність у Telegram правил, політик і модерації - це ідеальний простір для дезінформації. Другий момент- це відсутність кібербезпеки.

Юлія Дукач пояснила, що месенджер, у якому абсолютно всі ваші повідомлення не зашифровані, за замовчуванням є загрозою. Там неможливо створити груповий чат, аби він був зашифрованим. Не зашифрований і доступ до контактів. Є докази, що окремі сервери все ще знаходяться в Росії. 

“Якщо чат створила вчителька чи школа, то всі фото наших  дітей незашифрованими потрапляють на сервери. От наприклад, триває дискусія з європейцями про те, як росіяни отруюють штучний інтелект. На наших сканованих документах, на наших фотографіях, росіяни можуть створювати цей ШІ. Ці дані можуть стати матеріалом для тренування моделей ШІ, які належатимуть Росії”, - застерегла експертка.

Микола Княжицький наголосив, що йдеться не про заборону Telegram, адже наразі немає технічної відповіді, як в ефективний спосіб швидко це зробити. Хоча є позитивний досвід заборони через РНБО російських сервісів "ВКонтакте" і "Одноклассники": заборона державою цих сервісів спонукала громадян від них відмовитися. 

"Ми пропонуємо державі заявити свою позицію. Вона має полягати в тому, що ті чи інші мережі передачі інформації мають контактувати з українською державою. Якщо держава через уповноважені органи буде повідомляти, що та чи інша інформація становить загрозу національній безпеці, сприяє поширенню порнографії, насильства, порушує українське законодавство, то такі мережі повинні відгукуватися і забирати це. І для цього мають бути уповноважені представники цих мереж. Мережі мають інформувати про спосіб свого фінансування і свою власність. Це вкрай важливо для того, щоб ми знали, чи ця мережа є бізнесом, чи створена заради маніпуляції українською державою", - заявив він. 

Микола Княжицький наголосив, що насамперед важливо увійти в діалог із представниками мереж та платформ. Але, якщо вони не будуть співпрацювати з державою, не реагуватимуть на звернення, пропонується їх штрафувати, або вводити  санкціЇ щодо засновників. 

Микита Потураєв також підтримує необхідність санкційної системи і пропонує відтворити аналогічну до тієї, яка діє в Законі про медіа: попередження-штраф-блокування у випадку відсутності реагування.