Ситуація в аграрному секторі після початку повномасштабної війни вимагає активної участі держави

Економічна ситуація

Не зважаючи на труднощі, що виникли з експортом аграрної продукції, на минулому тижні Рада Європейського союзу продовжила на рік режим безмитної торгівлі з Україною. Враховуючи те, що після початку повномасштабної агресії країни ЄС стали основним торговельним партнером України: на ЄС припало понад 63% експорту в 2022 р., а вартісні обсяги експорту до  Євросоюзу склали майже 28 млрд доларів, що на 4% більше, ніж до повномасштабної війни, це допоможе Україні пом’якшить негативні наслідки війни для економіки принаймні в короткостроковій перспективі.

За оцінками Міністерства фінансів потреби у фінансуванні першочергового відновлення України на 2023 рік становлять 14.1 млрд доларів, в т. ч. незабезпечені першочергові потреби у відновленні на суму близько 6.5 млрд доларів США. Спрямування прибутку від заморожених в ЄС російських активів (на тлі рекордно високих ставок близько 225 млрд євро згенерували майже 750 млн євро відсотків лише в І кв. 2023 р.), що зараз активно обговорюється, сприяло б покриттю такого розриву у потребі фінансування першочергового відновлення України.

Згідно з опублікованим FAO звітом збитки опитаних дрібних фермерів (обробляють менше 250 га землі), що становлять близько 2/3 від загальної кількості агропідприємств, але обробляють лише 7% с/г земель, становили 3.85 млрд. дол США, або близько 150 тис. дол США/підприємство. Зважаючи на ту роль, яку відіграє аграрний сектор в економіці України після початку повномасштабної війни, подібна ситуація вимагає активної участі держави в підтримці малих та середніх аграрних підприємств. 

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 30.05.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 7,2 млрд гривень на строки від 9 міс. до 3 років за ставками від 18,0% до 19,75% (граничний рівень дохідності не змінився порівняно із попереднім аукціоном), а також 110,6 млн доларів США на 9 міс (за ставкою 4,85%). Найбільший обсяг гривневих запозичень було залучено за рахунок коротких ОВДП із погашенням у березні 2024 р. (5,6 млрд грн). Натомість за довгостроковими бенчмарк-ОВДП із обмеженою пропозицією та погашенням у лютому 2026 р. попит був суттєво нижчим від обсягу виставлених ОВДП на продаж. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,57%.

Верховна Рада України підтримала у першому читанні зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Відповідні зміни направлено на відновлення довоєнного стану системи оподаткування. Законопроектом запропоновано з 01 липня 2023 року 1) скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу; 2) скасування можливості для ФОП платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок; 3) відновити проведення документальних перевірок за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування; 4) відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; порядку використання РРО/ПРРО; 5) відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством. За оцінкою міністра фінансів прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд гривень.

Валютний ринок

Зменшення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі сталого попиту на неї обумовило збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку до 432 млн. доларів США (порівняно із 380 млн. доларів США тижнем раніше).

Рахунок поточних операцій у квітні другий місяць поспіль було зведено із профіцитом (285 млн доларів США), що дозволило скоротити від’ємне сальдо ПР з початку року до  597 млн доларів США. Це стало можливим завдяки скороченню дефіциту торгівлі товарами і послугами до 2,4 млрд. доларів США у квітні (-11,8 млрд. доларів США з початку року),  стійким надходженням з оплати праці (+1,0 млрд. доларів США у квітні, +3,9 млрд. доларів США з початку року), а також трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+2,1 млрд. доларів США у березні, +8,7 млрд. доларів США з початку року). Імпорт послуг за статтею "Подорожі" скоротився до найнижчого рівня з початку широкомасштабних воєнних дій на території України (1,3 млрд. доларів США у квітні).

Натомість надходження прямих іноземних інвестицій в Україну залишаються незначними (199 млн доларів США у квітні, 765 млн доларів США з початку року) та забезпечуються значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (367 млн. доларів США з початку року). Обсяг портфельних інвестицій продовжує скорочуватися (-223 млн доларів США з початку року), що відображає зменшення схильності міжнародних інвесторів до експозиції у боргові цінні папери України. Обсяг готівкової іноземної валюти поза банками продовжує зростати на рівні близько 1 млрд. доларів США на місяць (4,2 млрд. доларів США за січень-квітень 2023 р.), тоді як обсяг наданих торговельних кредитів з початку року скоротився на 302 млн. доларів США.

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у квітні зменшився на 1,8% (у березні – на 1,6%) переважно за рахунок скорочення працюючих корпоративних кредитів в національній (-2,5% за місяць) та в іноземній валюті (-2,1% за місяць). Частка непрацюючих корпоративних кредитів у квітні зросла до 45% порівняно з 44,3% у березні, близько ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Частка непрацюючих кредитів у сегменті кредитування домогосподарств залишалася на рівні попереднього місяця (32%). Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 39,3% (у березні – 38,8%) від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем з середини 2021 року.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) продовжує перевищує 630 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності, як і раніше, виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту зменшують обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 606 пільгових кредитів на загальну суму 2,8 млрд грн, з яких понад три чверті – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 27,8 тисяч на загальну суму майже 112 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Найчастіше за програмою кредитувалися підприємства, що працюють в сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, а також промислової переробки.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.