Вирок 27 років і три роки очікування: як українські родини борються за полонених захисників

Для Еспресо вони розповіли свої історії – на кого чекають, чи мають зв'язок із рідними й чому вирішити вдатись до радикальних дій.

Наталія, мати 24-річного Іллі Вороновича, на акцію у Києві приїхала з міста Славути, Хмельницької області. Готувалась до голодування ґрунтовно: взяла спальник, каримат, попередила про це своїх близьких і була налаштована витримати декілька днів без їжі.

"Я була готова тримати голодування кілька днів, а, якщо потрібно, то навіть більше. Наші діти трималися на Азовсталі, і ми маємо бути сильними тут", – каже вона.

Іллю Вороновича, бійця полку "Азов", росіяни засудили до 27 років ув'язнення. Офіційна причина, за версією Росії, "тероризм", однак насправді воїн захищав Україну під час оборони Маріуполя. Пройшовши пекло "Азовсталі", полон та теракт в Оленівці, він досі залишається в неволі в Росії. 

27 років в'язниці за захист вітчизни

Ілля Воронович родом зі Славути, Хмельницької області. У 2021 році, коли йому було лише 20 років, він підписав контракт із полком "Азов" і поїхав до Маріуполя. Встиг пройти тільки курс молодого бійця, далі почалася повномасштабна війна. Під час оборони міста Ілля опинився на території заводу "Азовсталь", де разом з іншими захисниками тримав оборону 86 днів.

Унаслідок обстрілів зазнав тяжких поранень.

"Там він отримав осколкові ураження ніг та сідниці, зламав руку, яка зрослася неправильно через відсутність належної медичної допомоги. Згодом рука втратила повноцінну рухливість через пошкодження нервових закінчень та сухожиль", – розповіла пані Наталія.

У травні 2022 року Ілля вийшов у полон. Його вивезли до Оленівки, де вже 28-29 липня стався жахливий теракт. Внаслідок теракту Ілля опинився серед тяжко поранених. Про це рідні дізнались відео з донецького госпіталю, опублікованого росіянами.

Після теракту сім'я тривалий час нічого не знала про долю Іллі. Лише у вересні 2022 року з'явилася перша інформація від одного зі звільнених полонених, який бачив Іллю в Оленівці.

"18 березня 2024 року ми побачили Іллю серед тих, кого російська окупаційна влада незаконно засудила. Його звинуватили спочатку у "руйнуванні майна", а потім — змінили статтю на "тероризм". Тоді отримав вирок 27 років ув'язнення", – пригадує мати Іллі.

Після суду Іллю перевели до Макіївської колонії. Однак із грудня 2024 року рідним про нього нічого не було відомо.

"Ми не знаємо, де він і в якому стані. Після двох тяжких поранень його могли кудись вивезти, але офіційної інформації немає",  – говорить Наталія Воронович.

Поки син перебуває у полоні росіян, жінка бере активну участь у заходах на підтримку полонених. Неодноразово була на мітингах у Києві та у своєму рідному місті. Під час акцій підтримки родичі полонених закликають владу вжити реальних заходів для повернення захисників додому.

Понад два роки не бачили навіть фото

До акції у Києві також долучилась пані Олена, сестра важкопораненого військовополоненого Андрія Іванова з Сумщини.

Про брата жінка розповідає, що він з дитинства був надійною опорою для своєї родини. 10 років працював газоелектрозварювальником на Конотопському заводі, де його дуже цінували. У 2014 році, після початку війни, хотів стати на захист Батьківщини, але через травму руки не зміг одразу поїхати. З кінця 2014 року почав службу під Маріуполем. Брав участь у Широкинській операції, боях на Світлодарській дузі. У 2022 році Андрій планував закінчити контракт і повернутися до цивільного життя. Та повномасштабне вторгнення Росії змінило все.

Андрій Іванов до війни

"Ми росли разом, були майже однолітками. Він завжди допомагав, підтримував і цього дуже не вистачає зараз. Коли я дивлюсь ворожі телеграм-канали, то дуже боюся, що не впізнаю його. Я три роки не бачила його фотографій, боюся, що він змінився. Бо він був статним хлопцем, а зараз, мабуть, похудав, змарнів після всього пережитого", – ділиться переживаннями жінка.

Про Маріуполь, про "Азовсталь" він розповідав мало. Довгий час із ним не було зв'язку, а згодом написав: "Якщо я помру, то потраплю в рай, бо в пеклі я вже побував". 

Андрій Іванов разом із побратимами вийшов з території "Азовсталі" 20 травня 2022 року. Родина дізналася про це з телевізійних новин. Останній зв'язок із братом був ще 8 травня.

"Думали, що їх врятують: дадуть їсти, обміняють, як обіцяли. Тільки цими надіями і жили", – розповідає сестра Андрія.

Три кола пекла українських захисників

У червні "Червоний Хрест" повідомив, що Андрій вийшов із полону. Більше жодної офіційної інформації родина не отримувала. Шоком для них і всієї країни став вибух у бараці в Оленівці. У списках, розповсюджених Росією, сестра побачила ім’я Андрія серед важкопоранених.

"Ніхто не пояснював нічого. Всі сподівалися, що хлопці живі й що Росія прибрехала. Згодом на ворожих телеграм-каналах з'явилося відео, де було видно живого Андрія. Його перевозили назад до Оленівки", – розповідає пані Олена.

Після великого обміну полоненими у вересні 2022 року Андрія серед звільнених не було. Завдяки самостійним зусиллям родин вдалося дізнатися, що в грудні 2023 року він перебував у СІЗО №2 в Таганрозі. Пізніше, у Пермському краї.

Андрій Іванов у полоні

За весь цей час родина не отримала жодного листа чи підтвердження про стан здоров'я. Лише від звільнених військових стало відомо про важкі опіки та контузію Андрія.

"Він пройшов перше пекло на Азовсталі, друге –  в Оленівці, і тепер третє –  у російській в'язниці. Але я впевнена: він повернеться додому", – вірить сестра Олена.

Зустріч з представниками влади

Під час акцій родичі полонених зустрічалися із представниками Координаційного штабу та СБУ і кажуть, що налаштовані боротися до кінця, якщо їх знову не почують.

"Ми будемо виходити на акції, будемо говорити про них. Будемо боротися за наших рідних доти, доки не повернуть їх додому. Якщо буде зустріч із Зеленським, я обов'язково поїду. Долучатимусь до всіх акцій. Поки моя дитина не буде вдома, я не здамся", – каже Наталія Воронович.

Представники влади запевнили родичів полонених, що "їх почули та взяли до уваги їхні вимоги", а також робитимуть все можливе для повернення полонених додому. Родичі наголосили, що, якщо вимоги акції не виконають, то протести триватимуть.

До слова, на акціях присутні не тільки родичі тих, хто перебуває в полоні, але й ті, хто вже втратив своїх близьких. 

Довідково

Теракт у тюремному бараку росіяни влаштували проти ночі на 29 липня 2022 року на території колишньої виправної колонії № 210 смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донеччини. У будівлі, де утримували українських військовополонених, стався потужний вибух. Російські пропагандистські ЗМІ тоді повідомляли, що загинуло 50 українських захисників, ще 70 зазнали важких поранень. Як повідомляли у ГО "Спільнота Оленівки" точно відома доля 63 людей, щодо інших немає інформації. Зв‘язку з тими, хто досі перебуває у полоні, теж немає.

ГО "Спільнота Оленівки" – це організація, що об'єднує родини постраждалих у теракті в ніч на 29 липня 2022 року.