Бондаренко: Конституційні ініціативи Добкіна ще недавно здавалися неможливими

Про це заявив політолог, глава Інституту української політики Кость Бондаренко, передає Еспресо.TV.

«Я пам'ятаю, як у 1999 році - тобто, 15 років тому - Леонід Кучма в інтерв'ю газеті «Факти і коментарі» заявляв, що Україна погодиться на виборність губернаторів не раніше, ніж через сто років. Ще рік тому питання виборності губернаторів не дискутувалося - для Партії регіонів незаперечним пріоритетом була централізація влади. Саме тому пропозиції, озвучені ПР, можна вважати радикальною зміною позиції», - підкреслив експерт.

Сьогодні ж, зазначив Бондаренко, Партія регіонів підкреслює готовність до того, щоб переглянути старі позиції щодо функціонування владної системи в країні на користь децентралізації. «Цілком логічно, що ПР вирішила підтримати норми щодо виборності голів регіонів, ліквідації обласних державних адміністрацій, як і ідею створення префектур, що стежать за виконанням норм Конституції на місцях. З тих заяв, які робили лідери Партії регіонів і сам Добкін у ході останніх тижнів, багато тез, з якими вони підуть на вибори президента, були відомі заздалегідь», - зазначив експерт.

На його думку, в багатьох моментах партія проявляє послідовність - наприклад, це стосується розширення ініціативи громадян щодо гуманітарної політики, законодавчого закріплення позаблокового статусу України, надання російській мові статусу другої державної. «Це, як ми знаємо, улюблена теза регіоналів, але тепер вона лягає в концепцію нової Конституції. Це також стосується норми, згідно з якою прокуратура позбавляється функцій загального нагляду - ця норма не нова, вона розглядалася в свій час в ході підготовки законопроекту «Про прокуратуру» , який був схвалений Венеціанською комісією, але так і не проголосований у Верховній Раді» , - зазначив політолог.

Водночас Бондаренко назвав «рудиментарним» положення про унітарність держави Україна, яке «регіонали» пропонують зберегти в Конституції. «Чи варто акцентувати в Конституції увагу на унітарному характер держави? Вважаю цей пункт рудиментарним. Знову ж: мені не зовсім ясно, яким чином і за яких обставин всенародно обраний глава регіону зможе втратити свій пост - розпорядженням Президента? Або ж постановою Верховної Ради? Або ж рішенням місцевих виборців? А як діяти у випадку, якщо глава регіону вступив у конфлікт з центральними органами влади і проявляє непокору? Як бути з відповідальністю народних обранців взагалі?», - запитав Бондаренко.

«Пропозиції пана Добкіна вельми цікаві, але в той же час у багатьох моментах можна дискутувати», - підсумував експерт.