Кращий від розрекламованого російського "Ланцета": що відомо про український БпЛА "Булава", який планують постачати в країни НАТО

Що таке БпЛА "Булава"

"Булава" – це український дрон-камікадзе середньої дальності. Він був представлений під експортною назвою Mace на великій міжнародній виставці Eurosatory 2024 у Парижі. Розробила дрон українсько-чеська компанія UAC, що є філією українського виробника безпілотних літальних апаратів DeViRo. DeViRo з 2014 року займається розробкою та виробництвом безпілотників військового класу. На фронті використовується з 2024 року.

Стартує Mace з допомогою катапульти. Може уражати як цілі, обрані оператором, так і атакувати по координатах чи в парі з іншим безпілотником. Дрон оснащено оптичною станцією з тепловізійними каналами, що дозволяє працювати вдень і вночі, а також сучасними технологіями машинного зору для виявлення цілей навіть за умов поганої видимості.

(БПЛА) "Булава", фото: building-tech.org

БпЛА "Булава" стійкий до засобів радіоелектронної боротьби противника. Для збільшення радіуса дії він може використовувати ретрансляцію сигналу.

"Дрон фіксує спуфінг, має шифрований канал передачі даних, а також використовує MESH-технологію (ретрансляцію), що дозволяє реалізувати дальність удару на понад 60 км. Також мова йде і про об'єднання у єдиний контур із розвідувальними дронами", – описує можливості безпілотника видання Defense Express.

Що краще: "Булава" чи "Ланцет"

Аналогії "Булави" та "Ланцета" виглядають вкрай логічними як через завдання, що стоять перед дронами, так і через застосоване аеродинамічне рішення з Х-подібним оперенням. Українські виробники не приховують, що працювали саме над аналогом для дронів ворога.

"У першій фазі широкомасштабної війни наші військові зіткнулись із проблемою такого класу дронів, як баражуючий боєприпас, на кшталт російського "Ланцета". І, звісно, до нас почала надходити запити, щоб ми таке розробили й створили. По суті це стало нашою відповіддю на такий тип зброї. Ми розпочали розробляти баражуючі боєприпаси, які б могли уражати цілі на відстані 40+ км", – розповідав співзасновник компанії DeViRo Денис Чередніченко.

За словами віцепрем'єра, міністра цифрової інформації України Михайла Федорова, "Булава" перевершує "Ланцет" за ключовими показниками, а тому український БпЛА завершив еру домінування російського дрона.

"Система не просто знищує цілі — вона робить це точно, у тилу ворога й за найскладніших умов. 
– знищує високопріоритетні цілі — засоби РЕБ та системи ППО, Бук-М, Тор тощо; 
– уражає як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
– забезпечує відеопідтвердження уражених цілей у реальному часі;
– має низку унікальних характеристик, які не розголошують з міркувань безпеки", – написав на своїй сторінці Федоров.

Тактико-технічні характеристики БпЛА "Булава"

• Крейсерська швидкість – 100 км/год,
• Бойовий радіус – 60 км,
• Тривалість польоту – 1 год,
• Практична стеля – 2000 м,
• Довжина – 1,5 м,
• Розмах крил – 1,6 м,
• Вага спорядженого – 11 кг,
• Боєзапас – 3,6 кг,
• Зум – х25 оптичний, х4 цифровий.

Виробництво дронів "Булава"

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав виставку сучасної зброї українського виробництва у Києві, 06 травня 2025 року (безпілотник «Лелека», ударний безпілотник «Булава» та безпілотник дальньої дії «Deep Strike»). Фото: Getty Images

Серійне виробництво БпЛА "Булава" навесні 2024 року розгорнули в чеському місті Колін. На місцевому заводі ексклюзивно для Сил оборони України виготовляють два типи дронів – розвідувальний Leleka-LR і баражуючий боєприпас Mace ("Булава"), повідомляв чеський портал е15.

Читайте також: Лелеки, що несуть не нове життя, а смерть росіянам: все про український БПЛА "Лелека-100", який називають "очима української артилерії"

На заводі, станом на літо 2024 року, працювало 80 осіб. Понад 60 із них – українські фахівці, решта – чехи. На той час мова йшла про виготовлення близько сотні розвідувальних та ударних безпілотників на рік. Втім у статті писали про плани масштабування та збільшення обсягів виробництва. Згодом аналітик Юліан Рьопке озвучував уже зовсім інші цифри – 300 безпілотників щомісяця.

"Відгуки достатньо позитивні. Єдина претензія до нас: чому так мало?", – зазначав Денис Чередніченко.

"Виробництво безпілотників починається з виготовлення точної електроніки. Збірка материнських плат і цілих електронних блоків повністю здійснюється на потужностях компанії силами спеціалістів. Так само вони збирають оптичні модулі. Інші операції включають лиття у форми, 3D-друк та обробку на ЧПУ-верстатах фюзеляжів і крил майбутніх безпілотників", – описував виробничий процес портал "Мілітарний".

Виробники наголошували на власній автономності. В субпідрядників купують хіба що двигуни. Постачання дронів для ЗСУ називають своїм основним наразі завданням.

"Зараз доставка безпілотної техніки з Чехії в Україну є абсолютним пріоритетом. У майбутньому ми маємо намір отримати вирішальну частку центральноєвропейського ринку в категорії середніх безпілотників та постачати продукцію в збройні сили країн НАТО та інших держав", – відзначав один з керівників UAC Штефан Фюле.

Можливості БпЛА Mace

Бойова частина дрона є комбінованою, тобто поєднує кумулятивну, пробивну та термобаричну. Кумулятивний заряд пробиває броню товщиною до 400 мм, осколково-розривний призначений для руйнування окопів або командних пунктів. "Булаву" успішно застосовували в військових операціях для знищення російської техніки, зокрема танків і зенітних установок.

"Це є передусім засіб для завдавання точних ударів. Тому характерні цілі – це засоби ППО, командно-штабні машини і, як би кумедно це не звучало саме для БпЛА, ворожі засоби РЕБ (стаціонарні та рухомі), скупчення польових сховищ боєприпасів і таке інше", – розповідав співзасновник компанії DeViRo Денис Чередніченко.

Він, зокрема, розповів про підтверджене ураження цілей на відстані 55 км від точки запуску. Дальність зв'язку, на якій може працювати дрон, перевищує 50 км.

"Ми не просто випускаємо якусь продукцію, а створили певну екосистему. Вона полягає в програмному забезпеченні, яке може об'єднувати як баражуючий боєприпас, так і дрон-розвідник. Є можливість здійснювати оперативну передачу інформації на штабні пункти чи віддавати їх на певні системи управління боєм. Коли дрон діє як розвідник, дальність, за якою оператор може отримувати відеокартинку, зменшується", – зазначив Чередніченко.

"Булава" оснащена автопілотом, що в певний момент, проаналізувавши радіоелектронну обстановку довкола себе,  здатен ухвалювати рішення, як перемикатись по частотах та які режими використовувати.

Систему наведення у компанії DeViRo називають універсальною, бо, крім того, що її можна використовувати для атаки статичних і рухомих наземних цілей, виробники проводять заводські дослідження, "ганяючись самі за собою в повітрі". 

"Ця система наведення на базі іншого планеру, зі збільшеними швидкісними характеристиками, може успішно доганяти "шахеди" чи інші безпілотники ворога. Ще одна наша фішка – система наведення є повністю автономною. Тобто коли оператор виходить в якийсь "район інтересу", де він шукає ціль або знає заздалегідь, що вона знаходиться в певному квадраті, то завданням оператора є лиш клацнути мишкою на зображення цієї цілі на моніторі, і все. Далі система все робить сама, нічого руками робити не потрібно", – наголосив Денис Чередніченко.

Ціль захоплюється завдяки її маркуванню оператором, далі (супроводження цілі, донаведення самого баражуючого боєприпасу на ціль) – повністю працює автоматика.