Літаки майбутнього: чи доведеться на 150 шведських Gripen чекати десятиліттями. Пояснюємо

Еспресо розповість детальніше про особливості цих винищувачів та чому їх виробництво є основною проблемою для воюючої країни.

Що відомо про Gripen і чим цей винищувач особливий

винищувач JAS 39 Gripen Demo, фото: gettyimages

Saab JAS 39 Gripen – це легкий однодвигунний винищувач четвертого покоління (нові моделі – майже п’ятого), розроблений шведською компанією Saab. Проєкт Gripen (назва перекладається як "грифон") розпочався ще в 1979 році, коли шведський парламент схвалив створення нового багатофункціонального літака для оборони від потенційного наступу СРСР. Перший політ прототипу відбувся в 1988 році, а серійне виробництво стартувало в 1996-му. Фактично Gripen став відповіддю на виклики холодної війни, тому він компактний, дешевий у експлуатації та адаптований до суворих умов Північної Європи.

Унікальність Gripen полягає в його "розумній" архітектурі. Літак має розширену систему датчиків, яка автоматично аналізує дані з радарів, інфрачервоних сенсорів та баз даних, передаючи ключову інформацію пілоту на багатофункціональні екрани. Це дозволяє бачити ворожий літак ще за 250-300 кілометрів.

Він оснащений потужним двигуном Volvo RM12 (на базі General Electric F404), що забезпечує суперзвукову швидкість (Mach 2, тобто близько 2100 км/год), і маневреність завдяки дельта-крилу з канардами. Дальність польоту без дозаправки становить понад 3 тис. км.

Gripen дуже швидко здатний змінювати свою роль, адже за хвилини переключається з повітряного бою на удари по землі чи розвідку. Тому ці літаки можуть нести на собі практично будь-яке озброєння. 

А ще дуже важливо для нас, що Gripen може злітати навіть з дорожніх баз – звичайних автомобільних магістралей довжиною 500–800 м. Ця унікальна особливість, закладена в шведській військовій доктрині, дозволяє швидко розосереджувати авіацію, уникати ударів по аеродромах і обслуговувати літак за 10–20 хвилин прямо на трасі, щоб той злетів.

Крім цього "Грифон" вважається надсучасним завдяки ще й своїй низькій вартості експлуатації – $5000–8000 за годину польоту, що вдвічі дешевше за F-16 чи F-35.

Ціна одного сучасного Saab JAS 39 Gripen становить близько 100–140 млн доларів разом з обладнанням. Наразі загалом у світі є понад 300 таких винищувачів, які експлуатують сім країн світу: Швеція, Велика Британія, Чехія, Угорщина, Бразилія, ПАР та Таїланд. Ще декілька країн ведуть переговори про закупівлю.

Український "зоопарк" винищувачів

МІГ-29, фото: mil.in.ua

До повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році українські ВПС складалися із застарілих радянських машин без єдиної концепції. Основу становили МіГ-29 (близько 40–45 одиниць) та Су-27 (20–30), успадковані від СРСР. Ці винищувачі 4-го покоління, розроблені в 1970-х, мали потужну маневреність, але страждали від низької надійності, відсутності сучасної авіоніки та вразливості до ППО. Додатково були Су-25 (штурмовики, 17–20) для підтримки наземних військ та Су-24 (бомбардувальники, 12) для ударів.

Після повномасштабного вторгнення почався довгий процес оновлення і поповнення флоту західною технікою. Україна почала отримувати американські F-16 (наразі близько півсотні) та французькі Mirage 2000 (говорилося про 20, але по факту лише 5). Однак багато з цих машин або застарілі (в сенсі логістичної сумісності з сучасною авіонікою), або їхніх поставок замало, щоб швидко перебудувати повітряний флот. Саме тому пошуки оптимальної платформи, яка поєднувала б сучасність, вартість експлуатації та можливість локалізації виробництва – все це привело до шведських Gripen.

Кінцева мета України – сформувати флот із 250 сучасних літаків, основою бойовою одиницею якого будуть саме Gripen.

Переговори із Швецією: від років обговорення до підготовки угоди

Володимир Зеленський в кабіні шведського винищувача, фото: Офіс президента

Розмови про купівлю Gripen для України тривають вже десятиліття. Наприклад, у 2020 році Командування Повітряних сил ЗСУ оприлюднило документ "Візія Повітряних Сил Збройних Сил України 2035", де йшлося, що літак JAS 39 був визначений як можлива заміна існуючого парку тактичної авіації. Розрахунки показали, що закупівля цього винищувача є найоптимальнішою з огляду співвідношення ціни та бойового потенціалу. 

З початком повномасштабної війни, а особливо після схвалення передачі Україні F-16, активізувалися переговори і з шведами. Ще влітку 2023-го року президент Володимир Зеленський повідомляв про те, що українські пілоти почали тестувати Saab JAS-39 Gripen. Мова йшла про симулятори для ознайомчої підготовки. Попри це, у 2024 році Україна змінила курс, як сказав глава МЗС Швеції, Київ відклав постачання винищувачів Gripen, щоб зосередитися на F-16. 

Та цього року все знову змінилося. Кульмінацією став візит президента Зеленського до шведського Лінчепінга (завод Saab) 22 жовтня. Разом із прем'єром Ульфом Крістерссоном вони підписали лист намірів про довгострокову співпрацю: 100–150 Gripen E (нове покоління) за 10–15 років, з фінансуванням з заморожених російських активів та "коаліції охочих". Швеція обіцяє обмін досвідом, навчання та можливе спільне виробництво. Зеленський наголосив, що Gripen – теперішній пріоритет через їх маневреність і малі фінансові затрати, але Крістерссон попередив про "довгий шлях".

"Обслуговування Gripen найдешевше, бо найменша кількість людей має бути залучена. Для нашого пілота з фахом і досвідом це не півтора року навчання, як, наприклад, у нас було з F-16, а 6 місяців. Усі льотно-посадкові технічні можливості у Gripen теж вигідні, вони можуть злітати і сідати на траси. Та й на нього чіпляється все. Напевно, майже все з того, що використовує Україна. Головне питання – ми домовились про локалізацію Gripen. Я вважаю, що це історична домовленість", - сказав глава держави.

Однак наразі компанія Saab та Україна ще не підписали контракт на виробництво винищувачів Gripen і не отримали замовлення.

"Ми перебуваємо на початку процесу, який, сподіваємося, призведе до укладення контракту в майбутньому", - повідомили LIGA.net у відділі зв'язків з медіа компанії. 

Водночас генеральний директор компанії Мікаель Йоханссон розповів Financial Times, що Saab готова відкрити в Україні завод із виробництва літаків Gripen.

"Під час війни це не так просто, але було б чудово створити потужності принаймні для кінцевого збирання та випробувань, а можливо, і для виробництва деяких деталей в Україні", – сказав він.

В аналітичному виданні Defence-ua кажуть, якщо шукати відповідь на питання де саме можливо організувати збирання Gripen в Україні, тоді "варто розраховувати на фактичне повне залучення всіх авіабудівних підприємств України". 

Ідеальний літак, але довго чекати: що кажуть експерти та які ризики для України

JAS 39E ПС Бразилії, якій довелося чекати 11 років, щоб отримати 10 літаків, фото: Força Aérea Brasileira

Чи не всі експерти в один голос кажуть, що ці літаки є чудовим і збалансованим варіантом для України. Наприклад, український льотчик Вадим Ворошилов з позивним Karaya, красномовно написав, що для нього JAS-39 – це єдиний винищувач у світі заради котрого він "готовий продати душу". 

"Маючи досвід льотної роботи упродовж 14 років, а особливо в сучасних реаліях, коли ворог систематично завдає комбінованих ударів по аеродромній інфраструктурі – Gripen створений для таких жорстких умов", - відзначає пілот, детально розписуючи, чому це один з самих вдалих і збалансованих винищувачів 4-го покоління. 

В етері "Радіо НВ" експерт з озброєнь порталу Defense Express Іван Киричевський навіть заявив, що шведи спільно з німецькою компанією працюють над інтеграцією штучного інтелекту у винищувачі Gripen.

"Можливо з часом цей літак зможе, в принципі, виконувати в такому автоматичному режимі свої завдання. Тобто без участі пілота. Відповідно цей літак не тільки для нинішньої війни, але для війни майбутнього", - сказав Киричевський.

Французький експерт з авіації та космосу Ксавьє Тительман заявив у коментарі Укрінформу, що шведські винищувачі можуть змінити баланс сил у повітрі на користь України.

"Цей літак значно перевершує Mirage 2000 і F-16, які сьогодні експлуатуються Україною з великим успіхом. Gripen – це ще один рівень вище. Його створили як модульний винищувач, який об'єднує технології всіх західних постачальників відповідно до стандартів НАТО. Він сумісний з усім наявним обладнанням і спроєктований для переваги над російськими винищувачами Су-35 і навіть Су-57, а також для протистояння російській протиповітряній обороні", - пояснив Тительман, підкресливши, що Gripen був розроблений спеціально для протидії Росії.

Однак експерт додає, що потрібно дочекатись остаточних домовленостей про передачу цих літаків і схвалення від постачальників компонентів, що потребуватиме часу.

"Необхідно, щоб різні постачальники також затвердили угоду, зокрема американці, які виробляють двигуни для Gripen. Також необхідна і згода тих, хто постачає інші компоненти. Чи погодиться Франція надати ракети Mеtеor великої дальності? Звичайно, ми всі цього бажаємо, але все одно потрібна операційна угода. Тож ми ще не знаємо точно, якою буде екосистема літака, але Швеція вже заклала у бюджет закупівлю запасних частин для технічного обслуговування безпосередньо в Україні. Це питання тижнів, місяців, можливо, пів року", - припустив Тительман. 

Власне, що питання часу, коли ці літаки почнуть робити для України та, зрештою, опиняться у структурі Повітряних сил ЗСУ – найпроблематичніше для нас, особливо в умовах триваючої війни, коли все озброєння потрібне тут і зараз.

Під час підписання рамкових домовленостей, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон сказав, що угода з українцями – це "про довгострокову співпрацю".

"Це чітка взаємна заява про наміри і це початок тривалої подорожі на наступні 10–15 років", - наголосив Крістерссон одразу заявивши, що не треба розраховувати на швидкі поставки цих літаків. 

Однак президент України сподівається, що перші літаки можуть надійти вже у 2026 році, визнаючи про "довгий шлях" для фінальної реалізації всього проєкту. 

Авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в етері Громадського радіо висловив думку, що наступного року Україна може отримати кілька цих літаків, в кращому випадку, якщо шведи дадуть "зі своїх запасів або зі своїх підрозділів".

"Якщо будемо чекати серійних літаків з виробництва – це десь починаючи з 2027 року", — додав експерт.

Військовий експерт Олександр Кочетков теж наголошує, що 150 літаків Saab JAS 39 Gripen – це "дуже віддалене майбутнє".

"Gripen – вони майже як для нас створені, вони дуже прості в обслуговуванні, багатофункціональні, це гарна перспектива. Але їхнє виробництво складне, а кількість замовлень значно перебільшує виробничі можливості. Тобто Saab не можуть зараз виконати ані для Швеції, ані для Бразилії ті контракти, які вже є. А ми, виходить, потрапляємо аж в третю чергу цього замовлення. Але Gripen старої модифікації, 15-20 літаків, які очікуються найближчим часом – ось вони дуже стануть в нагоді і чудово допомогли б у нашій ситуації", - сказав Кочетков.

Тому заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ Анатолій Храпчинський в ефірі "Київ24" заявив, що Україні варто дивитися ширше і розвивати власні можливості обслуговування та модернізації літаків, наслідуючи приклад Туреччини та Польщі.

"Треба не просто приймати та закуповувати ці літаки, а й розбудовувати певну інфраструктуру, яка зможе покращувати і вдосконалювати ці літаки вже в умовах України", - зазначив він і додав, що ідеальним варіантом для України може стати модель, подібна до бразильської, коли країна викуповує технологію, що дозволяє самостійно випускати літаки на власних потужностях.

Власне, що Бразилія тут показовий приклад, який не додає оптимізму. Бо бразильці зробили замовлення цих винищувачів ще у 2014 році, і дочекалася на 10 літаків лише наприкінці жовтня цього року. Початковий контракт на Gripen передбачав постачання 36 літаків на суму 5,4 млрд доларів із передачею технологій для локального збирання в Бразилії (15 машин). Згідно з планом, усі літаки мали передати ще до 2024 року, однак затримки та коригування графіку зсунули терміни до 2032-го – на вісім років пізніше. 

"Щодо строків реалізації, то перший JAS 39E Gripen Бразилія отримала у 2019 році, а от самостійно вироблений літак лише зараз готується до свого першого польоту", - відзначають у Defence-ua.

Звісно, що в України інша ситуація і шведи також зацікавлені у тому, щоб ЗСУ отримали ці літаки чим швидше через російські загрози для всієї Європи, однак є чимало труднощів для швидкої реалізації проєкту. Тим більше, що питання фінансування з боку ЄС і виділення нового кредиту, зокрема, на закупівлю зброї, досі обговорюється.

Читайте також: Я більше очікую не стільки на Gripen, скільки на інший шведський літак, - Згурець