Як модернізується російська військова машина: що показав парад у Москві

Що РФ представила на параді

Парад був помітно скромнішим порівняно з попередніми роками. У ньому, за різними даними,  взяли участь від 8 до 11,5 тисяч військових.

Були представлені сучасні зразки бронетехніки та ракетних систем, включно з основним бойовим танком нового покоління Т-14 "Армата", бойовою машиною піхоти з покращеною захищеністю "Курганець-25",  реактивною системою залпового вогню з високою точністю "Торнадо-С". 

Військові підрозділи з Китаю, Ірану та Північної Кореї пройшли разом із російськими.

Фото: gettyimages

Акцент на сучасні безпілотні системи

Уперше на параді були продемонстровані бойові дрони, які активно використовуються у війні проти України. Серед них:

Lancet — баражуючий боєприпас, здатний знищувати бронетехніку,  використовується росіянами як для ударних, так і для розвідувальних місій.

Geran-2 — ударний дрон, створений на основі іранського Shahed-136.

Orlan-10 та Orlan-30 — розвідувальні БПЛА, що забезпечують наведення артилерії. Також було представлено нову мобільну пускову установку для дронів Lancet на базі вантажівки КамАЗ 8×8, що свідчить про інтеграцію дронів у тактичні операції. З цієї точки зору проходження по Красній площі кількох вантажівок КамАЗ дає більше для розуміння того, як Росія адаптується до сучасної війни, аніж колона танків. 

Фото: gettyimages

Що таке ZALA Lancet і чим він важливий

Нова російська мобільна пускова установка для баражуючих боєприпасів Lancet  встановлюється на вантажівці КамАЗ 8x8.

Згідно з аналізом, проведеним редакційною командою Army Recognition, важке шасі КамАЗа несе два баражуючих боєприпаси Lancet, розташовані поруч з єдиною пусковою установкою, інтегрованою в задню частину вантажівки. Така конфігурація чітко підкреслює швидке розгортання та високу мобільність, забезпечуючи російським силам платформу з високою маневровістю, здатну виконувати місії запуску та виведення з мінімальним часом підготовки.

Сам безпілотник «Ланцет», розроблений компанією ZALA Aero (дочірньою компанією концерну «Калашников»), став одним із найвідоміших баражуючих боєприпасів на озброєнні Росії. Розроблений для високоточних ударів по техніці, артилерійських системах та статичних оборонних спорудах, безпілотник широко застосовується у війні в Україні. Його відносно низька вартість, простота розгортання та модульна конструкція роблять його цінним інструментом як у звичайній, так і в асиметричній війні, стверджують фахівці Army Recognition. «Ланцет» відомий своєю тривалістю польоту до 60 хвилин, дальністю ураження приблизно 40 кілометрів та корисним навантаженням, здатним вивести з ладу або знищити низку військових цілей, таких як артилерійські системи, радіолокаційні установки та легкоброньована техніка. Оснащений електрооптичними системами наведення та передачею відео в режимі реального часу, безпілотник дає можливість операторам ідентифікувати, відстежувати та вражати цілі з високим ступенем точності.

Роль комплексу «Ланцет», вважають експерти Army Recognition,  в українській війні заслуговує на особливу увагу. Російські війська використовують цю систему для полювання за цінними об'єктами, такими як гаубиці західного виробництва, наприклад системи M777 та «Цезар», а також радіолокаційні установки та системи протиповітряної оборони. Їх використання в Україні продемонструвало стратегічні переваги баражування боєприпасів для порушення української логістики та нейтралізації статичної оборони без ризику для пілотованих платформ. Безпілотники «Ланцет» часто діють в тандемі з розвідувальними БПЛА, такими як «Орлан-10», для виявлення цілей у режимі реального часу та оцінки збитків після удару. Ця тактика дала змогу російським військам зменшити свою залежність від традиційної артилерії та авіаударів у певних сценаріях, натомість віддаючи перевагу прихованим, цілеспрямованим атакам безпілотників.

Презентація варіанту мобільної пускової установки на платформі КамАЗ 8x8 свідчить про навмисний крок російських військових щодо покращення живучості та гнучкості своїх систем запуску безпілотників. Розмістивши пускову установку на високомобільній платформі, російські військові зможуть розгортати безпілотники Lancet швидше та з прихованих позицій, зменшуючи ризик контрударів, при цьому  вантажівка добре придатна для розгортання на різноманітній місцевості, від відкритих полів до міських або гірських умов.

Фото: gettyimages

Чому не показали «Орешник»

Напередодні 9 травня в Росії було немало спекуляцій навколо «Орешника» та його можливої появи на параді. Але новітнє російське «вундерваффе» так і не з’явилось на Красній площі. Про що це свідчить? 

Більшість експертів сходяться на тому, що відсутність цієї новітньої російської балістичної ракети середньої дальності на параді 9 травня підтверджує, що вона ще не стала повноцінною частиною російського арсеналу, а продовжує залишатись експериментальним проєктом, що перебуває на стадії дослідної експлуатації. Серійне виробництво ще не налагоджене, і ракета не є масово розгорнутою.

Як відомо, вперше про ракету публічно заявив президент Росії Володимир Путін 21 листопада 2024 року після удару по Дніпру. За його словами, це була «випробувальна атака» нової ракети в бойових умовах. Відомо, що вона створена на базі радянської твердопаливної ракети «Універсал», розробленої в Дніпрі. Після розпаду СРСР документація була передана до Московського інституту теплотехніки, де її адаптували під російські потреби.  Експерти наголошують, що реальні характеристики ракети залишаються невідомими, а її бойова ефективність не підтверджена. Поза тим, немає сумнівів, що Росія  продовжуватиме використовувати «Орешник» як кремлівську інформаційно-психологічну операцію та інструмент залякування, особливо після атак українських дронів на Москву. 

Фото: gettyimages

Ексклюзивно для сайту espreso.tv парад у Москві прокоментував військовий експерт, співзасновник Консорціуму оборонної інформації Валентин Бадрак.

Хоча на параді було представлено значну кількість видів зброї, загалом понад 100 одиниць, насправді зброя не нова і репрезентована досить бідно. Насамперед, звісно, усі помітили, що не було «Орешника» та Су-57. Очевидно, «Орешника» немає взагалі, щоб його демонструвати, бо це експериментальна ракета, до того ж це ракета середньої дальності, яка має сенс лише у ядерному оснащенні. Тому очевидно, що її було недоцільно демонструвати - вона недопрацьована. Так само, як і Су-57, який реально не є літаком 5-го покоління. Цього року на виставках в Китаї та Індії китайські та індійські експерти відверто іронізували щодо цього проєкту, наголошуючи, що літак далеко не відповідає 5-му поколінню. Літаки ж, які були продемонстровані на параді, – це старі, радянські літаки, і їх було зовсім мало.

Намагались показати росіянинові артсистеми, наприклад «Мальву». Але з бойових дій в Україні добре відомо, що Росія безнадійно відстає від західних технологій в артилерії. З 2023 року вони намагаються створити артилерію 155-го калібру, але, на відміну від Китаю, досі не змогли цього зробити. Китай вже має понад 700 одиниць таких систем, і Росія тут кардинально залишилась позаду.

Фото: gettyimages

Щодо «Іскандера» питання сумнівне: вони стверджують, що модернізували його до 1000 км. Ніхто цього не перевіряв, і підтвердити, відповідно, не може. Цілком вірогідно, що це такі ж фейки, як їхні розрекламовані системи протиракетної оборони, що не здатні збивати старі балістичні ракети західного виробництва 1990-х років випуску. Тож я не впевнений, що «Іскандер» модернізований, є великі сумніви в цьому. 

Єдине, в чому, безперечно, є значне просування – у вдосконаленні  безпілотників, це правда. Росія просувається в розвитку БПЛА завдяки тому поштовху, який був наданий Іраном. Деякі технології Росія отримала від Китаю, а також завдяки контрабанді та обходженню санкцій Росія змогла зробити в цьому напрямі суттєві кроки. Мова про баражуючі боєприпаси, вже є нові, хоча назви їхні ще невідомі. Щодо "Орлану", їх уже збивають, так само як і шахеди та їхні нові модифікації типу "Герань". Тож, на мій погляд, головним для цього параду було продемонструвати вихід Росії з ізоляції, а зброю використали як рамку, ширму. В результаті зайвий раз світ переконався, що Росія має достатньо слабку зброю як на сьогоднішній день: за винятком ось цих кількох типів безпілотників, ця зброя поступається українській та західній.