У бюджетному процесі знову є серйозні порушення, – експерт

Як і в попередні роки, уряд знову допустив серйозні порушення норм бюджетного законодавства. Ключове із них - призупинення норм інших законів у рамках бюджетного процесу. Про це заявив експерт Інституту законодавства Верховної Ради, професор, доктор держуправління Валерій Воротін в інтерв'ю сайту "Лівий берег", передає "Сегодня" 

- Нагадаємо, у минулі роки Конституційний Суд прийняв кілька рішень, якими визнав подібну практику неконституційною. Раніше цим грішили в бюджетному процесі дуже часто - в основному це стосувалося соціальних виплат - і через це люди роками отримували менші виплати, ніж це гарантовано законом. На жаль, у проекті нового держбюджету знову така ж практика - щоправда, цього разу призупиняються норми не соціальних, а економічних законів, - повідомив Валерій Воротін.

Слова експерта підтвердило і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке в своєму висновку заявило про схожі порушення.

Також, за словами експерта, уряд порушив принцип стабільності податкового законодавства, гарантований ст. 1 Податкового кодексу та ст. 27 Бюджетного кодексу.

Окрім того, експерт вказав на зайву оптимістичність макроекономічних показників (зокрема, прогноз зростання ВВП на 3%), на яких побудований проект держбюджету.

- Що стосується структури доходів - держбюджет занадто залежний від непрямих податків - акцизів і ПДВ, які є податками на витрати і знижують стимули для відновлення економічного зростання, - зазначив Валерій Воротін.

За словами експерта, є помилки і в методології підрахунків доходів – зокрема, щодо акцизів.

- Наприклад, щодо тютюнових акцизів, де структура найбільш складна серед усіх підакцизних товарів, чиновники Мінфіну для спрощення розрахунків в адвалорну частину помилково зараховують також кошти, отримані від мінімального акцизного податкового зобов'язання. Таке викривлення прогнозу щодо доходів веде до помилкових висновків, на основі яких пропонують підвищити адвалорну частину акцизу, - пояснює Валерій Воротін.

При цьому, експерт нагадав, що в країнах Євросоюзу в методології не допускаються навіть незначні спрощення, які можуть призвести до викривлення прогнозу. До того ж, у більшості країн ЄС домінує не адвалорна, а специфічна частина акцизу, яка зручніша в адмініструванні та гарантуванні доходів держбюджету.

- До того ж, проект бюджету побудований на поки ще неіснуючій податковій базі. Уряд не враховує ризики провалу плану по доходах, у разі, якщо бюджет буде прийнято окремо, а зміни до Податкового кодексу будуть відхилені, - зауважив експерт.

Водночас серед позитивів нового проекту бюджету експерт назвав поступове запровадження елементів середньострокового бюджетного планування.

- Схожа практика успішно діє у країнах ЄС, наприклад, у Німеччині. У нас про необхідність запровадження практики середньострокового планування говорять уже не перший рік. Але вперше Кабмін запропонував законопроект, у якому передбачено окремі елементи такого планування. Зокрема, щодо акцизів - запропонований трирічний план підвищення тютюнового акцизу. Аналогічні заходи потрібно вводити і при плануванні інших доходів і витрат держбюджету. Це посилить фінансове забезпечення реформ, - заявив експерт Інституту законодавства Верховної Ради Валерій Воротін.