"Людожерство переходить у звичку", - звітували чекісти під час Голодомору

Про це розповідає Еспресо.TV з посиланням на BBC.

"В Ново-Василівському районі відбувається торгівля трупами кішок, собак і м'ясом полеглих коней з боку спекулятивних елементів серед селян. Продажна ціна собаки в середньому 12 руб., м'ясо полеглого коня - 6-8 руб. кг. Розплата в більшості випадків проводиться речами (килимами, одягом та інше)" (Дніпропетровський облвідділ, 5 березня 1933-го).

"На ґрунті голоду відзначено 6 випадків людоїдства. Є випадки свідомого умертвіння батьком своїх двох дітей через те, що останніх не було чим годувати" (Вінницький облвідділ, 9 березня).

"За останній час ми відзначаємо значне зростання трупоїдства і людоїдства. Щодня з районів отримую 10 і більше повідомлень. У ряді випадків людоїдство переходить навіть у звичку" (Київський облвідділ, 12 березня).

Побачивши безвихідь, селяни почали тікати зі штучно утворених колгоспів, де їх утримували силою.

З довідки ОГПУ "Про масові виїзди з сіл України і оперативні заходи боротьби з ними" від 2 лютого 1933-го:

"Зареєстровані села, з яких втекли всі дорослі й працездатні чоловіки".

В тому ж документі відзначено: "З метою припинення виїздів із сіл органами ГПУ прийнято рішучі заходи, які полягають: в категоричній забороні сільрадам видавати будь-які довідки на виїзд; мобілізації агентури і сільського активу на виявлення організаторів виїздів; створення по лінії транспортних органів ГПУ і по районах оперативних заслонів; арештів організаторів і учасників утечі".

Тих, кого ловили, переважно повертали назад - вмирати у своєму селі. Певну частину кидали за ґрати, а декого висилали до Казахстану.

Про масштаби втечі з села свідчить, наприклад, така цифра: лише протягом п'яти днів - з 6 по 10 лютого 1933 року - в Україні спіймали 5913 осіб. А загалом на той момент було затримано 29 406 втікачів.