Що таке БпАК "Лелека-100"

Фото: Getty Images

"Лелека-100" – це український військовий багатофункціональний безпілотний літальний апарат, створений українською компанією DeViRo. Безпілотник є частиною програмно-апаратного комплексу. 

"Лелека-100" був створений із композиту скловуглеволокно для вирішення завдань з аеророзвідки, патрулювання, картографування місцевості з можливістю передачі оперативної інформації та отримання точних географічних координат у режимі реального часу. Оснащений електричним двигуном.

Комплекс пристосований для роботи в умовах складної радіоефірної обстановки, у режимі навмисної постановки радіозавад або блокування систем супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС. Дрон можна використовувати в будь-який час доби, він стійкий до несприятливих погодних умов (дозволяється використання комплексу в умовах щільної хмарності та дрібного дощу, якщо час знаходження у повітрі під дощем становить не більше 20 хвилин).

"Лелека-100" –  це один з найпопулярніших та найкращих розвідувальних БПЛА бригадного рівня, що коригує вогонь артилерії на глибину до 50 км. Безпілотник здатен сідати та злітати в режимі радіомовчання, впродовж польоту оператор може вмикати чи вимикати відеотрансляцію", – описує безпілотник портал "Мілітарний". 

Як створювали БПЛА "Лелека-100"

Вперше про "Лелека-100" заявили в серпні 2015 року. Тоді гpупa конструкторів DeViRo на території ДП "Завод 410 цивільної авіації" представила цей розвідувально-ударний безпілотний комплекс. Безпілотник був допущений до експлуатації в ЗСУ у 2016 році, за результатами визначальних відомчих випробувань. 

Наступного року міноборони випробовувало "лелек" на аеродромі поблизу Чернігова, у Державному науково-випробувальному центрі ЗСУ. На той час пресслужба міністерства оборони писала про дрон як про маловідомий і такий, що потребує ретельного вивчення. Але водночас наголошувала, що "Лелека-100" має сучасне авіаційне і радіоелектронне обладнання, виконує завдання з аеророзвідки на великих відстанях і є більш безшумним і невловимим для радарів від попередніх розробок. Безпілотні авіаційні комплекси "Лелека-100" вже були офіційно вказані серед зразків техніки, що закуповувались для ЗСУ в 2017 році.
Державні випробування "Лелеки" пройшли в 2020 році – комплекс оцінювали в умовах протидії засобів ППО та РЕБ. А ще через рік "Лелеку-100" взяли на озброєння в ЗСУ.

"Лелека" – це "очі й вуха" на полі бою для вирішення завдань з аеророзвідки, картографування місцевості. Він може патрулювати, передавати оперативну інформацію та отримувати точні географічні координати у режимі реального часу. Достеменний факт, що цей БПЛА допомагає артилерії влучно вражати цілі уже з другого пострілу. Важливо, що ми прийняли на озброєння зразок, який вже проходив випробування не лише на полігонах, а й у реальних бойових умовах", – зазначив тодішній міністр оборони Андрій Таран.

Як працює комплекс "Лелека-100"

Відеотрансляція з БПЛА "Лелека-100" відбувається в кодованому вигляді, щоб уникнути перехоплення стандартними відеоприймачами. Крім того, відеосигнал з борта БпАК не містить ні польотної телеметрії, ні GPS. Існують модифікації дрона із встановленою окремою фотокамерою, запрограмованою на фотографування з заданим інтервалом часу чи по команді автопілота.

Фото: Getty Images

Щоб засоби РЕБ противника не запеленгували дрон, передавач відеоканалу "лелек"  оснащений системою дистанційного вмикання та вимикання. Оператор керує БпАК по шифрованому цифровому радіоканалу, що дозволяє отримувати дані телеметрії протягом усього польоту, а також може відстежувати по супутникових мапах місце знаходження БПЛА та керувати його маршрутом. У випадку протидії ворожими засобами РЕБ, дрон може виконувати політ автономно, повернутись та здійснити приземлення у заздалегідь запрограмованій точці в режимі радіомовчання. Крім того, впродовж усього польоту оператор може вмикати або вимикати відеотрансляцію з борту "лелеки".

Завдяки автоматизованому керуванню дроном оператор може зосередити увагу на аналізі оперативної інформації, що надходить з борта. Існує також режим комбінованого керування з частковим втручанням оператора та можливістю спрямовувати апарат у потрібному напрямку. Після втручання оператора апарат повертається до виконання маршруту, запрограмованого заздалегідь.

Модульна схема безпілотників дозволяє змінювати корисне навантаження. Модулі цільового навантаження для використання у світлий час доби гіроскопічно стабілізовані за двома осями та дистанційно керуються у напрямках: в право-ліво та вверх-низ. Цільове навантаження для використання у нічний час оснащене тепловізійним сенсором з можливістю дистанційного керування у напрямку вверх-вниз.

Характеристики БПЛА "Лелека-100"

• Габарити повітряного апарата – 1,98 м х 1,14 м,
  Злітна вага – 4,5-5,5 кг,
  Максимальна висота польоту – 1500 м,
  Максимальна швидкість – 120 км/год,
  Крейсерська швидкість – 60-70 км/год,
  Час перебування в повітрі – до 4 год,
  Гарантована довжина маршруту – 100 км,
  Допустимий спротив вітру – до 20 м/с,
  Температурний діапазон – від -20°C до +40°C.

Вартість БпАК "Лелека-100" – $40 тис.

Як БпАК "Лелека-100" використовують у ЗСУ

Фото: Getty Images

Про закупівлі волонтерами "лелек" для українських військових було відомо вже в 2020 році. Тоді Сергій Притула прокоментував відео російського пропагандиста Сладкова, на якому "лелека", придбаний волонтером, був вражений ракетою. Окупанти заявили, що збили літальний апарат, який коштував українським платникам податків кілька тисяч. доларів. Притула наголосив, що безпілотник оплатили саме волонтери і додав, що росіяни збили безпілотник за $10 тис. ракетою з зенітно-ракетного комплексу “Оса”, орієнтовна вартість якого становить $50 тис.

Щодо цін, то вартість безпілотного авіаційного комплексу "Лелека-100" складає близько 40 тис. доларів. Саме таку ціну оприлюднили в фонді "Повернись живим", що в квітні 2022-го закупив 25 комплексів для Сил оборони. Загальна вартість 25 комплексів БПЛА "Лелека-100" становила 36 млн грн (близько $1 млн) за тогочасним курсом. До складу кожного комплексу входить два безпілотники та наземна станція управління. В оприлюднену вартість увійшли комплекси в найкращій комплектації, з пакетом навчанням екіпажів, з ЗІП (запасні частини, інструменти, приладдя), розхідниками, сервісом та обслуговуванням. Крім того, організована цілодобова служба підтримки зовнішніх пілотів-операторів, де на кожну проблему відразу реагують. 

Безпілотники постійно удосконалюються. Співвласник компанії DeViRo Денис Чередніченко у програмі "Війна і зброя" на телеканалі "Еспресо" відзначив, що якщо порівняти програмне забезпечення станом на початок широкомасштабного вторгнення ворога в Україну і зараз, то це зовсім різні речі. Постійно змінюються системи протидії засобами РЕБ противника, додаються чи покращуються алгоритми авіоніки дрона.

Упродовж 2023-го фонд "Повернись живим" активно передавав комплекси у різні підрозділи українського війська. Також "лелек" для українських захисників закуповували інші організації, як-от "Житомиробленерго" для 30-ї бригади, чи Фонд Петра Порошенка – для 3-го окремого полку ССО ім. Святослава Хороброго та 141-ї бригади.

Щодо випадків використання, то серед великої кількості ураженої техніки РФ можна виділити наприклад, ЗРК "Бук", знищений у перший місяць після повномасштабного вторгнення за наведенням від "лелеки".

Інший випадок – ураження ЗРК "Панцирь-С1" на Донеччині, трохи південніше Бахмута, у 2023-му. Після виявлення та верифікації цілі, її координати передали артилерійському підрозділу, котрий завдав удару по позиції ворога та уразив ціль. Ймовірно, було застосовано ракету GMLRS від реактивної системи залпового вогню HIMARS.

Що кажуть українські захисники про "Лелеку-100"

"Лелека-100" – дуже хороший БПЛА, який може якісно виконувати завдання з аеророзвідки в тилу ворога на відстані кількох десятків кілометрів від лінії фронту. Він також непогано захищений від впливу російських комплексів РЕБ, що дозволяє нам працювати безпосередньо над позиціями окупантів вдень та вночі", – розповідали "АрміїInform" в одному з підрозділів авіарозвідки окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, який активно використовував "лелек" на Авдіївському напрямку.

Фото: Getty Images

За словами військових, впевненість у бойових якостях дрона дозволила вчасно виявити російську підготовку до першого жорсткого штурму Авдіївки у жовтні 2023 року. Аеророзвідники заздалегідь виявили російські колони, що формувалися в тимчасово окупованому Донецьку. Хлопці кажуть, що тоді порахувати ворожу техніку було важко. 

"Зазвичай нам вдається виявити 1-2 одиниці техніки за добу, але коли відбувався штурм виявлені цілі рахували десятками. Наше завдання – виявити ворога якомога раніше та передати координати цілей командиру. Далі їх супроводжуватимуть інші БПЛА, які й будуть здійснювати безпосереднє корегування вогню артилерії чи дронів-камікадзе або знищувати їх шляхом скидання спеціальних боєприпасів. Завдяки нашій роботі в побратимів завжди є час на те, щоб добре підготуватися до підходу росіян", – зазначав старший оператор.

Бійці розповіли, що запускають "Лелеку" за допомогою катапульти, а повертають на землю на парашуті. 

"Оператор має добре орієнтуватися на місцевості в районі роботи, щоб правильно вивести її на необхідну точку, а потім повернути назад. Велику роль грає метеообстановка в районі. Наприклад, низькі хмари змусять працювати на меншій висоті, що підвищує ризик виявлення апарата візуально та його збиття зі стрілецької зброї. Своєю чергою зустрічний вітер під час повернення може трохи збільшити час польоту, й тут необхідно правильно розрахувати запас батареї, щоб вистачило на повернення додому", – розповів командир підрозділу.

Leleka LR

Фото: https://mil.in.ua

Новий безпілотник Leleka LR представили в листопаді 2023-го. Новітній безпілотний авіаційний комплекс презентувала українсько-чеська компанія UAC.

Leleka LR – це український безпілотник, який виробляється за межами України на чеському заводі, з метою убезпечити матеріально-технічну та інтелектуальну базу виробництва. На виробництві у чеському місті Колін працює 80 осіб, з них понад 60 – українські фахівці. 

Представники компанії зазначили, що комплекс розроблявся за досвідом російсько-української війни з акцентом на захист від ворожих систем радіоелектронної боротьби. Заявлено, що в ньому було зібрано найсучасніші технологічні рішення які допоможуть уникнути протидії ворожих засобів РЕБ.

"Комплекс Leleka LR призначений для проведення розвідки та корегування вогню артилерії. Для цього він отримав двохосьовий гіростабілізований оптико-електронний модуль з оптичним 25-кратним та 4-кратним цифровим зумом. Він є легкозйомним та пропонується у денній версії та нічній з тепловізійним каналом спостереження", – писав "Мілітарний".

Бортовий комп’ютер безпілотника має цифрові алгоритми обробки відео і здатен супроводжувати статичні і рухомі об’єкти, утримуючи їх в центрі кадру в автоматичному режимі. У комплексі реалізовано можливість сумісного використання дрону з артилерією та реактивними системами залпового вогню типу HIMARS.

Характеристики Leleka LR:

• Робоча висота – 1200-1500 м,
  Максимальна висота – 2000 м,
  Максимальна швидкість — 32 м/с
  Крейсерська швидкість — 22 м/с
  Розмах крил – 3 м,
  Злітна вага – 8,7 кг,
  Корисне навантаження – 0,6 кг,
  Радіус польоту – 90 км,
  Час польоту – 4 год.

Однією з переваг нового комплексу виробники називають легкість перепідготовки на нього екіпажів БПЛА "Лелека-100". Обидва мають схожий алгоритм технічного обслуговування та програмне забезпечення, тому екіпаж може бути підготовлений менше ніж за два тижні.

Новий безпілотний розвідувальний комплекс вже пройшов дослідну експлуатацію силами ССО на передовій на Запорізькому напрямку, де коригував українську артилерію.