"Чеський Трамп": хто такий мільярдер Андрей Бабіш і чи дійсно він проросійський. Пояснюємо

У парламентських виборах у Чехії, що відбулися 3–4 жовтня, партія ANO ("Так!") на чолі з Андреєм Бабішем здобула переконливу перемогу, набравши 34,5% голосів. Перемога ANO, яка не досягає конституційної більшості (80 мандатів з 200), відкриває шлях до складних коаліційних переговорів, ймовірно, з правопопулістськими силами. Для України ця подія може стати поворотним моментом: Бабіш обіцяє скоротити військову допомогу Києву, скасувати ключову ініціативу з постачання боєприпасів і зосередитися на внутрішніх проблемах Чехії.

Бабіша називають прагматиком, популістом і навіть "чеським Трампом". Чи стане Чехія новим головним болем для України через відверто проросійські погляди Бабіша, детальніше розповість Еспресо.

Біографія: від комуністичного агента до чи не найбагатшої людини Центральної Європи

Андрій Бабіш, фото: reuters

Андрей Бабіш народився 2 вересня 1954 року в Братиславі, що тоді була частиною Чехословаччини. Його батько, Штефан Бабіш, був інженером, дипломатом і членом комуністичної партії країни, а мати, Адріана, походила з карпатських німців із Ясіня (нині Закарпатська область України). 

Сім'я мала привілейоване становище в комуністичному суспільстві, що дозволило Андрею отримати якісну освіту. Він навчався в гімназії в Братиславі, а згодом у Женеві, де його батько працював у торговельному представництві Чехословаччини при ООН. У 1978 році Бабіш закінчив Університет економіки в Братиславі, здобувши ступінь із міжнародної торгівлі. 

У 1980-х роках Бабіш працював у зовнішньоторговельній компанії Petrimex, яка займалася експортом і імпортом хімічної продукції. Він працював у Марокко, де, за даними архівів чехословацької таємної поліції (StB), був зареєстрований як агент під псевдонімом "Бурек". Сам Бабіш категорично заперечує співпрацю з StB, називаючи звинувачення політично мотивованими. Словацький Інститут пам’яті нації підтверджує наявність документів. Судові позови Бабіша проти цих звинувачень досі не завершилися остаточним вердиктом.

Після "Оксамитової революції" 1989 року та розпаду Чехословаччини Бабіш скористався можливостями ринкової економіки. У 1993 році він заснував компанію Agrofert, яка починала з торгівлі добривами, але швидко розрослася до конгломерату з понад 250 компаній у сільському господарстві, харчовій промисловості, хімії та медіа. Agrofert отримувала значні субсидії від ЄС – за оцінками, у 2010-х роках це було понад 20 мільярдів крон (приблизно 800 мільйонів євро). Придбання медіа, зокрема впливових газет Lidové noviny та Mladá fronta DNES, посилило його вплив, викликавши порівняння з Сільвіо Берлусконі. 

Статки Бабіша оцінюються в 4,3 мільярда доларів, що робить його одним із найбагатших людей Центральної Європи (також входить у список топ-1000 найбагатших людей світу).

Шлях до влади і гучний скандал через "Гніздо лелеки"

протести проти уряду Бабіша у 2019 році, фото: Вікіпедія

Політична кар’єра Бабіша почалася в 2011 році, коли він заснував рух ANO ("Дія незадоволених громадян"), позиціонуючи його як антикорупційну платформу проти "корумпованих еліт". 

У 2013 році ANO здобула 18,65% на парламентських виборах, а Бабіш став міністром фінансів (2014–2017). У 2017 році партія перемогла з 29,64%, і він передав Agrofert у траст (критики назвали це косметичним кроком), щоб обійняти посаду прем’єр-міністра, ставши найбагатшим главою уряду Чехії. 

Та його уряд зіткнувся зі скандалами, зокрема через звинувачення у шахрайстві з субсидіями ЄС у справі "Hnízdo čápa" (Гніздо лелеки). Цей скандал став одним із найгучніших політичних і юридичних епізодів у Чехії останнього десятиліття. 

Розпочалося все у 2007–2008 роках, коли екологічний та рекреаційний комплекс "Гніздо лелеки" – ферма з готелем і конференц-залом на березі озера Славніч, за 60 км від Праги – отримав від ЄС субсидію в розмірі близько 50 мільйонів чеських крон (приблизно 2 мільйони євро). Ці кошти були надані за програмою підтримки малого та середнього бізнесу в бідніших регіонах ЄС. Проблема полягала в тому, що комплекс на той момент належав Agrofert, гігантському конгломерату Бабіша, який явно не відповідав критеріям "малої компанії". 

Щоб обійти це, Бабіш тимчасово передав активи родичам (дружині, дітям та партнеру), створивши окрему компанію, яка подала заявку на грант. Після отримання субсидії "Гніздо лелеки" повернулося під контроль Agrofert через дочірню фірму IMOBA. Поліція та Європейське бюро з протидії шахрайству (OLAF) згодом визнали це маніпуляцією, тобто приховуванням реального власника для незаконного отримання коштів. 

Розслідування активізувалося у 2015–2017 роках. А вже у січні 2018 року OLAF опублікувало звіт, де рекомендувало Брюсселю вжити "всіх належних заходів" щодо шахрайства, а чеська прокуратура звинуватила Бабіша та ще 10 осіб у субсидіарному шахрайстві. Бабіш заперечував будь-які порушення, стверджуючи, що активи належали його дітям, а не йому особисто. Однак він відмовився надати документи, які б підтвердили цю версію. 

Скандал досяг піку в листопаді 2018 року, коли опублікували інтерв'ю з сином Бабіша, Андреєм Бабішем-молодшим, який проживав у Швейцарії. Він, який має проблеми з психічним здоров'ям і був залучений до власності комплексу, заявив, що його "викрали" та утримували проти волі в Криму (анексованому Росією), Калінінграді, Москві та навіть українському Кривому Розі, аби перешкодити свідченню проти батька. 

За його словами, це організував Петр Протопопов, водій з Agrofert і чоловік психіатра Діти Протопопової, яка лікувала Андрея-молодшого в Празі. Бабіш-старший відкинув звинувачення, сказавши, що син має шизофренію і стверджуючи, що той сам поїхав на "відпустку". Ця історія спричинила політичний шторм в країні і опозиція вимагала відставки. Однак колишній комуніст і експрезидент Мілош Земан, союзник Бабіша, захищав його, обіцяючи призначити назад у разі падіння уряду.

У країні періодично ставалися масові протести. Зокрема, у 2019 році у центрі Праги зібралося 250 тисяч людей – найбільший мітинг з часів Оксамитової революції 1989 року. 

Наслідки для уряду Бабіша були фатальними. Скандал з "Гніздо лелеки", поєднаний з невдоволенням від пандемії COVID-19 та іншими звинуваченнями, підірвав довіру виборців. На парламентських виборах у жовтні 2021 року ANO набрала 27,12%  і програла опозиційній коаліції. 

Бабіш пішов у відставку 17 листопада 2021-го, а прем'єром став Петр Фіала. Натомість судовий фінал справи виявився неоднозначним. У січні 2023 року суд першої інстанції виправдав Бабіша, визнавши, що сторона обвинувачення не надала достатньо доказів навмисного шахрайства. Прокуратура оскаржила рішення, але цей вердикт дозволив Бабішу заявити про свою "невинуватість" і використати це політично, формуючи імідж "переслідуваного системою" реформатора. Саме на цьому тлі він почав політичне повернення, яке завершилося перемогою його партії на виборах цього року. 

Еволюція поглядів: від проєвропейця до популіста

Спочатку Бабіш позиціонував ANO як центристську, проєвропейську силу. У 2014–2017 роках як міністр фінансів він підтримував євроінтеграцію, реформи та антиросійські санкції після анексії Криму. Він навіть називав себе "європеїстом", критикуючи британський Brexit. 

Однак з 2017 року, після скандалів, його риторика радикалізувалася. Він почав висловлювати типові антимігрантські заяви, став критиком "брюссельської бюрократії" та "зеленого курсу". Бабіш приєднався до групи Renew у Європарламенті, але в 2024-му покинув її, створивши "Патріотів Європи" з Віктором Орбаном і Гербертом Кіклем (FPÖ Австрії) – альянс правих, що фокусується на суверенітеті, антимігрантській політиці та скептицизмі щодо клімату. 

Фактично ця еволюція пов'язана з виборцями. ANO "краде" голоси у правих і лівих, граючи на суспільному незадоволенні. Бабіш також називає себе "трампістом" і хвалить повернення Дональда Трампа. Як відзначає CNN, Бабіш також обіцяє "зробити Чехію великою знову", роздаючи, як і Трамп, бейсболки "Сильна Чехія", натхненні гаслом MAGA. 

На думку Бабіша, Чехія повинна думати перш за все за саму себе. Його медіаімперія підсилює цей популізм. 

"Ми хочемо, щоб Чеська Республіка стала найкращим місцем для життя в Європейському Союзі, і ми зробимо все, щоб це сталося", – сказав він своїм прихильникам після перемоги на парламентських виборах.

Чому називають проросійським і що він каже про Україну

Андрей Бабіш та Володимир Путін, фото: колаж з відкритих джерел

Лейбл "проросійський" з’явився через явний союз Бабіша з угорським Орбаном і словацьким Фіцо у питаннях пов’язаних з Україною, мовляв, треба шукати дипломатичних рішень у війні, не допомагати Україні зброєю, а також не запрошувати у ЄС. Фактично, це те чого хоче Кремль – обрізати допомогу заходу Україні, щоб поглинути через переважання ресурсів.

Зокрема, після перемоги на виборах, Бабіш заявив, що Україна "не готова" до вступу в ЄС, а постачанням снарядів Києву має займатись НАТО, а не Чехія. 

"Спочатку ми маємо закінчити війну, і ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до Євросоюзу. Ніхто не має заробляти на війні, тому постачання боєприпасів має бути прозорим і ним має займатись НАТО", - сказав політик. 

Тобто Бабіш може скасувати важливу чеську ініціативу з постачання снарядів, яка з 2024 року постачає Україні близько 1,5 млн артилерійських снарядів щорічно за кошти донорів НАТО. А це може швидко відобразитися на ситуації на фронті, коли "снарядний голод" ЗСУ може дозволити росіянам просунутися. 

Міністр закордонних справ Ян Ліпавський ще у квітні заявив Politico, що Бабіш поширює "російські наративи" в Європі та є "кошмаром для європейської безпеки".

"Бабіш постійно грається з російськими наративами. Він великий друг Орбана, і він хотів би втягнути нас у таку політику. Бабіш сказав, що зупинить ініціативу щодо боєприпасів, а а також не зміг сказати на громадському телебаченні, що зобов’яжеться дотримуватися статті 5, якщо Польща буде атакована ворогом, він був дуже невпевнений у цьому питанні", - відзначив Ліпавський.

Водночас сам Бабіш не позиціонує себе як прихильника прямої дружби з Кремлем – він частіше говорить про "національні інтереси", єврооптимізацію і потребу "балансувати" зовнішню політику. Проте на практиці його однобокі заклики зменшити військову допомогу й скепсис до санкцій призвели до сприйняття його як фігури, яка потенційно може відвести Чехію від активної підтримки України.

Проте реальний вплив Бабіша залежатиме від коаліційної математики в Празі, міжнародного тиску та внутрішніх юридичних й інституційних обмежень, які можуть стримувати різкі кроки, вірогідно, старого-нового прем’єра.

"Щоб стати прем'єр-міністром, Бабіш має подолати деякі перешкоди, зокрема закони про конфлікт інтересів як власник хімічної та харчової імперії, а також тривалі звинувачення у шахрайстві, пов'язані з "Гніздом Лелеки", - відзначають у Reuters. 

Що кажуть експерти

"Патріоти для Європи". Зліва направо Андрей Бабіш, Герберт Кікль та Віктор Орбан, фото: Сторінка Віктора Орбана в соцмережі Х

У The Economist підкреслює, що Бабіш – прагматик із комерційним підґрунтям. Тому йому вигідно апелювати до електорату з чутливими темами економіки та соціальної політики, але він може пом’якшити свою зовнішньополітичну позицію, щоб не створювати конфліктів з партнерами в ЄС. Водночас у виданні попереджають, що його перемога може посилити тренд у Центральній Європі стосовно відмови допомозі Україні. Таким чином до проросійського блоку Угорщини та Словаччини додасться ще й Чехія.

"Критики побоюються, що якщо правий мільярдер поверне владу, Чеська Республіка може стати новим "предметом відрази"  для ЄС поряд з Угорщиною Віктора Орбана та Словаччиною Роберта Фіцо", - кажуть у Politico.

Atlantic Council у своєму аналітичному матеріалі вказує, що хоча Бабіш має історію евроскептичної риторики, він часто демонстрував "прагматичний" підхід. 

Зокрема, чеський політолог Йозеф Млейнек відзначив, що фундаментальних змін у зовнішній політиці від уряду Бабіша не очікується через потребу утримати владу, зважувати коаліційні компроміси і не відштовхувати Захід.

Натомість науковий співробітник Дослідницького центру "Асоціація міжнародних справ" Павел Гавлічек сказав Суспільному, що насправді Бабіш не є проросійським політиком. 

"Він, звісно, політик-популіст. У нього були дуже добрі та коректні стосунки з Володимиром Зеленським, коли Бабіш ще був при владі. Це було ще у 2019 році. … Бабіш прагматик. Він також має деякі свої інтереси, пов'язані з Україною. Андрей Бабіш знає добре ультралівих та крайніх лівих політиків у Чехії. Для утворення з ними коаліції йому доведеться, звісно, заплатити ціну", - сказав Гавлічек.

Стосовно порівняння з Орбаном, то Бабішу ще дуже далеко то впливу того. Адже Орбан системно зміцнив контроль над інституціями країни, медіа й судочинством, взявши під себе політичну систему Угорщини. Тому фраза "другий Орбан" швидше є попереджувальною метафорою, ніж точним прогнозом стосовно майбутнього Бабіша і Чехії. 

У Reuters відзначають, що популістські обіцянки Бабіша, а це підвищення зарплат і зниження податків, можуть призвести до серйозного удару по бюджету. Аналітики попереджають, що проєктне збільшення витрат може збільшити дефіцит та державний борг Чехії і тим самим ще більше ускладнити життя чехам. 

Тож остаточно про долю нового уряду Чехії та чи дійсно Бабіша призначать прем’єром, стане відомо найближчими днями. Наразі тривають переговори між партіями, що пройшли до парламенту.

Читайте також: Атака РФ на Львів змусила НАТО діяти, а новий уряд Чехії створить проблеми Україні. Акценти світових ЗМІ 5 жовтня