В одностатевої пари мишей-самців народилося мишеня. Як це сталося

Щоправда, дитинча швидко померло, пише National Geographic.

Народження дитини вдалося досягти завдяки використанню ембріональних стовбурових клітин і виключення певних ділянок в їх геномі, що працюють по-різному в залежності від того, від якого батька вони отримані.

Завдяки редагуванню генома дві мами-миші народили це дитинча. Тепер воно виросло і у нього навіть є свої діти

Це дитинча народилося від двох самців-мишей, проте не прожило довго

Довідка:

Партеногенез - форма розмноження, при якій статеві клітини розвиваються в дорослий організм без запліднення взагалі, або без злиття ядра сперматозоїда з ядром яйцеклітини після запліднення (такий варіант називається гіногенез). Такий процес зустрічається у декількох десятків видів тварин, в тому числі і хребетних (ящірок, амфібій, риб, птахів).

Найчастіше таким способом розмножуються самки, однак показані подібні випадки і у самців деяких риб. Для ссавців випадки партеногенезу в природі поки не відомі.

В даному проекті вчені працювали з феноменом геномного імпринтингу. Це епігенетичний процес, в результаті якого ген працює по-різному в залежності від того, отриманий він від батька чи від матері.

Наприклад, аллель гена IGF2 (інсуліноподібний фактор росту) працює в тому випадку, якщо він успадкований від батька. Успадкований від матері такий же аллель працювати не буде.

Різниця між геномами батька і матері, в тому числі, що стосується геномного імпринтингу, лежить в основі бар'єрів, що перешкоджають одностатевому розмноженню і стимулює взаємовигідний обмін генетичною інформацією між різностатевими особинами, а також сприяє поширенню корисних мутацій в популяції і підтримці конкурентноздатності у потомства.

Наразі дослідники не зосереджені на використанні такої технології на людях, але це не неможливо: "Ми не можемо стверджувати, що цей метод ніколи не може бути використаний для людей в майбутньому", - сказав старший автор Вей Лі з Китайської академії наук.

"Нам потрібно буде по-справжньому думати,  який повинен бути наш поріг для такого роду досліджень", - каже Соня Сутер, професор права в Університеті Джорджа Вашингтона, що спеціалізується на біоетиці та політиці охорони здоров'я.