Німеччина хоче випередити РФ за грошима на оборону: чи стане вона військовим гігантом Європи та як це вплине на Україну

Окрім цього, країна виділяє величезні кошти (за час повномасштабної війни найбільше після США) на військову допомогу Україні. Ці зміни, спричинені війною  та геополітичними викликами, можуть не лише трансформувати роль Німеччини в Європі, а й мати суттєвий вплив на підтримку України у боротьбі проти російської агресії. Більше про це розповість Еспресо.

Зміни у військових витратах Німеччини після Другої світової війни

Після поразки у Другій світовій війні Німеччина свідомо обмежувала свої військові амбіції. Травма війни, пацифістські настрої в суспільстві та обмеження, накладені союзниками, призвели до того, що Бундесвер (збройні сили ФРН) залишався відносно слабким, а військові витрати були скромними. 

Протягом десятиліть після війни Німеччина покладалася на захист США та НАТО (приєдналася у 1955 році), а її оборонний бюджет коливався на рівні 1-1,5% ВВП, що було нижче рекомендованого НАТО рівня у 2%.

Пацифістська культура, яка сформувалася в післявоєнній Німеччині на основі комплексу провини, сприяла скептичному ставленню до мілітаризації. Громадська думка часто виступала проти значних інвестицій у військову сферу, а політики уникали радикальних змін у цій галузі. Як відзначає The Washington Post, протягом 80 років Німеччина "мала алергію на все, що нагадує мілітаризм".

Наприклад, у 1990-х роках оборонний бюджет Німеччини становив близько 35 млрд доларів на рік, що було значно менше, ніж у таких країн, як Франція чи Велика Британія. Тим більше після возз’єднання Німеччини у 1990 році пріоритетом залишалися економічний розвиток і соціальні програми, а не армія. Адже Холодна війна закінчилася, з розпадом СРСР Німеччина, як і решта Європи видихнули та зосередилися на економічному зростанні, а не на розвитку армії, яка багатьом почала здаватися реліктом минулого століття. Тому не дивно, що німецька армія після Холодної війни за 35 років скоротилася більш ніж вдвічі. 

Сучасна ситуація: "Zeitenwende" та зростання витрат

Бундестаг, фото: findingberlin.com

Після анексії Криму Росією у 2014 році Німеччина почала поступово переглядати свою військову політику та бюджет, хоча радикальні зміни відбулися лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Саме події 24 лютого стали переломним моментом, який попередній канцлер Олаф Шольц назвав "Zeitenwende" – історичним поворотом. Тоді Німеччина оголосила про створення спеціального фонду в €100 млрд для модернізації Бундесверу та нарешті досягнення цілі НАТО у 2% ВВП на оборону (у 2021 році було лише 1,53% ВВП, тобто 56 млрд доларів). 

Німецькі політики одним за одним почали казати, що російська агресія несе загрозу також ФРН, тому збільшення витрат на оборону є неминучим. Зокрема, нещодавно міністр оборони Німеччини попередив, що Росія може напасти на НАТО протягом наступних чотирьох років. 

"Що нам зараз потрібно зробити, так це дійсно нахилитися і сказати всім: нарощуйте військові потужності, докладайте більше зусиль! Нам це потрібно, щоб мати змогу захищатися, для нарощування сили стримування", - сказав німецький генерал Карстен Броєр. 

У 2024 році оборонний бюджет Німеччини вже становив близько 56 млрд доларів, а у 2025 році його загалом збільшили до 93 млрд доларів, що становить близько 2,4% ВВП. До 2029 року країна планує витрачати 175 млрд доларів на оборону, включаючи модернізацію армії, закупівлю нового озброєння, інфраструктурні проєкти та близько 10 млрд доларів допомоги Україні щороку. Загальні витрати в оборону на 2025–2029 роки оцінюються у €649 млрд, тобто у понад 700 млрд доларів і частину фінансування здійснюватимуть використанням боргу, тобто з залученням позик.  

"Ми рухаємося до зобов’язання виділяти 3,5% відповідно до квоти НАТО на військові закупівлі, а також додаткові 1,5% на інфраструктуру, що має військове значення. Ці 1,5% мають спрямовуватися на мости або дороги для транспортування", - заявив новий канцлер Фрідріх Мерц.

Військові закупівлі спрямовують насамперед на модернізацію техніки. Покупка сучасних танків Leopard 2A7, бойових машин піхоти Marder, зенітних систем IRIS-T та Patriot, а також винищувачів F-35 (наразі німці замовили в американців 35 таких літаків на заміщення застарілих Tornado) і будівництво нових фрегатів - все це є у програмі Бундесверу.  

Крім цього важливим для німецької армії є розвиток безпілотників. Наприклад, €900 млн на закупівлю дронів, з яких €225 млн призначено для України у 2025 році (зокрема, на виробництво далекобійних дронів). Звісно, що і постачання артилерійських снарядів, зенітних ракет і систем протиповітряної оборони, таких як Skynex теж у пріоритеті. Вже не говорячи про далекобійні ракети, які фінансує ФРН для України. Також ці гроші підуть в інвестиції в навчання військових та розвиток військової інфраструктури.

"У всі ці витрати "зашиті" доволі амбітні та масштабні проєкти з озброєння. Зокрема частина з 22 млрд євро, які мають гарантувати закупівлю боєприпасів до 2037 року. Закупівля додаткових колісних бойових машин Boxer на 3,9 млрд євро, а також скандальних БМП Puma на 4,7 млрд євро", - пишуть Defence-ua. 

Не варто забувати, що мова йде і про збільшення чисельності військовослужбовців Бундесверу на 60-80 тис. осіб та потенційне повернення до призову молоді на обов'язкову військову службу. А це вже створює дискусії у суспільстві. 

Читайте також: Далекобійна зброя, дрони-перехоплювачі, нові "Петріоти" та ракети до них, новий "Рамштайн": німецький генерал Крістіан Фройдінг детально розповів, коли Україні чекати усього цього

Ставлення суспільства та політичні суперечки

Збільшення військових витрат викликає неоднозначну реакцію в Німеччині. Частина суспільства підтримує посилення оборони, особливо на тлі війни в Україні та зростання загроз із боку Росії. Проте пацифістські настрої залишаються сильними, і деякі німці, особливо молодь і ліві політичні сили, висловлюють занепокоєння щодо "мілітаризації" країни. 

Опитування показують, що більшість німців підтримують збільшення оборонного бюджету, але лише за умови, що це не призведе до скорочення соціальних програм. 

Інша проблема – недостача людей, які б хотіли вступати в армію, яка в Німеччині добровільна. 

"Модернізація армії, після десятиліть занедбаності, відбувається на тлі старіння суспільства та коли дедалі більше людей припиняють працювати. Ці тенденції вже призвели до нестачі кваліфікованих кадрів у компаніях і поставили чиновників, які прагнуть збільшити чисельність армії, у скрутне становище", - відзначають у Bloomberg. 

Тому уряд Мерца й розглядає повернення обов’язкового призову, якщо справа не покращиться. Також лунають голоси, щоб пришвидшити шлях до отримання громадянства для мігрантів, які вирішили вступити до армії, адже за словами експертів, одних лише вищих зарплат, ймовірно, буде недостатньо.

Політична ситуація також ускладнює реалізацію амбітних планів. У 2024 році уряд Шольца зіткнувся з бюджетною кризою через нестачу податкових надходжень, що призвело до пропозиції скоротити військову допомогу Україні з €8 млрд у 2024 році до €4 млрд у 2025 році. Це рішення викликало критику як всередині країни, так і серед союзників. Проте в березні 2025 року Бундестаг схвалив додаткові €3 млрд на військову допомогу Україні. 

Наразі більшість провідних партій у Німеччині (CDU/CSU, SPD, Greens, FDP) погоджуються, що Бундесвер потребує значного фінансування і модернізації на фоні нових загроз, особливо агресії Росії та нестабільності у трансатлантичних відносинах, коли США за Дональда Трампа можуть в будь-який момент забрати своїх військових з Європи. Натомість політична опозиція концентрується на пацифістській та критичній позиції. Це Die Linke (Ліві), які виступають проти збройних місій за межами країни, та право популістська та проросійська партія AfD, яка взагалі не проти відновити стосунки з Кремлем та перестати допомагати Україні. 

Як каже політолог Стефан Майстер, деякі німці досі асоціюють Росію з СРСР через історичну пам’ять про Другу світову війну та об’єднання Німеччини. Тому ними можуть маніпулювати. 

"Вони просто не зрозуміють російської загрози, бо проєктують власну історію та минуле на сьогодення та майбутнє", – сказав Майстер.

Чи стане Німеччина центральною військовою силою Європи та як це допоможе Україні?

Німецькі військові, фото: bundeswehr

На тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі, особливо якщо адміністрація Дональда Трампа реалізує плани виведення військ, Німеччина має шанс стати центральною військовою силою континенту. Її економічна міць, технологічний потенціал і стратегічне розташування роблять її природним кандидатом на цю роль. 

Однак поки є кілька серйозних викликів. Попри інвестиції, німецька армія досі має проблеми з нестачею особового складу, застарілим обладнанням, бюрократією та суспільними дискусіями. Якщо це вдасться виправити за найближчі роки, тоді ми побачимо військове піднесення Німеччини. Та як кажуть у The Guardian, скільки б часу це не зайняло, і якими б не були помилки, партнери Німеччини вже "морально звикли до повернення Німеччини як головної військової сили в Європі".

Так, ФРН історично уникала ролі військового лідера, і для її реалізації потрібна підтримка як суспільства, так і політичних еліт. Поки ми бачимо єдність, однак, як відзначає Bloomberg "вікно можливостей для Німеччини широко відкрите, але ненадовго". 

"Канцлеру Фрідріху Мерцу потрібно діяти швидко, перш ніж зустрічний вітер зірве його плани щодо реорганізації", - пишуть у виданні. 

Крім цього не варто забувати про конкуренцію в Європі. Та ж Франція, яка має ядерну зброю та сильну армію, також претендує на лідерство в європейській обороні. Багато років цього домагається президент Емманюель Макрон. Хоча у 2027 році він піде зі своєї посади і невідомо, чи наступник схоче продовжувати таку політику.

Експерти FT вважають, що Німеччина може стати "хребтом" європейської оборони, якщо продовжить інвестувати в Бундесвер і координуватиме зусилля з іншими країнами НАТО. Спеціальний фонд у €100 млрд і плани на €500 млрд до 2030-х років, узгоджені Фрідріхом Мерцем і іншими політиками свідчать про серйозність намірів.

Війна в Україні кардинально змінила сприйняття німцями питань безпеки. Якщо раніше Росію вважали партнером, зокрема через економічні зв’язки (як-от "Північний потік "), то після 2022 року громадська думка різко змінилася. Опитування 2023 року показали, що 70% німців вважають Росію головною загрозою для Європи, а підтримка України стала моральним і стратегічним пріоритетом. Німеччина є одним із найбільших донорів України, поступаючись лише США. Зараз, коли адміністрація Дональда Трампа не спішить виділяти додаткові кошти Україні, надзвичайно важливо зберегти той курс, який є в Німеччині. 

Адже збільшення військового бюджету Німеччини має прямий позитивний вплив на Україну. Це дає збільшення постачання зброї. Додаткові десятки мільярдів євро дозволять постачати більше танків, ППО, артилерії та дронів, що критично важливо для ЗСУ. Та й Німеччина вже інвестує в український оборонно-промисловий комплекс, що зміцнює здатність України виробляти власну зброю.

Крім того, сильніша Німеччина, як військова сила, зможе стримувати Росію, що зменшуватиме ризик майбутньої ескалації війни за межами України. Нещодавно Німеччина розпочала своє перше велике постійне військове розгортання за кордоном з часів Другої світової війни, відправивши війська на східний фланг НАТО у Литву. Це ще один вагомий сигнал Кремлю, що ФРН вже не та, якою вона була раніше. 

"Захист Вільнюса – це захист Берліна. І наша спільна свобода не закінчується на геополітичній лінії – вона закінчується там, де ми перестаємо її захищати ", - сказав Мерц під час відправки своїх військ на східний кордон НАТО.

Читайте також: На землі, у морі, повітрі, кіберпросторі: війна нового покоління і Україна