Україна піднялася у рейтингу конкурентоспроможності

Україна посіла 83 місце зі 140 у рейтингу глобальної конкурентоспроможності економіки (Global Competitiveness Index). 

У порівнянні з показниками 2017 року, Україна “підросла” на шість сходинок.

Про це йдеться в звіті Global Competitiveness Index, оприлюдненому Всесвітнім економічним форумом спільно з Євразійським інститутом конкурентоспроможності та консалтинговою компанією Strategy Partners.

Перше місце рейтингу посідають США. За ними йдуть Сінгапур, Німеччина, Швейцарія, Японія, Нідерланди, Гонконг, Великобританія, Швеція і Данія.

Як формується рейтинг

Цьогоріч Всесвітній економічний форум змінив методологію розрахунку щорічного Глобального рейтингу конкурентоспроможності.

Нова методологія охоплює 140 країн, конкурентоспроможність яких оцінюється за 98 індикаторами, які згруповані в 12 основних компонентів – так званих драйверів продуктивності, що формують конкурентоспроможність країни.

Зміни у методології покликані максимально відстежити динаміку світової економіки в умовах Четвертої індустріальної революції та сконцентрувати увагу на нових факторах конкурентоспроможності, пов’язаних із швидким поширенням цифрових технологій, які раніше не були в пріоритеті політичних рішень урядів, пояснюють в методології рейтингу.

Йдеться про генерування ідей, підприємницьку культуру, інновації, відкритість та адаптивність.

Тож новий Глобальний індекс конкурентоспроможності 4.0 має, які і минулоріч, 12 компонентів, однак самі компоненти були реорганізовані та отримали нові назви.

Кількість індикаторів зменшилась з 114 до 98, при цьому 64 індикатори є новими. Сам ж індикатори розраховувалась на основі статистичних даних та опитувань.

Чи справді становище України покращилося?

За новою методологією Україна посіла 83 місце з 140 країн. Формально місце України в рейтингу покращилось на 6 позицій.

“Однак зміна методології не дозволяє напряму співставити позицію України з минулорічним рейтингом”, - пояснюють у Центрі соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Задля можливості порівняння динаміки показників, розробники рейтингу також розрахували позиції країн на основі даних попереднього періоду. Тож можна відслідкувати річні зміни у “новому” індикаторі та компонентах, що формують загальний рейтинг країни у 2018 році.

Тож за новою методологією у порівнянні з попереднім роком позиції України погіршились в 11 компонентах, і тільки в одному (“Динаміка бізнесу”) зафіксовано позитивну динаміку.

Найбільше балів Україна отримала за такими компонентами як “Навички” (45-те місце), “Розмір ринку” (47-ме місце), “Інфраструктура” (57-ме місце), та “Інноваційна спроможність” (58-ме місце).

А за індикатором «рівень електрифікації» Україні навіть вдалось зайняти перше місце. Втім, це перше місце Україна поділила з 66 учасниками рейтингу.

Компонентами, які тягнуть Україну донизу, виявились “Макроекономічна стабільність” (131-е місце), “Фінансова система” (117-те місце) та “Інституції" (110-те місце).

Серед індикаторів, які забезпечили Україні низькі бали, зокрема, наступні: вплив організованої злочинності на вартість ведення бізнесу, рівень інфляції (середній показник за 2016-2017 рр), динаміка боргу з врахуваннмя кредитного рейтингу країни, рівень тероризму, незалежність судової системи, захист прав власності, якість доріг тощо.

Найближчими сусідами України в рейтингу є Домініканська республіка (82 місце) та Македонія (84 місце).

Географічні сусіди України обігнали її: Росія зайняла місце 43-тє місце, Польща – 37-ме, Словаччина – 41-е та Угорщина - 48-ме, Румунія – 52-ге. Нижче опинилась тільки Молдова (88-ме місце), а Білорусь традиційно не рейтингувалась.

Найнижчий рівень конкурентоспроможності незмінно у Ємена та Чаду.

Що робити

Для покращення конкурентоспроможності експерти Всесвітнього економічного форуму радять  країнам будувати економіку, менш залежну від зовнішніх і внутрішніх шоків, створювати інноваційну екосистему, бути більш гнучкими:

"Четверта промислова революція може покращити економічні умови для всіх країн. Але поширення технології країни повинні інвестувати в людей та інститути", - наголошує Саадія Західі, член Правління та Голова Центру нової економіки та суспільства.